1. Досліджено можливість використання протипожежних авіаспостережень, які проводяться в весняно-літній період з періодичністю 3–4 рази на місяць, для лісопатологічних обстежень щодо виявлення зараження хвойних лісів хворобою в’янення сосни. Встановлено, що політ слід проводити на висоті 150 м, яка забезпечує достатній радіус огляду та дозволяє чітко розрізнити ознаки усихання без застосування додаткових приладів. Результати повітряних спостережень слід доповнювати наземними обстеженнями виявлених уражених дерев. Наземні обстеження з відбором проб деревини та збиранням комах-переносників соснової нематоди доцільно проводити методом пробних площ, поділяючи останні за типом господарської діяльності на верхні склади (свіжі лісосіки), нижні склади та ділянки усихаючого лісу. 2. В результаті досліджень розроблено та запропоновано для практичного використання схему відбору зразків деревини на складах, яка ґрунтується на диференційованому розподілі партій деревини залежно від їхнього об’єму. Для відбору зразків деревини найбільш зручним є свердловий метод з застосуванням дрилі та свердел великого діаметру, оскільки отриманий при цьому зразок не потребує подальшого подрібнення і забезпечує вихід максимальної кількості нематод із зразка. 3. Серед апробованих методів виділення нематод відносно простий в використанні та невибагливий до рівня підготовки фахівців лійковий метод Бермана визнано пріоритетним для виділення нематод як із проб деревини, так і з зібраних комах-переносників. Візуальний метод виявлення нематод при аналізі деревини та при повному гельмінтологічному розтині жуків-ксилобіонтів слугуватиме як додаткове джерело інформації щодо видового складу гельмінтофауни. 4. З урахуванням біолого-екологічних особливостей B.xylophilus вдосконалені нами методи рекомендується використовувати при проведенні послідовних етапів нематологічного моніторингу. Основними етапами моніторингу нематоди даного виду є: візуальне виявлення вогнищ уражених дерев, відбір проб деревини та збір комах-переносників у виявлених вогнищах, виділення нематод та їх підрахунок, виготовлення препаратів та визначення видового складу, аналіз предикторів, необхідних для розвитку патологічного процесу. 5. Фауна нематод деревини сосни звичайної та жуків-ксилобіонтів у нашому матеріалі представлена 32 видами із 23 родів, 15 родин, чотирьох рядів. Вперше зареєстровано в Україні 18 видів нематод-ксилобіонтів, зокрема фітогельмінти Bursaphelenchus mucronatus, B. eggersi та B. sexdentaty. Найбільшою кількістю представлений ряд Rhabditida 13 видів якого становлять 40,6 % з усіх виявлених, на другому місці ряд Aphelenchida – 12 видів (37,5 % виявленої кількості видів), на третьому місці ряд Tylenchidae – 6 видів (18,8 % з усіх виявлених), а на останньому місці ряд Araeolaimida з одним видом нематод, який становить 3,1 % кількості видів. 6. На основі вчення О.О.Парамонова (1964) щодо еволюції паразитизму в класі нематод, з урахуванням місця існування та типу живлення, нами було науково обґрунтовано доцільність розподілу нематод-ксилобіонтів на чотири екотрофічні групи. Згідно з цим групуванням усі виявлені нами види нематод розподіляються таким чином: фітогельмінтів – три види, ентомогельмінтів (ентомоксилобіонтів) – дев’ять видів, мікоксилобіонтів – шість видів, сапроксилобіонтів – 11 видів. 7. Види, віднесені до певних екотрофічних груп нерівноцінні за статусом домінування. В групі фітогельмінтів за частотою виявлення в пробах домінує Bursaphelenchus mucronatus, інші два види (B. eggersi, B. sexdentaty) цієї групи мають статуси звичайного та рідкісного. В групах мікоксилобіонтів та сапроксилобіонтів домінуючих видів немає, статус звичайних мають чотири та сім видів, а рідкісних – два та чотири види відповідно до груп. 8. В групі ентомогельмінтів домінуючих видів немає. Звичайні представлені трьома видами, два з яких відносяться до ряду Rhabditida (Parasitorhabditis obtusa, P. sexdentati), а один – до ряду Aphelenchida (Cryptaphelenchus macrogaster). Статус рідкісних мають шість видів, чотири з яких відносяться до ряду Aphelenchida (Ektaphelenchus scolyti, E. josephi, Parasitaphelenchus steineri, P. papillatus), а два – до ряду Tylenchida (Laimaphelenchus penardi, Parasitylenchus hylastis) 9. За літературними даними хвойна деревинна нематода В. mucronatus, яка значно поширена в хвойних лісах Євроазіатського континенту, при штучній інвазії сіянців викликає хворобу, яка має симптоми хвороби в’янення сосни. В соснових лісах досліджуваної зони, за особистими даними, вона також досягає високої чисельності (2124 особини в 100 г деревини та 691 – 1230 особин в одному жуку-переноснику) і може бути причиною випадіння соснових деревостанів. 10. В хвойних лісах України також поширені жуки-ксилобіонти, серед яких є як зареєстровані переносники соснової деревинної нематоди B.xylophilus (чорний сосновий вусач Monochamus galloprovincialis в Португалії), так і потенційні переносники (златки, довгоносики та інші види вусачів). В Україні, за нашими даними, переносниками виду B.mucronatus є два види комах: чорний сосновий вусач Monochamus galloprovincialis Oliv. (родина Cerambycіdae) та златка хвойна восьмикрапкова Ancylocheira octoguttata L. (родина Buprestidae). 11. Для оцінки фітосанітарного ризику появи в Україні соснової деревинної нематоди Bursaphelenchus xylophilus визначені основні предиктори, які включають дані щодо імпорту деревини рослин-живителів з районів поширення нематоди, площ хвойних лісостанів і основних лісоутворюючих порід, наявність жуків-переносників, відповідність клімату умовам існування патогена в країні його походження, а також – можливих економічних збитків. Розрахований за запропонованою ЄОКЗР схемою, показник потенційного збитку становить 2,89, що значно перевищує його середні значення (1,25) і свідчить про високу ступінь фітосанітарного ризику появи соснової деревинної нематоди в Україні. |
