У дисертації на основі проведених досліджень здійснено теоретичне обґрунтування і практичне рішення актуальної соціально-економічної задачі – необхідність удосконалення організаційних форм державного управління системою землекористування адміністративно-територіального утворення. Основними теоретичними і практичними результатами наукового дослідження є розробка основних напрямків удосконалювання організаційних форм державного управління системою землекористування. Основні висновки і результати, отримані в ході проведення наукових досліджень, зводяться до наступного: 1. Аналіз стану управління землею в муніципальному утворенні на прикладі промислового міста показав, що управління землекористуванням повинно спрямовуватися не лише на досягнення високих економічних показників, але й на забезпечення охорони і відтворення продуктивних земель. Особливо важливо це для сучасного українського суспільства в умовах високого рівня урбанізації і високого рівня освоєння земель всіх територіально-адміністративних утворень. Управління земельними ресурсами в містах являє собою складний, багатогранний та важливий процес, що має враховувати природні і економічні умови конкретного суб’єкту господарювання. 2. Визначено, що оскільки між генеральними планами розвитку територіальних одиниць і контрольною управлінською діяльністю земельними ресурсами лежить невпорядковане поле, то методи і засоби управління земельними ресурсами повинні працювати на збільшення цінності й вартості землі незалежно від форм власності на землю. Механізм управління землекористуванням повинен передбачати узгодження інтересів приватних, громадських та державних власників, надання земельним відносинам соціально-орієнтованого розвитку, організаційного та правового регулювання використання та охорони землі. Для вирішення цих питань необхідно сформувати відповідні програми розвитку муніципальних утворень, засновані на проведенні маркетингових досліджень. 3. Розроблена логістична стратегія управління земельними ресурсами при формуванні адміністративно-територіальних проектів заснована на організації чіткої взаємодії відомств щодо створення, ведення та використання земельно-кадастрової інформації, що забезпечує ефективне управління земельними ресурсами територіального утворення. Обґрунтовано, що метою створення банку земельно-кадастрових даних окремого територіального рівня передбачається інформаційне забезпечення стратегічного планування і управління регіоном, фінансової та інвестиційної політики, раціонального використання земель і землекористування, контроль за використанням та охороною земель. Це може бути забезпечено за рахунок застосування логістичного підходу. Роль логістичної інформаційної системи полягає в накопиченні і збереженні замовлень клієнтів, інформації про їхні фінансові, кредитні можливості, а також у перерахуванні вимог і умов, що стосуються можливостей їх забезпечення. Розроблена в роботі логістична схема організації взаємодії відомств щодо створення, ведення та використання земельно-кадастрової інформації надає можливість приймати оптимальні рішення в управлінні земельними ресурсами і значно підвищити ефективність їх використання. 4. Запропонований в роботі спосіб зонування земельних ділянок з урахуванням усіх факторів дозволяє обґрунтувати і практично розраховувати грошову вартість земельних ділянок у межах муніципального утворення (міста). Вихідною є базова вартість 1 кв. м території, далі визначається зональний коефіцієнт для економіко-планувальної зони, розраховується коефіцієнт місця розташування земельної ділянки. Потім з урахуванням коефіцієнта функціонального використання, згідно табличних даних, розраховується грошова вартість 1 кв. м конкретної земельної ділянки. Такий підхід дозволяє одержати обґрунтовану вартість земельних ділянок і дістати значні кошти в бюджет муніципального утворення (міста). Дослідження показали, що побудова функціональної структури міст за фіксованою схемою "праця – побут – відпочинок" сьогодні представляється неадекватною для сучасного міста. Показано, що однією з найважливіших є система зонування території міста на основі основних критеріїв: функціонального, правового та економічного. Такий підхід дозволяє дати об’єктивну, обґрунтовану грошову оцінку земельної ділянки в залежності від умов, належності комунікації, благоустрою, відстані від адміністративних, культурних центрів, тощо. 5. Сформована концепція автоматизованого моніторингу в системі управління земельними ресурсами, яка полягає в необхідності фіксації стану антропогенного навантаження в динамічному розвитку з наступним прийняттям заходів, адекватних негативному стану. Доведена доцільність поетапного проведення органами Державного комітету України із земельних ресурсів оцінки екологічного стану земель, для чого запропонована відповідна схема та алгоритм оцінки наслідків використання земельних ресурсів, що забезпечить оперативне реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення. Для забезпечення ефективного земельного моніторингу, його ведення повинно здійснюватися через систему постійного спостереження в просторі і часі за визначеними блоками-компонентами, з використанням відповідних параметрів і показників. 6. Дослідження процесу формування земельного кадастру в муніципальних утвореннях довело, що сучасне управління земельними ресурсами повинно базуватися на адекватній земельно-кадастровій інформаційній системі як просторово-кількісній основі регулювання правової частини земельних відносин, базою якої служить місцевий кадастр. Важливою при цьому є фіскальна функція земельного кадастру, яка в сучасних умовах проявляється в інформаційному забезпеченні встановлених базових ставок земельних ділянок, що поділяється на нормативну та експертну. 7. Управління земельними ресурсами промислового міста повинно бути засновано на маркетинг-логістичному підході, застосування якого дозволить не тільки розробити ефективну стратегію управління та прийняття управлінських рішень в галузі землекористування, але й провести комплексне маркетингове дослідження, що включає моніторинг соціально-економічного стану адміністративно-територіального утворення та моніторинг земельних ресурсів. 8. На засадах маркетингового аналізу та SWOT – аналізу запропоновано системний підхід до формування зон економічних районів. Забезпечення раціонального землекористування, прийняття рішень по використанню земельної ділянки, пов’язані з цим процедури відчуження, передачі у власність, передачі в оренду, встановлення і зміну границь між ділянками повинно здійснюватися органами державної влади чи місцевого самоврядування таким чином, щоб примножити економічну активність землі. Методи і способи управління земельними ресурсами повинні бути спрямовані на підвищення цінності і вартості землі незалежно від форм власності на неї. Розроблені рекомендації використані в роботі Донецької облдержадміністрації, вони дозволили обґрунтувати та використати стратегію землекористування м. Горлівка і одержати додаткові надходження до бюджету 1 млн. грн. щорічно. | 