Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нервові хвороби


377. Кошель Тетяна Валеріївна. Комплексне лікування гіпотонічних станів у осіб молодого та середнього віку: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Кошель Т.В. Комплексне лікування гіпотонічних станів у осіб молодого та середнього віку. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 — нервові хвороби. — Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена діагностиці гіпотонічних станів, які є фактором ризику розвитку цереброваскулярної патології, та розробці патогенетично обґрунтованої комплексної терапії з включенням до схеми голкорефлексотерапії і лазеропунктури.

Відзначено, що застосування математичного аналізу варіабельності серцевого ритму — інформативний і доступний метод оцінки функції вегетативної нервової системи у пацієнтів з гіпотонічними станами.

Встановлено, що для пацієнтів з гіпотонічними станами характерні певні особливості особистості та риси характеру.

Застосування електропунктурної діагностики за Накатані забезпечує індивідуальний підхід у разі проведення рефлексотерапії.

Встановлено, що запропонована комплексна терапія — більш ефективна у разі розвитку гіпотонічних станів, оскільки голкорефлексотерапія і лазеропунктура дозволяють суттєво знизити дозу лікарських препаратів та покращити перспективи одужання.

1. Гіпотонічні стани — фактор ризику розвитку судинних захворювань головного мозку, що зумовлює необхідність раннього виявлення, своєчасного лікування та профілактики захворювання, переважно в осіб молодого віку.

2. Використання кардіоритмографії (методу математичного аналізу ВСР) дозволяє в короткий термін (5 хв) визначити характер симпатико-парасимпатичних взаємовідносин у хворих з ГС, і тим самим дає змогу застосовувати індивідуальний підхід до лікування.

3. За результатами дослідження вегетативного статусу осіб з ГС, переважали неадекватна реактивність, недостатнє вегетативне забезпечення діяльності.

4. За показниками ЕЕГ встановлено зменшення альфа-ритму, зростання індексу повільного дельта-ритму, зниження коефіцієнта співвідношення швидких та повільних ритмів, послаблення засвоєння ритму у разі фотостимуляції в осіб з ГС, переважно середнього віку, що свідчить про зниження активності ЦНС, посилення інертності нервових процесів.

5. За даними РЕГ, у хворих середнього віку з ГС знижений ступінь пульсового кровонаповнення, визначаються явища гіпоксії мозку, периферичний опір судин головного мозку підвищений.

6. Параметри ЕхоЕГ свідчать про статистично достовірну тенденцію до наростання лікворної гіпертензії у хворих середнього віку з ГС порівняно з такими у здорових осіб, що може вказувати на більш прогресивний перебіг атрофічних процесів головного мозку.

7. Для пацієнтів з ГС характерні невротичні відхилення в структурі особистості (домінування іпохондричного синдрому в поєднанні з емоційною лабільністю, елементами аутизації).

8. Проведено порівняльний аналіз ефективності лікування хворих з ГС на підставі результатів клініко-нейрофізіологічних, психологічних досліджень. Виявлено більшу результативність комплексного лікування з використанням медикаментозної терапії, голкорефлексотерапії та лазеротерапії ІЧЛВ в порівнянні з загальноприйнятою терапією.