Анотація до роботи:

Олійник І.О. Комплексне лікування хворих на артропатичний псоріаз з урахуванням ступеня тяжкості, особливостей перебігу захворювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Державна установа “Інститут дерматології та венерології АМН України”, Харків, 2009.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми, що полягає в удосконаленні методів діагностики та лікування хворих на артропатичний псоріаз різного ступеня тяжкості. Особливість метаболізму кісткової та хрящової тканини при артропатичному псоріазі зумовлена деструкцією колагену та дисбалансом в обміні сульфатованих глікозаміногліканів та порушеннями в ремоделюванні кісткової тканини. Впровадження широкого спектра методів променевої діагностики сприяє виявленню дорентгенологічних змін у суглобах при псоріазі. Розроблено комплексний метод лікування хворих на артропатичний псоріаз згідно з провідною ланкою патогенезу з використанням базових препаратів протизапальної дії, а також препаратів, що покращують кістковий метаболізм та стан хрящової тканини.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає в удосконаленні методів діагностики, прогнозування розвитку та перебігу захворювання, а також у підвищенні ефективності лікування хворих на АП різного ступеня тяжкості шляхом розробки комплексних методів лікування залежно від провідної патогенетичної ланки із застосуванням системних базових препаратів протизапальної дії, а також препаратів, що регулюють кальцій-фосфорний обмін, покращують кістковий метаболізм та стан хрящової тканини.

1. У зв'язку з високою розповсюдженістю АП, розвитком тяжких інвалідизуючих форм, відсутністю системи в трактуванні порушень у сполучнотканинному обміні, кістковому метаболізмі та ремоделюванні кісткової тканини в патогенезі захворювання, недостатньою ефективністю традиційної терапії є надзвичайно актуальними для сучасної дерматології поглиблене дослідження патогенетичних механізмів, оптимізація діагностики та розробка диференційованих методів лікування з урахуванням провідної патогенетичної ланки.

2. При клініко-лабораторному спостереженні 267 осіб, що страждали на ПХ, у 64 % випадків (171 хворий) верифіковано ураження суглобів. Клінічний перебіг псоріатичної хвороби залежно від форми та ступеня тяжкості має певні особливості. Встановлено, що АП зустрічається частіше (67,9 %) в осіб працездатного віку від 31 до 60 років, переважно у чоловіків – 64,9 % (111 осіб). У 13,2 % випадків відмічено родинний характер захворювання. У 97,4 % ураження ОРА асоціювалися з розповсюдженим шкірним псоріатичним процесом, причому в 34,5 % випадків відмічалися тяжкі форми як-то: псоріатична еритродермія, долонно-підошовний, пустульозний псоріаз, ексудативна форма. Ураження шкіри в 100 % випадків передувало ураженням кісток та суглобів при АП. Індекс PASI коливався від 14,6 ± 1,9 до 69,7 ± 2,3 бала. За поширеністю переважали поєднані ураження суглобів (запальні та дегенеративно-дистрофічні) – 68,4 % (93 особи); за локалізацією – крижово-клубові зчленування – 65 % (88 осіб), суглоби стоп – 62,5 % (85 осіб), кистей – 57,3 % (78 осіб). Легкий ступінь тяжкості АП відмічено у 38,6 % (66 хворих), середній – у 29,8 % (51 особа), тяжкий – у 31,6 % (54 особи). У 98,2 % діагностовано псоріатичну оніходистрофію.

3. При легкому ступені тяжкості АП встановлено порушення у сполучній тканині, яке проявилося дисбалансом ГАГ та колагену, що підтверджується зниженням синтезу хондроїтин-4-сульфату на 51,3 %, кератансульфату – на 46,4 %, а також підвищенням синтезу хондроїтинсульфатів та 114 % та хондроїтин-6-сульфатів на 29 % та підвищенням екскреції з добовою сечею оксипроліну на 29 % та уронових кислот на 27,4 % порівняно з контрольною групою. При обтяженні процесу ці порушення посилюються.

4. При АП має місце порушення процесів кісткоутворення: зменшення на 51,9 % вмісту кісткової фракції лужної фосфатази в сироватці крові хворих із легким ступенем порівняно з контрольною групою. Співвідношення лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту при легкому ступені тяжкості становить від 5 до 7, при середньому – від 8 до 10, при тяжкому – понад 10. У хворих на АП порівняно з контрольною групою відмічено порушення в мінеральному обміні кісткової тканини вже на початку захворювання: вірогідне зниження загального кальцію (2,14 ± 0,4 і 2,28 ± 0,04 ммоль/л відповідно), вірогідне підвищення рівня неорганічного фосфору (1,25 ± 0,11 і 0,76 ± 0,04 ммоль/л, відповідно).

5. Показано, що ремоделювання кісткової тканини у хворих на артропатичний псоріаз відбувається при значно знижених процесах кісткоутворення в порівнянні з контрольною групою, про що свідчить низький рівень остеокальцину в сироватці крові (5,04 ± 1,01 і 19,93 ± 1,86 нг/мл відповідно) та активність кісткового ізоферменту лужної фосфатази (308,2 ± 1,6 і 640,5 ± 12,1 нмоль/сл відповідно), а також при підвищеній активності процесів резорбції кісткової тканини (вірогідне підвищення рівня С-кінцевих телопептидів колагену І типу в сироватці крові до 0,403 ± 0,033 нг/мл порівняно із практично здоровими особами – 0,303 ± 0,053 нг/мл). Порушення ремоделювання кісткової тканини у хворих на АП відбуваються на клітинному рівні вже на початку захворювання при легкому ступені тяжкості, причому у вигляді остеопенії різного ступеня – у 27,3 %, остеопорозу – у 16,7 % випадків, що є первинним у патогенезі захворювання.

6. Використання методів променевої діагностики сприяє виявленню ранніх дорентгенологічних ознак уражень ОРА при ПХ. Методом комп'ютерної рентгеностеоденситометрії у 63,8 % хворих на артропатичний псоріаз в перші роки захворювання виявлено остеопенічний синдром різного ступеня тяжкості, що свідчить про порушення структурно-функціонального стану кістково-суглобної системи. УЗД у 71,2 % випадків виявило ранні дорентгенологічні ознаки запальних проявів суглобової поверхні при артропатичному псоріазі (суглобового гіалінового хряща та субхондральної кістки). Методом МРТ виявлено ураження ОРА при ПХ: латентний перебіг уражень кісток та суглобів у 47,1 % хворих, маніфестне ураження опорно-рухового апарату на ранніх стадіях захворювання – у 52,9 %. Методи променевої діагностики опорно-рухового апарату (денситометрія кісткової тканини, УЗД та МРТ) мають бути включені до алгоритму обстеження хворих на псоріатичну хворобу з метою виявлення ранніх ознак уражень опорно-рухового апарату. Рентгенографія залишається інформативним потужним методом діагностики маніфестних уражень суглобів: ізольовані запальні ураження кісток та суглобів при псоріатичній хворобі виявлено у 29 осіб (21,3 %), ізольовані дегенеративно-дистрофічні – у 14 (10,3 %), поєднані – у 93 (68,4 %).

7. Розроблено стандартні схеми обстеження хворих на ПА, що дозволяє виявити клініко-лабораторні ознаки ПА стосовно ступеня тяжкості. За створеною шкалою розроблено напрямки диференційованої терапії залежно від патогенетичної ланки захворювання.

8. Проведений кореляційний аналіз показав, що при легкому ступені псоріатичного артриту в 50 % випадків відмічаються кореляційні зв’язки між значущими параметрами обміну кісткової тканини, що характеризує дегенеративно-дистрофічні зміни в опорно-руховому апараті; при середньоважкому ступені у 38 % випадків з’являються значущі кореляційні зв’язки між значеннями параметрів гостроти запальних процесів у організмі; при тяжкому – взаємозалежні значущі кореляційні зв’язки між значеннями параметрів гостроти запалення, кісткового та сполучнотканинного обміну. Наявність великої кількості значущих багатовимірних кореляційних зв’язків між параметрами, що характеризують запальний процес, сполучнотканинний та кістковий обмін, та взаємозв’язків між ними, є прогностичним тестом для визначення схильності хворого до розвитку важких ускладнених форм псоріатичного артриту.

9. При аналізі результатів дослідження встановлено, що урогенітальний хламідіоз виявлено у 48,4 % хворих на ПА, у 45,2 % – хворих на тяжкі форми, серед яких псоріатична еритродермія, пустульозний псоріаз, ексудативні фор-ми, тоді як у хворих на звичайний псоріаз цей показник склав 6,7 %. Це дозволяє зробити висновок про те, що хламідійна інфекція очевидно є од-ним із тригерних факторів розвитку тяжких клінічних форм ПХ і потребує при-значення етіотропної терапії.

10. Розроблено оригінальний комплексний метод терапії хворих на АП з урахуванням клінічних форм, ступеня тяжкості захворювання. При гострозапальних проявах ПА, тяжкому торпідному перебігу в комплексному лікування використовували базові препарати протизапальної дії – метотрексат, циклоспорин, що сприяло пригніченню запальних процесів сполучної тканини: зниженню концентрації СК (на 5,6 %) та ГП (на 12,2 %) у сироватці крові при лікуванні метотрексатом та зниженню ступеня тяжкості захворювання, виразності клінічних проявів під час загострення, подовження терміну ремісії при лікуванні циклоспорином у 60 % хворих. При цьому високу терапевтичну ефективність одержано в 95,6 % та 76,2 % відповідно, помірну – в 4,4 % та 23,8 %.

11. При переважанні в патогенезі АП дегенеративно-дистрофічних проявів з наявністю остеопенічного синдрому використання в комплексному лікуванні альфафоркалу призводить у 83,3 % випадків до високої терапевтичної ефективності, у 16,7 % – до помірної, а також сприяє нормалізації процесів оновлення кісткової тканини за рахунок зниження активності процесів резорбції (С-кінцевий телопептид до лікування – 0,403 ± 0,033 нг/мл, після лікування – 0,302 ± 0,015 нг/мл) до рівня практично здорових осіб (0,303 ± 0,053 нг/мл) та тенденції до нормалізації активності процесів кісткоутворення (остеокальцин до лікування – 5,04 ± 1,01 нг/мл, після лікування – 7,21 ± 0,60 нг/мл, однак не досяг рівня здорових осіб – 19,93 ± 1,8 нг/мл).

Включення в комплексну терапію хворих на АП з остеопенічним синдромом міакальцику сприяло: підвищенню терапевтичної ефективності на 14,1 %, зменшенню клінічних ознак захворювання. У 64,7 % пацієнтів було скасовано НПЗП, що зменшувало ризик виникнення побічних ефектів та ускладнень НПЗП, а також запальних процесів у сполучній тканині, про що свідчить зниження вмісту СК на 12,6 % та ГП на 25 % у сироватці крові; поліпшенню процесів кісткового метаболізму (відмічалося достовірне зниження активності ЛФ на 21 % та збільшення її кісткового ізоферменту на 24 %; зменшення концентрації оксипроліну на 23 % та уронових кислот на 26 % у добовій сечі; покращання структурно-функціонального стану кісткової тканини у 64,7 % хворих на АП).

При дегенеративно-дистрофічних змінах у хрящовій тканині використання хондропротекторів у комплексному лікуванні хворих на АП сприяло поліпшенню метаболізму основної органічної речовини хрящової та кісткової тканини: зменшенню концентрації ХСТ на 7,2 %, Х6С на 6,6 %; підвищенню концентрації Х4С на 63,2 %, кератансульфатів на 43,8 %; стабілізації запальних та дегенеративно-дистрофічних ознак у суглобах на 27,3 % більшій порівняно з групою порівняння, а також зменшенню клінічних проявів захворювання.

12. Віддалені результати спостереження через 12 місяців показали підвищення терапевтичної ефективності порівняно з традиційною терапією на 63 %. У 60 % осіб відзначено зменшення тяжкості перебігу ПА (характер висипань, загострень), збільшення тривалості клінічної ремісії у 2 рази. У 40 % хворих, що використовували хондропротектори, через 6 місяців від початку лікування зменшилася добова доза НПЗП на 87 %. Через 12 місяців від початку лікування встановлено нормалізацію рівня СК та ГП в осіб з легким ступенем ураження, тенденцію до нормалізації – в осіб із середньотяжким ступенем і підвищення їх концентрації – з тяжким ступенем, а також тенденцію до нормалізації ХСТ на 20 % при легкому, на 14,2 % при середньому, на 10,6 % при тяжкому ступенях ураження. Рівень ЛФ при легкому ступені нормалізувався вже через 6 місяців, тоді як рівень кісткової фракції ЛФ не досягав рівня контрольної групи. При більш тяжких ступенях ураження відбувалися більш глибокі порушення в кістковому обміні та ремоделюванні кісткової тканини, що потребує розробки подальших лікувально-профілактичних заходів та диспансерного нагляду за цією категорією хворих.

Публікації автора:

1. Олейник И.А. Оптимизация методики применения метотрексата в лечении осложненных форм псориаза / И.А. Олейник //Дерматовенерология, косметология, сексопатология.– 2000.– №2(3).– С. 180–183.

2. Сучасні можливості зовнішньої терапії хворих на псоріаз / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, І.О. Маштакова, В.В. Савенкова // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. – 2002. – №4(7). – С. 28–32.

3. Стан перекисного окислення ліпідів у хворих на псоріаз та методи його корекції / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, О.П. Медведєва та ін. // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2002. – №1(5). – С. 61–65. – Авт. також: М.П. Дикий, М.А. Шляхов.

4. Белозоров А.П. Показатели иммунной реакции на глиадин и клинические проявления псориаза / А.П. Белозоров, И.А. Олейник // Дерматологія та венерологія. – 2003. – №1(19). – С. 26–28.

5. Кутасевич Я.Ф. Препарат Нейровитан в лечении пациентов с заболеваниями кожи / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, И.А. Маштакова //Дерматологія та венерологія. – 2003. – №4(22). – С. 14–16.

6. Кутасевич Я.Ф. Отечественный фитопрепарат „Фладекс” – новые возможности в лечении дерматозов / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, Л.Л. Шаульская // Дерматологія та венерологія. – 2004. – № 4 (26). – С. 79–82.

7. Наружное лечение торпидных форм псориаза / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, И.А. Маштакова и др. // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2004. – №1–2 (7). – С. 207. – Авт. также: Н.А. Ляпунов, С.А. Тесленко.

8. Стан гуморального імунітету у хворих на псоріаз та псоріатичну артропатію: диференційна діагностика ступенів тяжкості псоріатичної артропатії із застосування методів нейроінформатики / Е.М. Солошенко, Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, О.І. Соловйова // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2005. – С. 440 – 449.

9. Кутасевич Я.Ф. Місце мікроелементів у патогенезі артропатичного псоріазу / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, І.О. Маштакова // Практична медицина. – 2006. – Т. XII, № 2. – С. 69-70.

10. Кутасевич Я.Ф. Випадок різкого обтяження перебігу псоріатичної хвороби у хворого, який заразився сифілітичною та хламідійною інфекціями / Я.Ф. Кутасевич, Г.І. Мавров, І.О. Олійник // Дерматологія та венерологія. – 2006. – № 4 (34). – С. 21 – 25.

11. Олійник І.О. Типові клінічні ознаки псоріатичного артриту / І.О. Олійник // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. – 2006. – № 3-4. – С. 51-54.

12. Олійник І.О. Критерії оцінки ступеня виразності порушень кісткового метаболізму при артропатичному псоріазі / І.О. Олійник, Я.Ф. Кутасевич, Г.К. Кондакова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2007. – №1-4. – С. 92-97.

13. Методи математичної статистики в оцінці ступеня виразності патологічних змін при псоріатичній хворобі / І.О. Олійник, Я.Ф. Кутасевич, Г.К. Кондакова, М.А. Шляхов // Дерматологія та венерологія. – 2007. – № 3. – С. 49 – 55.

14. Состояние кальций-фосфорного обмена и костеобразования при артропатическом псориазе и современные возможности их коррекции / И.И. Мавров, Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник и др. // Дерматологія та венерологія. – 2008. – № 2 (40). – С. 41–46. – Авт. также: Э.Н. Солошенко, Т.П. Ярмак, З.М. Шевченко, В.Н. Цимбал, Е.А. Ерещенко.

15. Олійник І.О. Значення алгоритму обстеження на шляху до ранньої діагностики псоріатичного артриту / І.О. Олійник // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2008. – № 1–2. – С. 88–92.

16. Абдуллаев Р.Я. Возможности ультразвукового исследования в ранней диагностике псориатического артрита / Р.Я. Абдуллаев, И.А. Олейник, М.И. Спузяк // Международный медицинский журнал. – 2008. – № 4. – С. 83–86.

17. Абдулаєв Р.Я. Ультразвукова семіотика псоріатичного артриту / Р.Я. Абдулаєв, І.О. Олійник, М.І. Спузяк // Український радіологічний журнал. – 2008. – № 4. – С. 69–72.

18. Олійник І.О. Клініко-біохімічні аспекти артропатичного псоріазу / І.О. Олійник // Медицина і… – 2008. – № 4. – С. 78–80.

19. Олійник І.О. Оптимізація лікування хворих на артропатичний псоріаз із використанням симптом-модифікуючих препаратів / І.О. Олійник // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. – 2008. – № 4. – С. 34–36.

20. Олійник І.О. Сучасні методи лікування хворих на артропатичний псоріаз / І.О. Олійник // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. – 2008. – № 3–4. – С. 41–47.

21. Спузяк М.І. Зміни кісток і суглобів при артропатичному псоріазі за даними рентгенологічного дослідження / М.І. Спузяк, І.О. Олійник // Український радіологічний журнал. – 2009. – № 1. – С. 13–18.

22. Олійник І.О. Особливості ремоделювання кісткової тканини при артропатичному псоріазі та методи його корекції / І.О. Олійник // Дерматологія та венерологія. – 2009. – № 1. – С. 20–24.

23. Олейник И.А. Псориатический артрит: алгоритм обследования и методы лечения / И.А. Олейник // Doctor. – 2005. – № 1 (27). – С. 20–24.

24. Кутасевич Я.Ф. Сучасний погляд на псоріатичну хворобу / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник // Мистецтво лікування. – 2005. – № 6. – С. 6–11.

25. Кутасевич Я.Ф. Особенности клинического течения и диагностики артропатического псориаза / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2009. – № 1. – С. 59–63.

26. Пат. UA № 74471, МПК 7 А61В5/145. – Спосіб оцінки ступеня тяжкості псоріатичного артриту / Я.Ф. Кутасевич, Г.К. Кондакова, І.О. Олійник, О.О. Єрещенко. – № 2004031589; Заявл. 04.03.2004. – Опубл. 15.12.2005. Бюл. №12.

27. Деклараційний патент на корисну модель №6861, МПК 7 G01N33/00. – Спосіб диференціальної діагностики хвороби Рейтера та псоріатичного артриту / І.І. Мавров, Г.К. Кондакова, І.О. Олійник, Г.М. Бондаренко, О.В. Єрмошенко. – Заявл. 13.12.04. – Опубл. 16.05.2005. Бюл. № 5.

28. Пат. № 21658 UA, МПК А61К31/00. – Спосіб лікування хворих на псоріатичний артрит / І.І. Мавров, Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, Г.К. Кондакова, В.М. Цимбал, О.О. Єрещенко. – № u200611829; Заявл. 10.11.06. – Опубл. 15.03.07. Бюл. № 3.

29. Пат. № 32300 UA, МПК 7 А61В5/145. – Спосіб доклінічної діагностики артропатичного псоріазу / І.І. Мавров, Г.К. Кондакова, Г.О. Семко, І.О. Олійник. – З. № u200800127. – Заявл. 02.01.2008. – Опубл. 12.05.2008. Бюл. №5.

30. Кутасевич Я.Ф. Досвід використання міакальцику в лікуванні псоріатичного артриту / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник // Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии. Сб. работ. – Одесса, 2003. – С. 68–69.

31. Кутасевич Я.Ф. Хондромодулююча терапія у комплексному лікуванні хворих на артропатичний псоріаз / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, О.В. Єрмошенко // Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря: Матеріали наук.-практ. конф. – К., 2006. – С. 43 – 44.

32. Кутасевич Я.Ф. Комплексний підхід до лікування псоріатичного артриту / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник // Тез. доп. I (VIII) з'їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів. – Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. – 2005. – № 3. – С. 125.

33. Kutasevych Y.F. Feature of current psoriatic disease in combination with chlamydia infection / Y.F. Kutasevych, I.O. Oliynyk, V.V. Kutova // Abstracts of the 14^th Congress of the European Academy of Dermatology and Venerology. – London, 2005. – P. 06.4.

34. Синдром эндогенной интоксикации у больных псориатическим артритом / И.И. Мавров, Я.Ф. Кутасевич, А.К. Кондакова и др. // Актуальные вопрос дерматологии, венерологии и дерматокосметологии: Мат. V съезда дерматологов и венерологов Республики Беларусь. – Минск: «ДокторДизайн», 2006. – С. 402–404. – Авт. также: И.А. Олейник, Е.В. Ермошенко.

35. Спузяк М.І. До питання класифікації уражень кісток і суглобів при псоріазі / М.І. Спузяк, О.П. Шармазанова, І.О. Олійник // Променева діагностика, променева терапія: Мат. Конгресу радіологів України. – К., 2006. – С. 67.

36. Олійник І.О. До питання визначення ступеня тяжкості псоріатичного артриту / І.О. Олійник // Розвиток дерматовенерологічної служби в нових умовах регуляторної політики і подальшої демократизації суспільства: Мат. наук.-практ. конф. – Харків, 2006. – С. 125-126.

37. Kutasevych Y.F. Means of estimation of intensity of degenerative and dystrophic changes in cases of psoriatic arthritis / Y.F. Kutasevych, I.O. Oliynyk, G.K. Kondakova // 15^th European Academy of Dermatology and Venerology: Abstract. – Rhodes (Greece), 2006. – PO35.69.

38. Критерии для оценки степени тяжести нарушений костного метаболизма при артропатическом псориазе / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, А.К. Кондакова, Е.А. Ерещенко // Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та правові аспекти: Матер. наук.-практ. конф. – К., 2007. – С. 63 – 65.

39. Спузяк М.И. Поражение костно-суставного аппарата при псориатической болезни / М.И. Спузяк, Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник // Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров'я: Збірник наук. праць. – Х., 2007. – Вип. 5. – С. 83 – 85.

40. Optimization of early diagnostics of psoriatic arthritis / Y.F. Kutasevich, I.A. Oleynik, M.I. Spuzyak, R.Y. Abdullayev // 16^th Congress of the European Academy of Dermatology and Venerology. Austria. Abstract. – May 16-20, 2007. – P. 1106.

41. Osteopenic syndrome in patients with the psoriasis / I.A. Oleynik, Y.F. Kutasevich, I.A. Mashtakova et al. // II International Congress on Psoriasis. Abstract. Paris (France), 2007. – P. 127. – Authors also: M.I. Spuzyak, M.A. Garkusha.

42. Динамика уровня остеокальцина в процессе лечения кальцийрегулирующими препаратами больных артропатическим псориазом / Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, З.М. Шевченко, Т.П. Ярмак // Матеріали наук.-практ. конф. „Захворювання шкіри обличчя, волосистої частини голови та дерматози, асоційовані з ураженням слизової оболонки”. – К., 2008. – С. 46–48.

43. Kutasevych Y.F., Olijnik I.O., Mashtakova I.O. Estimation of osteal tissue remodulation at patients with psoriasis / Y.F. Kutasevych, I.O. Olijnik, I.O. Mashtakova // 17^th Congress of European Academy of Dermatology and Venerology. Abstract. – Paris, 2008. – P. 0957.

44. Зовнішнє лікування хворих на псоріаз: Метод. рекомендації / Я.Ф. Кутасевич, Г.С. Цераїдіс, О.О. Ляпунова та ін. – Харків, 2002. – 18 с.

45. Вітамінотерапія з використанням комплексного препарату Нейровітан у дерматологічній практиці: Метод. рекомендації / Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, І.О. Маштакова. – Х., 2005. – 14 с.

46. Сучасні методи лікування хворих на тяжкі форми псоріазу: Метод. рекомендації / Уклад.: І.О. Олійник. – Харків, 2008. – 17 с.

47. Раціональна діагностика та лікування в дерматології та венерології / За ред. І.І. Маврова // Довідник лікаря „Дерматолог-Венеролог”. – К.: ТОВ „Доктор-Медіа”, 2007. – С. 101–108. – Авт.-укл. також: В.М. Волкославська, Я.Ф. Кутасевич, І.О. Маштакова, І.О. Олійник, І.О. П'ятикоп, В.В. Савенкова, Е.М. Солошенко Л.Л. Шаульська.