В роботі вирішене актуальне медичне завдання – поліпшення якості лікування хірургічних хворих після екстракції зуба, зменшення частоти ускладнень та ступеня атрофічних процесів кісткової тканини щелеп за рахунок використання брефокерамічного остеопластичного матеріалу. 1. До основних причин атрофії кісткової тканини щелеп, що спостерігається після видалення зуба, крім вивчених раніше (часткова втрата згустку крові, що заміщує дефект кістки, розвиток запальної реакції тканин у відповідь на хірургічну травму) варто віднести порушення метаболізму, що виявляються при дослідженні біохімічних показників крові і слини до виконання операції і є відображенням змін, що розвиваються в структурних елементах альвеолярного відростка на фоні прогресування осередку хронічної одонтогенної інфекції. 2. Темпи зменшення кісткової тканини альвеолярних відростків щелеп найбільш виражені протягом першого місяця після видалення зуба (горизонтальна атрофія 13,2%, вертикальна - 11,8%), надалі вони істотно знижуються і у період з 4 до 12 місяців залишаються на рівні 1-2% на місяць. 3. Основні заходи щодо стримування процесу зменшення кісткової тканини щелепи необхідно здійснювати в ході операції видалення зуба, вони повинні бути спрямовані на заміщення дефекту кістки остеопластичним матеріалом і закриття устя лунки захисною пов'язкою, при цьому доцільно використовувати засоби, що мають виражені репаративні, остеоіндуктивні, протизапальні ефекти, стійкістю до впливу мікрофлори і гіпоксії, а також короткий термін біодеградації. 4. Зіставлення біохімічних показників змішаної слини (антиоксидантна активність, загальна концентрація білка, концентрація окислено-модифікованих білків), цитохімічних показників периферичної крові (СДГ, ЛДГ), а також рівня протеолітичної активності може бути використане в якості додаткового об'єктивного діагностичного критерію для оцінки характеру перебігу ранового процесу після операції видалення зуба та контролю за ефективністю лікування. 5.Динаміка змін клінічних симптомів, локальної температури тканин у зоні проведеної операції, а також комплексу біохімічних показників свідчать про те, що найменш виражена місцева запальна реакція на хірургічну травму розвивалася у пацієнтів при закритті кісткової рани брефо-керамічним матеріалом. Найбільш яскраво проявляється процес запалення після заміщення лунки зуба згустком крові. Його згасання , відбувається на 10+1,2 добу, тоді як при використанні брефо-керамічного матеріалу - на 7+1,1 добу післяопераційного періоду. 6. Зменшення кісткової тканини альвеолярного відростка щелеп за даними антропометричних вимірів висоти і ширини в різні терміни спостережень найбільш інтенсивно відбувається після закриття дефекту кістки згустком крові ( у середньому 21% протягом 3 місяців і 30,7% протягом 1 року). При введенні в лунку зуба препарату Кергап темпи атрофії знижуються (до 16,5% і 23,7% відповідно). Найбільш виражений ефект стрімування атрофії кісткової тканини отриманий при заміщенні післяопераційного дефекту альвеолярного відростка брефо-керамічним матеріалом (13,8%-за підсумками трьох місяців і 19,3% року спостережень). |