Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України, Харків, 2007.
Дисертацію присвячено розробці способів оптимізації лікування хворих на деформівний артроз колінних суглобів на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу гонартрозу, ефективності застосування кріоконсервованої ембріональної кістково-хрящової тканини (КЕКХТ) для стимуляції регенерації суглобового хряща в експерименті. В ході дослідження встановлено, що відновлення суглобового хряща починається з проліферації стовбурових клітин–попередників кісткового мозку та ендоста субхондральної кісткової тканини. Регенерат на ранньому етапі представлений молодою фіброзною сполучною тканиною, яка поступово, зі збільшенням строку спостереження, може диференціюватися у хрящову та хрящоподібну. Морфологічними дослідженнями встановлено, що у тварин основної групи імплантація ембріональної кісткової тканини в субхондральну кістку сприяє репаративному відновленню шляхом активізації процесів формування фіброретикулярної тканини й диференціювання її клітинних елементів в напрямку хрящових, у той час як у тварин контрольної групи (без застосування КЕКХТ) дефект хряща заміщується грубоволокнистою сполучною тканиною.
Вивчено особливості клінічного перебігу деформівного гонартрозу, зокрема етіологічна структура больового синдрому, що дозволило більш диференційовано та ефективно усувати біль у даних пацієнтів.
Розроблено комплексну диференційовану систему лікування хворих на гонартроз у залежності від стадії, етіології та ступеня тяжкості процесу.
В дисертації на підставі результатів клінічних та експериментальних досліджень наведено нове розв’язання науково-практичної задачі – розробити диференційований підхід та підвищити ефективність лікування хворих на деформівний артроз колінного суглоба в залежності від ступеня вираженості дегенеративно-дистрофічних змін в тканинах суглоба.
1. При трансхондральному ушкодженні суглобового хряща формування регенерату в кістково-хрящовому дефекті відбувається за рахунок проліферації стовбурових клітин кісткового мозку та клітин ендосту субхондріальної кісткової тканини.
2. Застосування ембріональної кісткової тканини, яка вводиться в додатково створений в ділянці кістково-хрящового дефекту в епіметафізі канал, сприяє формуванню волокнистого хряща, тоді як у контрольних тварин переважно формувалась фіброзна сполучна тканина.
3. У структурі больового синдрому у хворих з І клініко-ренгенологічною стадією гонартрозу переважають періостальні та лігаментні болі (32,3 та 41,9 % відповідно). У пацієнтів з ІІІ стадією деформівного артрозу колінного суглоба переважають болі артрогенного й ендостального характеру (по 26,1 %), що вимагає диференційованого підходу до його лікування.
4. Застосування клітинної та озонової терапії у хворих на деформівний артроз колінних суглобів дозволяє, порівняно з пацієнтами контрольної групи, достовірно прискорити та вдвоє збільшити проміжки ремісії дегенеративно-дистрофічного процесу у хворих, яких лікували консервативно, і в 1,5 рази у хворих, яких лікували оперативно.
5. При І стадії гонартрозу без анатомічних дефектів, що потребують оперативної корекції, пріоритетним є консервативне лікування в стаціонарі з подальшим санаторно-курортним лікуванням. При ІІ стадії гонартрозу лікування необхідно починати з лікувально-діагностичної артроскопії або інших видів оперативних втручань (при наявності показань) з подальшим курсом лікування, як при першій стадії. При ІІІ стадії процесу лікування рекомендується починати з оперативного втручання, яке включає у тому числі тунелізацію виростків стегнової та великогомілкової кісток з подальшим вищеописаним курсом консервативного лікування.
6. Розроблена диференційована система лікування хворих з різними стадіями гонартрозу дозволяє ефективно вплинути на перебіг патологічного процесу в суглобах, зменшити строки непрацездатності й суттєво покращити якість життя у даної категорії пацієнтів.
Публікації автора:
Фіщенко В.О., Ладонько Ю.Л., Алла Аль-Шалабі. Досвід використання препаратів Traumeel S і Zeel T в лікуванні гонартрозу // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001. – №1. – С.209 – 211.
Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні аналізу даних літератури, оформленні статті та підготовці її до друку.
Особистий внесок дисертанта полягає в підборі пацієнтів, автор самостійно проводив лікування хворих, узагальнення результатів.
Фищенко В.А., Аль-Шалаби Алла, Макончук А.В.. Лечение посттравматического деформирующего артроза коленных суставов вследствие политравмы // Biomedical and Biosocial Anthropology.- 2005. - № 4. - С. 108 – 111.
Автором проведений набір та обстеження хворих, брав участь в оперативному лікуванні пацієнтів, вів пацієнтів у післяопераційному періоді та проводив аналіз результатів.
