Гузенко Катерина Валеріївна. Клініко-соціальна характеристика пацієнтів з першим психотичним епізодом та удосконалення лікувально-діагностичної допомоги даній категорії хворих : Дис... канд. наук: 14.01.16 - 2009.
Анотація до роботи:
Гузенко К. В. Клініко-соціальна характеристика пацієнтів з першим психотичним епізодом та удосконалення лікувально-діагностичної допомоги даній категорії хворих. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2009.
На підставі комплексного динамічного дослідження клініко-соціальних характеристик пацієнтів з першим психотичним епізодом вдосконалено лікувально-діагностичну допомогу, яка спрямована на збереження рівня соціального функціонування та якості життя даної категорії хворих.
Виявлено особливості преморбідного періоду та динаміки клініко-соціальних особливостей психічних розладів у хворих з першим психотичним епізодом, досліджено психопатологічну феноменологію та клінічну структуру першого психотичного епізоду.
Здійснено аналіз клініко-соціальних результатів лікування хворих з першим психотичним епізодом, на цій підставі розроблено та впроваджено рекомендації щодо удосконалення лікувально-діагностичної допомоги цим хворим.
Запропоновано орієнтовний алгоритм диференціальної діагностики ППЕ з використанням короткого міжнародного нейропсихіатричного опитувальника M.І.N.І., а також алгоритм активної антипсихотичної терапії хворих даної категорії. Вибір організаційної форми надання допомоги при ППЕ слід здійснювати відповідно до особливостей його клініко-психопатологічної структури і рівня соціальної дезадаптації хворих, з урахуванням необхідності наступних підтримуючих терапевтичних і психосоціальних втручань.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної задачі удосконалення лікувально-діагностичної допомоги пацієнтам з ППЕ на підставі визначення факторів, що впливають на клініко-соціальні результати лікування хворих, у тому числі на рівень їх соціального функціонування та якість життя.
За результатами проведеного дослідження встановлено психопатологічну феноменологію та клінічну структуру ППЕ. Клініко-психопатологічні особливості ППЕ полягали в перевазі галюцинаторно-параноїдної симптоматики (52,2 % обстежених), а також в помірній вираженості клінічних проявів психотичних розладів (від 3 до 5 балів за шкалою CGІ-S – 65,3 % пацієнтів). В клінічній структурі ППЕ домінували розлади шизофренічного спектру: шизофренія (F20) – 22,0 %, гострі та транзиторні психотичні розлади (F23) – 41,6 %, шизоафективний розлад (F25) – 7,5 %.
Виявлено певні преморбідні та клініко-соціальні особливості досліджуваної категорії пацієнтів: середній вік на момент ППЕ становив 27,2 ± 7,2 років; обтяжена спадковість відзначалась у 36,0 %, органічне ураження ЦНС – у 74,7 %, наявність психогенного фактора – у 59,3 %, зловживання ПАР – у 18,0 %, алкоголем – у 15,3 % та тютюнопаління – у 48,0 %, суїцидальна поведінка – у 16,7 % та гетероагресія – у 40,7 %, ініціальне стабільно-погане функціонування – у 28,0 % пацієнтів. Встановлено, що поширеність тютюнопаління та зловживання алкоголем у пацієнтів з ППЕ досягала максимуму після третього психотичного епізоду (86,7 % та 22,7 % відповідно), а вживання ПАР – після другого (24,7 %) з наступним зменшенням цього показника. Ауто- та гетероагресивну поведінку у досліджених хворих найчастіше спостерігали під час другого психотичного епізоду (67,3 % та 40,0 %).
Порівняльний аналіз результатів терапії хворих в залежності від форми надання психіатричної допомоги показав, що група пацієнтів, які одержували терапію в амбулаторних і напівстаціонарних умовах, у порівнянні з хворими, що госпіталізувалися при перших психотичних проявах, характеризувалась більш раннім терміном звернення за психіатричною допомогою (р<0,05), меншою тривалістю строку терапії (р<0,01), більшою ефективністю проведених лікувальних заходів (р<0,05), низьким рівнем інвалідизації (р<0,01). Встановлено, що несвоєчасний початок терапії корелює з більшою вираженістю клінічних проявів ППЕ (r=0,93), низьким рівнем соціального функціонування пацієнтів (r=0,81), поганою якістю життя (r=0,75), лікуванням більше двох місяців (r=0,86), короткотривалою ремісією менше 6 місяців (r=0,72).
Виділено низку факторів, які в реальній клінічний практиці є підґрунтям для госпіталізації пацієнтів з ППЕ: неупорядкована антисоціальна поведінка (51,4 %), психомоторне збудження (53,2 %), гетероагресивні тенденції (46,9 %), соціально небезпечний зміст галюцинаторних та маячних переживань (37,8 %), дезорієнтація, затьмарення свідомості (30,6 %), спроба або ризик здійснення суїциду (58,6 %), гострота та вираженість продуктивної психопатологічної симптоматики (31,5 %), неможливість забезпечення власної життєдіяльності або надання допомоги пацієнту з боку родичів (18,0 %). У 27,0 % госпіталізованих пацієнтів з ППЕ не було виявлено жодного із вищевказаних факторів, що підтвердило доцільність розширення групи пацієнтів (з 26,0 % до 53,0 %), які можуть отримувати допомогу в менш стигматизуючих позалікарняних умовах.
За результатами дослідження розроблено та впроваджено рекомендації, які спрямовано на вдосконалення лікувально-діагностичної допомоги пацієнтам з ППЕ. Запропоновано орієнтовний алгоритм диференціальної діагностики ППЕ з використанням короткого міжнародного нейропсихіатричного опитувальника M.І.N.І., а також алгоритм активної антипсихотичної терапії хворих даної категорії. Вибір організаційної форми надання допомоги при ППЕ слід здійснювати відповідно до особливостей його клініко-психопатологічної структури і рівня соціальної дезадаптації хворих, з урахуванням необхідності наступних підтримуючих терапевтичних і психосоціальних втручань.
Використання запропонованих діагностичних процедур і терапевтичної тактики дає змогу істотно скоротити кількість діагностичних помилок і зменшити клініко-соціальні наслідки ППЕ. За даними катамнестичної оцінки результатів надання допомоги пацієнтам з ППЕ встановлено переваги амбулаторної і напівстаціонарної форми психіатричної допомоги за наступними критеріями (р<0,05): соціальним (мінімізація соціальних втрат, своєчасне звернення по допомогу при перших ознаках загострення, а також збереження рівня соціального функціонування і якості життя, зменшення показника інвалідизації) і клінічним (більш короткі строки усунення психотичної симптоматики та менша прогредієнтність перебігу психічного розладу, більш якісні й тривалі ремісії, у тому числі, після повторних психотичних епізодів, зменшення кількості рецидивів, поліпшення комплайєнса, більш регулярний прийом підтримуючої терапії).
Публікації автора:
Пишель В. Я. Первый психотический эпизод: современное состояние проблемы и клинико-социальная характеристика больных / В. Я. Пишель, М. Ю. Полывяная, К. В. Гузенко // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11. – № 4 (43). – С. 64–68.
Гузенко К. В. К вопросу оптимизации психиатрической помощи пациентам с первым психотическим эпизодом / К. В. Гузенко // Архів психіатрії. – 2007. – Т. 13. – № 1–2 (48–49). – С. 34–37.
Пишель В. Я. Терапия больных, перенесших первый психотический эпизод: реальная клиническая практика / В. Я. Пишель, М. Ю. Полывяная, К. В. Гузенко // Архів психіатрії. – 2006. – Т. 11. – № 1–4 (44–47). – С. 114–117.
Пишель В. Я. Клинико-социальные и организационные аспекты помощи больным с первым психотическим эпизодом / В. Я. Пишель, М. Ю. Полывяная, К. В. Гузенко // Таврический журнал психиатрии. – 2007. – Т. 11. – № 3 (40). – С. 81–85.
Пішель В. Я. Сучасні можливості раннього виявлення пацієнтів з першим психотичним епізодом в загальномедичній практиці / В. Я. Пішель, К. В. Гузенко // Таврический журнал психиатрии. – 2007. – Т. 11. – № 4 (41). – С. 37–41.
Гузенко К. В. Клинико-социальные последствия несвоевременного начала терапии первого психотического эпизода / К. В. Гузенко // Архів психіатрії. – 2008. – Т. 14. – № 4 (55). – С. 4–7.
Полив’яна М. Ю. Динаміка клініко-соціальних характеристик хворих з першим психотичним епізодом під впливом психофармакотерапії / М. Ю. Полив’яна, К. В. Гузенко // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2007. – № 2 (12). – С. 114–116.
Гузенко Е. В. К вопросу раннего выявления пациентов с первым психотическим эпизодом в практике семейного врача / Е. В. Гузенко, В. Я. Пишель // Журнал сучасного лікаря. Мистецтво лікування. – 2007. – № 6 (042). – С. 26–29.
Пішель В. Я. Адекватна підтримуюча терапія як основа попередження повторних психотичних епізодів / В. Я. Пішель, М. Ю. Полив’яна, К. В. Гузенко // Український вісник психоневрології. Матеріали ІІІ Національного конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України. – Т. 15. – Вип. 1 (50). – Харків, 2007. – С. 224.
Гузенко К. В. Організаційні аспекти надання медичної допомоги хворим з першим психотичним епізодом / К. В. Гузенко // ХІ конгрес світової федерації українських лікарських товариств. – Полтава-Київ-Чікаго, 2006. – С. 152.
Гузенко К. В. Особенности психосоциальной дезадаптации пациентов, перенесших первый психотический эпизод / К. В. Гузенко // Матеріали VIII Української наук.-практ. конф. з участю міжнарод. спеціалістів: «Довженківські читання : Сучасний погляд на лікування станів залежності та патології потягів», присвяченої 89-й річниці з дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР О. Р. Довженка. – Харків, 2007. – С. 78–90.
Гузенко К. В. Протирецидивна терапія хворих, які перенесли перший психотичний епізод / К. В. Гузенко // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнарод. участю «Сучасні аспекти лікування психічних розладів». – Чернівці, 2007. – С. 152–156.
Гузенко Е. В. Факторы риска аутоагрессивного поведения у пациентов, перенесших первый психотический эпизод / Е. В. Гузенко // Український вісник психоневрології. – 2008. – Т. 16. – Вип. 1 (54). – С. 77.
Гузенко К. В. Особенности преморбидного функционирования у пациентов, перенесших первый психотический эпизод / К. В. Гузенко // Архів психіатрії. – Т. 14. – № 4 (55). – К., 2008. – С. 47.
Пішель В. Я. Методика діагностики психічних розладів за допомогою стандартизованого діагностичного інтерв’ю з використанням короткого міжнародного нейропсихіатричного опитувальника M.I. N.I. (версія 5.0.0) / В. Я. Пішель, М. Ю. Полив’яна, К. В. Гузенко // Реєстр галузевих нововведень. – 2008. – Вип. 28–29. – Реєстр. № 189/29/08. – С. 127.
