Пітик Олена Миколаївна. Клініко-психопатологічні особливості непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх корекція (системний аналіз проблеми): дисертація канд. мед. наук: 14.01.16 / Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Пітик О.М. Клініко-психопатологічні особливості непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та їх корекція (системний аналіз проблеми). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2003.
В дисертації представлені результати дослідження непсихотичних психічних розладів у 177 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з позицій системного підходу. З’ясовано, що в основі цієї патології лежить складна взаємодія соціально-психологічних і біологічних факторів і механізмів, які створюють єдину патодинамічну систему. Встановлена участь механізмів психологічного захисту в формуванні і структуруванні клінічної картини, описані основні механізми захисту в залежності від структури особистісної організації обстежених. Доповнені уявлення про роль порушень мозкової нейродинаміки та центральної гемодинаміки як патогенетичних ланок біологічної основи непсихотичних психічних розладів у ліквідаторів. Виявлена значна частота формування пароксизмальної активності (36,3%) відображає формування епілептиформних синдромів лімбічного генезу. Встановлені основні гемодинамічні патерни в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з непсихотичними психічними розладами. Показана ефективність когнітивно-поведінкової та клієнт-центрованої психотерапії в комплексній корекції вказаних розладів.
В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в оцінці симптомоутворення непсихотичних психічних розладів на основі системного підходу з врахуванням аналізу домінуючих механізмів психологічного захисту, визначенні важливих ланок їх патогенезу та нових підходів до діагностики і лікування в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на сучасному етапі.
В учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді виявлені стійкі психопатологічні розлади непсихотичного рівня як основи психічної дезадаптації. Їх динаміка і структура є результатом складної взаємодії біологічних і психологічних механізмів, які утворюють єдину патодинамічну систему.
Базовими розладами періоду віддалених наслідків є астенія з органічним відтінком (100%) і тривога (95,5%), співвіднесені з шифрами F06.6 і F06.4 за МКХ-10, які свідчать про порушення внутрішньомозкового гомеостазу і структура яких відображає єдність біологічних і психологічних механізмів симптомоутворення. Значну частку складали легкі когнітивні розлади – F06.7 (89,3%), тривожно-фобічні розлади – F40 (27,7%), органічний розлад особистості – F07.0 (28,8%). Іпохондричні – F45.2, обсесивно-компульсивні – F42 і органічні афективні – F06.3 займали відповідно 14,1, 11,9 і 8,5%. У всіх хворих відзначалася соматоформна вегетативна дисфункція – F45.3.
Аналіз структури особистості і механізмів психологічного захисту, виявлених особливостей емоційного реагування, когнітивних функцій, профілю особистості свідчить про значну роль реактивно-особистісних механізмів в формуванні афективної, іпохондричної, обсесивно-фобічної і конверсійної симптоматики. В структурі особистості обстежених переважали нарцисичний (27,6%) і депресивний (28,2%) радикали. Параноїдна і обсесивно-компульсивна організація особистості була відмічена відповідно у 18,6 і 17,5% осіб. Істеричний радикал домінував у 7,9% обстежених.
При дослідженні біоелектричної активності головного мозку обстежених осіб було виявлено порушення мозкової нейродинаміки за рахунок ураження гіпоталамо-лімбіко-ретикулярної системи з переважною дисфункцією медіобазальних, діенцефальних структур лівої (домінантної) півкулі і стовбурових утворень мозку. Дані порушення складають біологічну основу виявлених психопатологічних розладів. Домінували десинхро-нізований (43,2%) і дезорганізований поліморфний (26,1%) патерни ЕЕГ. Виявлена значна частота пароксизмальної активності (36,3%) відображає динаміку формування епілептиформних синдромів лімбічного генезу.
За допомогою транскраніальної допплерографії в обстежених осіб встановлено розвиток дисциркуляторних розладів, які проявлялися характерними змінами лінійної швидкості кровотоку в мозкових артеріях, показників циркуляторного опору, що вказує на зрив авторегуляції судинного тонусу і його роль як однієї з важливих патогенетичних ланок в формуванні психічної патології. Особливістю було зростання максимальної систолічної швидкості кровотоку в басейні основної артерії до 61,9±2,5 см/с проти 52,3±2,7см/с в контрольній групі (p<0,01) у поєднанні із зниженням пульсаційного індексу, що відображає розвиток патологічного гемодинамічного патерну шунта і синдрому обкрадування в вертебробазилярному басейні.
Порушення біологічних процесів у ліквідаторів в поєднанні з психологічним стресом і зверхдетермінованими патернами особистісного реагування зумовлюють дезінтеграцію індивідуального бар’єру психічної адаптації, що призводить до поступового регресу особистості до нижчих рівнів, використання незрілих, первинних механізмів психологічного захисту, формування в кінцевому результаті клінічної картини непсихотичних психічних розладів.
Встановлено, що використання хворими незрілих, первинних механізмів психологічного захисту в основному визначалось типом особистісної організації. У хворих з депресивним типом особистісної організації найчастіше відмічалась інтроекція (28,2%), нарцисично організовані хворі переважно використовували ідеалізацію з подальшим знеціненням (25,0%). Ізоляція афекту і зміщення відігравали значну роль в формування обсесивно-фобічної симптоматики (39,5%). Проекція була центральним механізмом захисту у обстежених з параноїдною структурою особистості (18,6%). Поза залежністю від особистісної організації були конверсійні механізми (77,4%), розщеплення (15,3%), заперечення (7,3%), а також регресія, яка часто носила характер соматизації і іпохондрії.
Застосування когнітивно-поведінкової та клієнт-центрованої психотерапії в комплексі з специфічною психофармакотерапією, антиоксидантами, антигіпоксантами, вазоактивними препаратами, середниками нейрометаболічної дії дозволяє досягнути помітної редукції клінічних проявів, особливо при тривожних (p<0,001), афективних (p<0,001), обсесивно-фобічних (p<0,001) і іпохондричних (p<0,01) розладах. Основними принципами розробленої системи корекції є: комплексність, індивідуальність і тривалість.
Публікації автора:
Пітик О.М. Клініко-психопатологічні особливості непсихотичних психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з позицій системного підходу // Архів психіатрії. – 2002. – №3. – С.122-128.
Пітик О.М. Механізми психологічного захисту і симптомоутворення при непсихотичних психічних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, №3-4. – С.78-80.
Пітик О.М. Стан церебрального електрогенезу й особливості психологічного статусу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з непсихотичними психічними розладами // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, №4. – С.117-121.
Пітик О.М. Особливості змін центральної гемодинаміки в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з непсихотичними психічними розладами // Український медичний альманах. – 2002. – Т.5, №6. – С.110-113.
Пітик О.М. Застосування варіанту когнітивно-поведінкової та клієнт-центрованої психотерапії в комплексному лікуванні межових непсихотичних психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т.9, ч.4. – С.55-57.
Питык Е.Н. Характеристика отдалённых проявлений психической дезадаптации и некоторые её патогенетические аспекты у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Тезисы докладов 3-й Междунар. конф. “Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований”, 4-8 июня 2001г., Киев, Украина / Международный журнал радиационной медицины. – 2001. – Т.3, №1-2 (спец. вып.). – С.270-271.
Пітик О.М., Винник М.І. Особливості патопсихологічної картини непсихотичних психічних розладів і нейробіологічних змін у ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалений період // IX Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських товариств, присв. 25-річчю СФУЛТ, 19-22 серпня 2002р., м.Луганськ, тези доповідей. – Луганськ-Київ-Чикаго. – 2002. – С.314. (Автором проведено відбір хворих, клінічне та параклінічне обстеження, аналіз результатів, текстове оформлення роботи).
Винник М.І., Пітик О.М. Аналіз домінуючих механізмів психологічного захисту і їх ролі в симптомоутворенні при межових (непсихотичних) психічних розладах у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології, матер. науково-практ. конф. неврологів, психіатрів і наркологів України, 3-5 жовтня 2002 р. – Чернівці. – 2002. – С.102-104. (Автором проведено відбір хворих, клінічне та параклінічне обстеження, аналіз результатів, текстове оформлення роботи).
