1. На Волині у міжвоєнний період комасація земель обумовлювалася як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Об’єднання земельних ділянок у єдиний наділ спричинювалося малоземеллям і безземеллям селян, яке при низькому розвитку промисловості і швидкому прирості населення створювало соціальну небезпеку, нераціональною системою землекористування, несприятливою зовнішньоекономічною кон’юнктурою, а також позитивним досвідом її реалізації у країнах Західної Європи, які на практиці переконалися у її корисності. 2. Комасація як складова аграрної реформи Польської держави потребувала законодавчого врегулювання. В умовах складної політичної і економічної ситуації владі вдалося до середини 20-х років міжвоєнного періоду сформувати законодавчу базу, яка уможливила об’єднання земельних ділянок у єдиний наділ. 3. Удосконалення системи землекористування було тісно взаємопов’язане із такими важливими напрямами аграрної реформи, як ліквідація сервітутів та меліорація земель, без яких її втілення було б неможливим, особливо у північних повітах Волинського воєводства. Ліквідація сервітутів проходила в умовах жорсткого протистояння між селянами, які вели боротьбу за землю як за об’єкт господарювання, та великими земельними власниками, для яких земля часто виступала засобом наживи і спекуляції. Значні обсяги заболочених земель краю потребували меліорації, проведення якої давало можливість залучити до сільськогосподарського вжитку додаткові землі та збільшити розміри селянських наділів у процесі комасації. 4. Специфіка землеустрою і землекористування та природно-кліматичні умови вплинули на початок та темпи комасації у південних та північних повітах Волинського воєводства. Комасація у південних повітах розпочалася у 1922 р., а в північних – у 1925 р. Вона належного розмаху набула лише у 1926 р., після приходу до влади Ю.Пілсудського та його політичного угруповання. У 1927/28 бюджетному році було завершено комасаційні роботи на площі 42 108 га, що на 29 % перевищувало їх обсяг за усі попередні роки разом взяті. Свого піку комасаційна акція досягла у 1931 р., коли впродовж бюджетного року були завершені комасаційні роботи на площі 95 290 га. У наступних роках цей процес стабілізувався і річний обсяг комасованих земель не перевищував 70 000 га у рік. Загалом, у Волинському воєводстві у міжвоєнний період було завершено роботи на площі 779 832 га, що становило майже половину земель, які потребували комасації. 5. Довготривалі вимірювальні та оціночні роботи, під час яких необхідно було враховувати велике розмаїття земельних угідь та переборювати цілком зрозумілу недовіру селян, бюрократична тяганина і неузгодженість дій різних гілок влади, відсутність належної фінансової та кредитної підтримки зі сторони держави в умовах бідності волинського селянства, яка посилювалася у міжвоєнний період внаслідок панування в державі очевидної невідповідності між низькими доходами у сільському господарстві і високими цінами на ремісничі й промислові товари, були стримуючими факторами комасації й унеможливили вагоміші результати. 6. Комасація у взаємозв’язку із ліквідацією сервітутів і меліорацією земель сприяла загальному розвитку волинського села, його продуктивних сил шляхом вдосконалення організації праці, механізації та піднесення загальної культури землеробства, ліквідації патріархального устрою на селі та становленню системи ринкових відносин. 7. Історичний досвід комасаційного процесу є корисним нині, коли Україна розбудовує своє життя на основі устрою, який базується на системі ринкових цінностей, допоможе швидше й раціональніше вирішувати проблеми врегулювання земельних відносин, подолати кризові явища у аграрній сфері, прискорити реформування економіки. |