Анотація до роботи:

Свєтлєйший Р.А. Комплексне лікування гострого і хронічного риніту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 – оториноларингологія – ДУ „Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України”. – Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування хворих на гострий неспецифічний і хронічний катаральний риніт і базується на результатах обстеження та лікування 60 хворих на гострий неспецифічний риніт, 120 хворих на хронічний катаральний риніт, 20 практично здорових людей.

Оцінка отриманих результатів при вивченні суб`єктивних і об`єктивних даних, показників основних функцій слизової оболонки порожнини носа, дані бактеріологічних і імунологічних досліджень в динаміці лікування, дозволяють зробити висновок, що препарат „Ріносепт” в комбінації з протизапальним препаратом, муколітичним і антигістамінним засобом є достатньо ефективним методом лікування хворих на ГНР і ХКР.

Експериментальні дослідження лікарського засобу „Ріносепт”, створеного на основі відомої основної діючої речовини нафазоліну нітрату зі зміною в складі допоміжних речовин, дозволили встановити, що краплі в ніс „Ріносепт” мають виражену судинозвужуючу дію, їм властива антимікробна дія, не викликають будь-яких органічних або функціональних порушень, підтверджена висока біодоступність та пролонгованість терміну впливу та відсутність місцевоподразнюючої дії.

Це є підстава для рекомендацій застосування нового комплексного препарату „Ріносепт” в лікуванні хворих на гострий неспецифічний риніт і хронічний катаральний риніт.

Дисертація присвячена вивченню впливу нового комплексного препарату „Ріносепт” (до складу якого входять нафазоліну нітрат, декаметоксин, допоміжні речовини) на слизову оболонку порожнини носа, встановленню його судинозвужуючих та антимікробних властивостей, обґрунтованість та ефективність застосування препарата в комплексній терапії хворих на гострий та хронічний катаральний риніти.

1. На основі клінічних, лабораторних досліджень, а також результатів оцінки показників основних функцій носа у хворих на ГНР і ХКР встановлено різке порушення дихальної, чутливої, нюхової функції та рухової активності миготливого епітелію, зафіксовано високий рівень обсіменіння слизової оболонки порожнини носа умовнопатогенною мікрофлорою.

2. В експерименті на кролях і щурах встановлено, що краплі в ніс „Ріносепт” мають виражену судинозвужуючу дію, яка за інтенсивністю ефекту відповідає дії препарату порівняння, а за тривалістю ефекту переважає його. Доведено відсутність токсичного впливу та алергізуючих властивостей препарату. Підтверджено високу біодоступність та пролонгованість терміну впливу у порівнянні з „Нафтизином” і високу антимікробну ефективність препарату.

3. Бактеріологічні, цитологічні та імунологічні дослідження системного і локального імунітету, проведені при стандартизованому комплексному лікуванні хворих на ГНР і ХКР із включенням препарату „Ріносепт”, показали значно більший спектр позитивних впливів при запальному процесі в слизовій оболонці порожнини носа, що є підставою для рекомендацій його застосування в лікуванні осіб з даною патологією.

4. Препарат „Ріносепт” добре переноситься хворими, не викликає патологічних змін в лабораторних показниках крові при прийомі терапевтичних доз препарату, що підтверджено клінічними дослідженнями. Не зареєстровано також фактів розвитку побічних явищ у вигляді індивідуальної непереносимості або алергічних реакцій.

5. Доведено, що застосування препарату „Ріносепт” в комбінації з протизапальним, муколітичним і антигістамінним препаратами є достатньо ефективним методом лікування хворих на ГНР і ХКР та підтверджується даними оцінки показників основних функцій порожнини носа. Розроблена методика може широко застосовуватись в практичній оторинолариногології при лікуванні хворих на ГНР і ХКР.

Практичні рекомендації

1. В зв‘язку з наявністю у нового вітчизняного назального деконгестанта „Ріносепт” вираженого судинозвужуючого ефекту та наявність антибактеріальних властивостей у препарата він може застосовуватись при лікуванні хворих на ГНР і ХКР як у монотерапії, так і в комплексній терапії.

2. Комплексний метод лікування хворих на ГНР і ХКР із застосуванням препарату „Ріносепт” позитивно впливає на відновлення основних функцій слизової оболонки порожнини носа, що може бути одним із критеріїв оцінки ефективності лікування.

3. Імунологічні дослідження ротоглоткового секрету у хворих на ГНР і ХКР є важливим критерієм в оцінці ефективності проведеного лікування. Найбільш важливими з них є визначення концентрації SIg А і Ig G, цитокіна ІЛ-1 або лактоферина, а також проведення цитологічної характеристики ротоглоткового секрету.

4. Розроблена методика комплексного лікування хворих на ГНР і ХКР проста, ефективна і може широко використовуватись як в амбулаторних, так і стаціонарних умовах.

Публікації автора:

1. Заболотний Д.І. Результати експериментального дослідження властивостей деконгестантного препарату з протимікробною дією Ріносепт / Д.І. Заболотний, Г.К. Палій, В.П. Ковальчук, Р.А. Свєтлєйший // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004. – №8(2). - С. 419-421. Дисертант брав участь в експериментальних дослідженнях, підготовці статті до друку.

2. Скороумова Л.К. Дослідження впливу антисептичних препаратів на мікроорганізм в процесі їх тривалого застосування / Л.К. Скороумова, А.В. Крижановська, Р.А. Свєтлєйший // Biomedical and Biosocial Antropology. – 2006. – №6. - С. 105-107. Дисертант брав участь в експериментальних дослідженнях, проведено підготовку статті до друку.

3. Свєтлєйший Р.А. Комплексне лікування хворих на гострий риніт та оцінка його ефективності // Ринологія. – 2007. – №4. – С. 37-42.

4. Свєтлєйший Р.А. Причини виникнення хронічного катарального риніту і вплив даного захворювання на основні функції носа // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. – №1. - С. 39-44.

5. Заболотний Д.І. Ефективність назального деконгестанта „Ріносепт” в комплексній терапії хворих на хронічний катаральний риніт / Д.І. Заболотний, Г.К. Палій, Р.А. Свєтлєйший // Ринологія. – 2008. – №1. – С. 10-18. Дисертантом проведено відбір, клінічне обстеження та лікування хворих, статистична обробка матеріалу, написання статті.