У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової задачі, що виявляється підвищенням ефективності лікування хворих на хронічну екзему на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень біоритмів стрес-адаптаційних гормонів, інтерлейкінів та використання в комплексній терапії нейромодуляторних та імуностимулюючого препаратів. 1. Дослідження добової варіації рівня кортизолу та інсуліну визначило у 84,4 % хворих на хронічну екзему в стадії загострення ендокринні порушення універсальних механізмів переносимості стресу, що проявляються у 37,5 % хворих збільшенням чи пониженням в 1,2-1,3 рази вмісту кортизолу вранці (р < 0,05) при нормальному рівні інсуліну, у 34,4 % пацієнтів - підвищенням в 1,7 рази вмісту кортизолу вранці і пониженням в 1,6 рази інсуліну (р < 0,01), у 12,5 % хворих – зменшенням в 1,3 рази рівня кортизолу і збільшенням в 1,5 рази інсуліну протягом доби (р < 0,05). Підвищення коефіцієнта адаптації на 72 % вранці та 38 % ввечері у хворих із збільшеним рівнем кортизолу вказує на напруження стану адаптації, зниження цього показника вранці та увечері на 33-43 % у хворих з пониженим вмістом кортизолу - на виснаження адаптаційних можливостей організму. 2. Аналіз добових ритмів кортизолу та інсуліну у хворих на хронічну екзему в стадії загострення виявив прояви десинхронозу, які виражалися у хворих з підвищеним рівнем кортизолу зсувом акрофази кортизолу більш ніж на 1 год на ранковий час, інсуліну - на 2,5 год на денний час, збільшенням в 1,4 рази мезора та амплітуди коливань кортизолу в 2,0 рази, зменшенням в 1,4 рази мезора та амплітуди коливань інсуліну в 1,5 рази (р < 0,01); у пацієнтів з пониженим вмістом кортизолу - зміщенням акрофази кортизолу на денний час майже на 4 години, акрофази інсуліну на 3 години пізніше (на вечірній час), зменшенням мезора і амплітуди коливань кортизолу в 1,6 рази, збільшенням в 1,2 рази мезора і амплітуди коливань інсуліну в 1,4 рази (р < 0,05). 3. Вивчення рівня інтерлейкінів протягом дня установило суттєві зміни цитокінового профілю крові у 86,7 % хворих на хронічну екзему, які проявлялися дисбалансом прозапальних і протизапальних інтерлейкінів: достовірним збільшенням вмісту IЛ-1b в 1,7-2,2 рази, IЛ-4 в 1,9-2,6 рази відповідно вранці та ввечері, пониженням IЛ-2 в 1,9 рази увечері, відсутністю змін з боку IЛ-6. Розподіл хворих за рівнем IЛ-1в о 08.00 дозволив виявити у пацієнтів з підвищеним в 3,9 рази вмістом IЛ-1в збільшення ІЛ-4 увечері та ІЛ-6 протягом дня, зменшення ІЛ-2 увечері, у хворих з пониженим в 2,3 рази рівнем ІЛ-1b - збільшення ІЛ-4 та зменшення ІЛ-2, ІЛ-6 протягом дня. Встановлено особливості цитокінового дисбалансу, залежні від клінічних проявів дерматозу, а також тісний кореляційний зв’язок між кортизолом та ІЛ-1в. 4. Розроблено оригінальний метод лікування хворих на хронічну екзему з поетапним використанням, поряд з традиційною терапією, в перші 7-10 днів для підвищення стресостійкості і нормалізації адаптаційних можливостей організму даларгіну (1-2 мг внутрішньом’язово 1 раз на день вранці протягом 10-15 діб) чи мелатоніну (0,003 г всередину увечері протягом 14-21 доби) і подальшим призначенням імуностимулятора гропринозину (1,0 г 3-4 рази на день протягом 5 діб з повторним курсом через 8 днів). 5. Використання в комплексному лікуванні даларгіну та гропринозину сприяло синхронному пониженню рівня кортизолу в 1,2-1,6 рази, ІЛ-1в в 2,2-2,4 рази, ІЛ-6 в 1,3 рази протягом дня, ІЛ-4 в 1,4 рази увечері, підвищенню інсуліну в 1,4 рази та ІЛ-2 в 1,5 рази протягом дня (р < 0,01). Терапія мелатоніном і гропринозином обумовлювала одночасне збільшення вмісту кортизолу в 1,2-1,4 рази, ІЛ-1в в 1,8 рази вранці, ІЛ-6 в 1,5 рази та ІЛ-2 в 1,6-2,5 рази протягом дня, пониження вмісту інсуліну в 1,3-1,6 рази (р < 0,05). Застосування в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічною екземою засобів нейромодулюючої та імуностимулюючої дії дозволило досягти позитивних результатів лікування (клінічне одужання, значне поліпшення та поліпшення) у 92,8 % хворих, скоротити в 1,6 рази термін лікування, зменшити в 3,0 рази кількість рецидивів порівняно з традиційною терапією. |
