Анотація до роботи:

Турчина І.П. “Комплексна терапія хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок”. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена розробці комплексного метода лікування хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок, заснованої на особливостях клінічних проявів дерматозів, стану перекисного окислення ліпідів та регіональної геодинаміки. Вивчено особливості клінічних проявів та перебігу дерматозів в залежності від давності та розповсюдженості патологічного процесу, стану ПОЛ, кисневого забезпечення, периферичної геодинаміки та активності антиоксидантної системи.

Вперше виявлено особливості ПОЛ і їх взаємозв’язок з порушеннями геодинаміки, мікроциркуляції та оксигенації шкіри вивчених дерматозів. Розроблена адекватна корекція порушень з використанням антиоксидантів та ангіотропних засобів. Проведено порівняльний аналіз клініко-лабораторної оцінки запропонованої комплексної диференційованої терапії хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок. Запропонована методика статистично вірогідно забезпечує зменшення термінів лікування в середньому на 3-4 дні, нормалізуючи показники ПОЛ, мікроциркуляції, геодинаміки, оксигенації шкіри, сприяючи зниженню частоти рецидивів у порівнянні з традиційними методами лікування.

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування та нове сучасне рішення наукової задачі, що полягає у патогенетичному обґрунтуванні та підвищенні ефективності лікування хворих на екзему і нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок, шляхом розробки комплексної методики терапії застосовуючи одночасно з традиційним лікуванням антиоксиданти та препарати, покращуючі кровообіг, забезпечуючі таким чином скорочення тривалості лікування та зменшення кількості рецидивів.

1. Транскутантне визначення вмісту кисню у капілярах шкіри гомілки показало статистично значиме (Р < 0,01) зниження кисневої можливості у хворих на екзему до 5,06+0,42 кПа на здоровій шкірі і до 4,12+0,1 кПа – у вогнищевості уражень (у здорових людей – 9,86+03 кПа), нейродермітом - 3,12+0,28 кПа і 2,42+0,08 кПа, відповідно, що вказує на стійку артеріальну гіпоксемію шкіри нижніх кінцівок.

2. При ускладнених формах дерматозів реовазографічне дослідження показало перевантажання спастичного стану судин у 73,9% хворих на екзему та нейродерміт. Реовазографічний індекс склав 0,91; час анакроти – 0,129; час катакроти – 0,46; напружений індекс – 1,71 зі зниженою реакцією на нітрогліцеринові пробу у 84,5%, що вказує на морфологічний характер порушень кровотоку у магістральних судинах кінцівок (р< 0,01).

3. Капіляроскопічна картина в області нижніх кінцівок та стан мікроциркуляції у судинах кон’юнктиви очного яблука у хворих на екзему і особливо на нейродерміт, показала переважний спастично-гіпотонічний стан капілярів, скорочення колосникових дуг, стрімку або переривливу течію крові, набряклість і звивистість венозних гілок з повільненням кровообігу та наявністю 6-9 посткапілярів у 1мм³, у 35% було спорожнення капілярів. Збільшення судинного парціального показника до 16,0+1,1 балів, наявність поодиноких крововиливів та навколо судинного набряку, розповсюдженого приєднання еритроцитів, які були найбільш вираженими у пацієнтів з супутньою судинною патологією та мікозом стоп, що відбиває узагальнену патологію термінального кровобігу.

4. Показники виразної активності процесів ПОЛ і зниження механізмів протиокислювальної системи у хворих на нейродерміт, з давністю хвороби понад 5 років перевищували показники у здорових людей в 1,9 (ДК плазми), в 1,61 (ДК еритроцитів), в 2,75 (ТК плазми), в 1,85 рази (ТК еритроцитів), в 2,24 (МДА плазми), в 2,43 рази (МДА еритроцитів) і в 1,32 рази (зниження активності СОД), а екземою в 1,55; 1,57; 3,16; 4,5; 2,8; 3,6 і 1,7 (Р<0,01), головним чином у пацієнтів хворіючи 5-10 років і більше.

5. Хворим на екзему і нейродерміт з помірною еритемою, мокнуттям та незначною інфільтрацією, без ускладнень та давністю хвороби до 5 років, з функціональними порушеннями судин, незначними явищами недокисневості тканин та порушенням ПОЛ на фоні традіційної терапії призначали – триовіт по 1 капс. 2 рази на добу, 24 доби, пентоксифіллін по 1 табл. 3 рази на добу, 20 днів, а хворим з розповсюдженим, ускладненим, активним запальним процесом, виразною інфільтрацією та дерматосклерозом, з переважно морфологічними змінами судин, виразним гіпоксичним станом та пригніченням обмінних процессів в шкірі, високою активністю ПОЛ -пентоксифіллін по 2 табл. 3 рази на добу (15 днів), потім дозу знижувати до 1 табл. 3 рази на добу (24 дні), триовіт 1 капс. 3 рази на добу (48 днів, 2 курси), рибоксин 1 табл. 3 рази на добу – 24 дні.

6. Розроблений диференційний підхід до лікування хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок дав змогу отримати клінічне одужування у 81,1% хворих, значне покращання стану – у 17%, скорочення терміну прибування в стаціонарі на 4,2±0,4 дні, сприятливих зрушень в кровообігу, ПОЛ і протиокислюваючої активності, зменшення кількості рецидивів, подовження терміну ремісій, у 1,9% - терапевтичного ефекту не було досягнуто.

Публікації автора:

1. Турчина И.П. Перекисное окисление липидов у больных дерматозами с локализацией на нижних конечностях // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2000.-№2(3).-С.134-136.

2. Турчина И.П. Состояние перекисного окисления липидов у больных нейродермитом // Актуальные проблемы медицины и биологии.- Киев.-2001.-№2.-С.369-373.

3. Турчина И.П. Патологическое значение нарушений процессов перекисного окисления липидов, периферической гемодинамики у больных экземой и нейродермитом с локализацией в области нижних конечностей // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2001.-2-3(4).-С.126-131.

4. Турчина И.П. Активность свободно-радикального окисления липидов у больных микробной экземой // Проблемы, достижения и перспективы биологических наук практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им.С.И.Георгиевского.- Симферополь.- 2001.- Том.137.-Ч.2-С.195-197.

5. Турчина И.П. Комплексное лечение больных экземой и нейродермитом с локализацией на нижних конечностях // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.-2002.-№1-2(5).-С.98.

6. Федотов В.П., Семенуха К.В., Горбунцов В.В., Святенко Т.В., Турчина И.П. и др. Дифференцированная иммунокоррекция с использованием препаратов циклоферона в терапии больных дерматозами // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева.- №3-4.-2002.-С.39-51.

7. Федотов В.П., Турчіна І.П., Святенко Т.В. Особливості мікроциркуляції та реологічних властивостей крові у хворих на екзему в ділянці нижніх кінцівок // Журнал дерматовенерології і косметології ім..Торсуєва Н.А.-2001.-2(1).-С.145-148.

8. Турчина И.П. Особенности про- и антиоксидантной системы, периферической гемодинамики, микроциркуляции у больных дерматозами с локализацией в области нижних конечностей //Актуальні питання дерматовенерології. Ювілейний збірник науково-практичних статей присвячений 75-річчю Дніпропетровського обласного шкірно-венерологічного диспансера.- Дніпропетровськ.- 1999.- С.69-70.

9. Турчина И.П., Федотов В.П., Дюдюн А.Д. Комплексна терапія хворих на екзему та нейродерміт з переважним ураженням шкіри нижніх кінцівок. Інформаційний лист. Випуск по проблемі “Дерматологія та венерологія. – 2003.-2 с.