Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Хімічні науки / Колоїдна хімія та фізико-хімічна механіка


Борисова Катерина Миколаївна. Колоїдно-хімічні закономірності біоагрегації ґрунтових колоїдів : Дис... канд. наук: 02.00.11 - 2006.



Анотація до роботи:

Борисова К. М. Колоїдно-хімічні закономірності біоагрегації ґрунтових колоїдів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.11 – колоїдна хімія. Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню колоїдно-хімічних закономірностей та механізмів агрегації ґрунтових колоїдів, взаємодії останніх з мікроорганізмами та розробці наукових основ біоколоїдного процесу покращання/відновлення структури ґрунту – нативного та забрудненого важкими металами після їх біовилуговування.

В роботі проведено дослідження процесів зворотної та незворотної коагуляції в грунтово-мікробних гетеродисперсіях, в тому числі в присутності полівалентних металів та утворення водостійких агрегатів в грунтовому моноліті. Показано, що для дестабілізації грунтових дисперсій найбільш ефективним є асоціат біоколоїдів активного мулу (АМ). Вивчені електричні, гідрофобні властивості колоїдів трьох типів грунтів, бактерій, АМ, біомінеральних агрегатів. Аналіз іонно-електростатичної взаємодії частинок грунту та АМ показав, що базовим елементом біоагрегату є асоційовані колоїди АМ. Встановлено, що в процесі розвитку мікробоценозу АМ при використанні глюкози (ацидогенний метаболізм) або поліпептидів/ацетату (алкалігенний метаболізм) в якості джерел вуглецю відбувається синтез екзополімерів, що зумовлюють коагуляцію ґрунтових гетеродисперсій. В останньому випадку утворюються більш щільні, менш схильні до пептизації водою осади. В процесі біоагрегації відбувається підвищення гідрофобності та зниження негативного заряду ґрунтових колоїдів, особливо чітко виражене у випадку найбільш гумусованого лучно-чорноземного ґрунту в умовах алкалігенного вектору метаболізму.

Розроблено новий біоколоїдний процес оструктурювання ґрунту, який дозволяє в 2-4 рази зільшити кількість водостійких агрегатів.

  1. Досліджено колоїдно-хімічні процеси та механізми агрегації в системі грунт – асоціат біоколоїдів мікробоценозу “активний мул”. Встановлено, що висока ефективність гетерокоагуляції між клітинами та частинками ґрунту з формуванням агрегатів відбувається при низьких значеннях ж-потенціалу, підвищеній гідрофобності, в присутності біоекзополімерів в умовах алкалігенного вектору мікробного метаболізму. Отримані результати стали науковою основою нового ефективного біоколоїдного процесу оструктурювання різних типів ґрунтів.

  2. Показано, що в процесі розвитку мікробоценозу активного мулу при використанні глюкози або поліпептидів/ацетату в якості джерел вуглецю відбувається синтез екзополімерів, що зумовлює коагуляцію грунтових гетеродисперсій. При рості мікроорганізмів на поліпептидах/ацетаті (алкалігенний метаболізм) утворюються більш щільні, менш схильні до пептизації водою осади в порівнянні з ростом на глюкозі (ацидогенний метаболізм). Встановлено кореляцію між вмістом органічного вуглецю в системі та стійкістю агрегатів ґрунтових колоїдів.

  3. Виявлено, що мікробоценоз активного мулу має сильну флокулюючу дію по відношенню до ґрунтових дисперсій, близьку до такої поліакриламіду. Процес гетерокоагуляції колоїдів інтенсифікується введенням розчинів хлоридів кальцію та заліза (ІІІ).

  4. Досліджено взаємодію ґрунтових колоїдів та мікроорганізмів з катіонами металів (міді та стронцію), а також фульватними та цитратними комплексами на їх основі. Встановлено, що кількість металів, що сорбується фракціями ґрунтів та міцність їх утримування тісно корелює з вмістом в них органічного вуглецю. Показано, що величини граничної сорбції сполук металів активним мулом відповідають послідовності: Cu2+ > Sr2+ > Sr-фульват > Sr-цитрат > Cu-фульват > Cu-цитрат. Встановлено, що в слабо зв’язаних формах активний мул та грунти можуть містити до 7% міді та до 40% стронцію від пулу металів.

  5. Досліджені колоїдно-хімічні закономірності формування біоагрегатів в грунті при культивуванні в ньому активного мулу з алкалігенним вектором метаболізму. Встановлено, що реалізація процесу переважно незворотної коагуляції з мінімальним бар’єром іонно-електростатичної взаємодії відбувається при значній різниці поверхневих потенціалів, розмірів частинок ґрунту та асоціатів біоколоїдів активного мулу в присутності мікробних полісахаридів.

6. Встановлено наступний порядок зміни електричних та гідрофобних властивостей ґрунтових та мікробних колоїдів: гідрофобність – активний мул >> лучно-чорноземний > сірий лісовий > дерново-підзолистий грунт > Bacillus cereus ВКМ 4368; негативний ж-потенціал – Bacillus cereus ВКМ 4368 > лучно-чорноземний > сірий лісовий > дерново-підзолистий грунт > активний мул. В процесі біоагрегації – при розвитку мікроорганізмів на глюкозі або поліпептидах/ацетаті – відбувається підвищення гідрофобності та зниження негативного заряду ґрунтових колоїдів, особливо чітко виражене у випадку найбільш гумусованого лучно-чорноземного ґрунту в умовах алкалігенного вектору метаболізму.

7. Досліджено очищення та оструктурювання ґрунту, забрудненого важкими металами з використанням біоколоїдних процесів. Показано більш високу ефективність біологічного вилуговування міді з ґрунтів – до 98% в порівнянні з хімічним в м’яких умовах. Продемонстровано можливість відновлення структурного стану ґрунту, порушеного після видалення важких металів.

8. Запропоновано новий біоколоїдний процес покращання/відновлення структури ґрунту, що базується на введенні та культивуванні в ньому мікробоценозу активного мулу з переважним алкалігенним вектором метаболізму. При цьому кількість водостійких агрегатів в нативному грунті, а також в грунті після біовилуговування важких металів підвищується в 2-4 рази та зберігається протягом шести місяців.

Основні результати дисертації викладено у роботах:

1. Никовская Г.Н., Ульберг З.Р., Борисова Е.Н. Сорбция-десорбция ионов меди и стронция почвой. Влияние микроорганизмов на состояние металлов // Коллоидный журнал – 2004. – Т. 66., №4. – С. 504-509. (Вивчення літературних джерел, постановка та проведення експерименту, участь у трактуванні результатів досліджень та написанні статті).

2. Никовская Г.Н., Ульберг З.Р., Борисова Е.Н., Стрижак Н.П. Сорбция ионов, фульватных и цитратных комплексов меди и стронция из водных растворов флокулирующим микробоценозом // Коллоидный журнал – 2004. – Т. 66., №5. – С. 623-628. (Проведення експерименту та участь у обговоренні результатів досліджень).

3. Никовская Г.Н., Ульберг З.Р., Борисова Е.Н. Влияние различных мелиорантов и микроорганизмов на агрегативную устойчивость коллоидной фракции лугово-черноземной почвы // Коллоидный журнал. – 2006 . – Т. 68, №3. – С. 345-349. (Вивчення літературних джерел, постановка та проведення експерименту, участь у трактуванні результатів досліджень та написанні статті).

4. Борисова К.М., Ніковська Г.М., Ульберг З.Р. Обгрунтування біоколоїдної технології покращання структури грунту // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2005. – №6. – 126-129. (Формулювання цілей дослідження, постановка та проведення експерименту, інтерпретація результатів досліджень, написання статті).

5. Патент України, МПК 7В09С1/10, С09К17/32. Спосіб покращення структури грунту / Ніковська Г.М., Борисова К.М., Ульберг З.Р. – 2006. – Бюл. № 9. – І частина. (Участь у підготовці та проведенні експерименту, інтерпретації отриманих результатів, написанні та оформленні патенту).

6. Уманец Е.Н. (Борисова Е. Н.) Коллоидно-химические закономерности поведения тяжелых металлов в почве // Тези доповідей учасників Всеукраїнської конференції молодих вчених з актуальних питань хімії. – Київ: ІХП НАНУ. – 2003. – С. 68. (Постановка та проведення експерименту, написання тез).

7. Борисова Е.Н. Колоидно-химический подход к оструктуриванию почвы // Збірка тез доповідей VІІI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. – К.: Національний технічний університет України “КПІ”. – 2005. – С. 59. (Постановка та проведення експерименту, трактування результатів досліджень, написання тез).

8. Борисова Е.Н., Никовская Г.Н., Марочко Л.Г., Стрижак Н.П. Коллоидно-химические аспекты биоагрегации почвенных коллоидов // “Коллоидные системы, свойства, материалы, применение”. Сборник тезисов международной конференции-школы 28 августа-1 сентября 2006 г. – К.: ИБКХ им. Ф.Д. Овчаренко НАН Украины. – 2006. – С. 80. (Постановка та проведення експерименту, трактування результатів досліджень, написання тез).