Анотація до роботи:

Лобас К.В. Клініко-патогенетичні особливості та лікування хронічного алкогольного панкреатиту у поєднанні з ожирінням. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 — внутрішні хвороби.— Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2006.

Дисертацію присвячено покращанню діагностики та підвищенню ефективності лікування хронічного алкогольного панкреатиту на тлі ожиріння. Для клініки сполучених захворювань характерним є інтенсивний больовий синдром. Клінічні прояви зовнішньої панкреатичної недостатності розвиваються тільки у 10,0% хворих. За даними фекального еластазного тесту зовнішньосекреторна функція підшлункової залози зберігається нормальною більш, ніж у половини хворих. У більшій частині випадків має місце феномен «відхилення» ферментів у кров, ознаки утруднення відтоку панкреатичного секрету. Характерними є гіпер- і дисдіпідемія, біохімічні ознаки супутнього хронічного алкогольного гепатиту.

При сонографії симптоми панкреатиту неспецифічні. При сполученій патології мають місце істотні зміни фізико-хімічних властивостей крові і сечі.

Лікування із включенням цитраргініну і атоксилу сприяє зменшенню клінічних проявів, функціональних порушень з боку підшлункової залози та печінки, корекції ліпідного спектру крові, поліпшенню результатів сонографії.

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної наукової задачі — виявлення особливостей клінічних проявів, функціонального стану ПЗ та печінки, їх структурних порушень, змін фізико-хімічних властивостей біологічних рідин, ліпідного спектру крові при ХАП на тлі ожиріння. Розроблено новий спосіб лікування сполученої патології із включенням цитраргініну та атоксилу, доведено його ефективність і переваги перед традиційним лікуванням.

2. Основним клінічним проявом ХАП на тлі ожиріння є больовий синдром, який є інтенсивним в 52,7% випадків, постійним з посиленням після їжі в 56,4% випадків, локалізується в епігастрії та обох підребер’ях в 57,3% випадків. Клінічні прояви зовнішньосекреторної недостатності ПЗ розвиваються тільки у 10,0% хворих на ХАП в поєднанні з ожирінням, а алергічні прояви мають місце майже у третині випадків (30,9%).

3. Більш, ніж у половини хворих на ХАП на тлі ожиріння (52,7%) за даними вивчення фекальної панкреатичної еластази-1 зовнішньосекреторна функція ПЗ не знижена, а стеаторея виявляється тільки в 10,9% випадків. У переважної частини хворих має місце феномен «відхилення» ферментів у кров (активність Р-ізоамілази сечі підвищена у 62,7% випадків). У хворих виявляються непрямі і прямі ознаки утруднення відтоку панкреатичного секрету в дванадцятипалу кишку (нижній обтураційний тип секреції ПЗ має місце в 47,3% випадків). У пацієнтів виявляються гіперінсулінемія, гіпер- і дисліпідемія (у третині випадків — II типу), біохімічні симптоми супутнього хронічного алкогольного гепатиту (синдроми цитолізу, холестазу, порушення дезінтоксикаційної і білковосинтетичної функцій печінки).

4. При сонографії ПЗ симптоми ХП неспецифічні, але характерним є часте виявлення супутньої біліарної патології, особливо біліарного сладжу (в 44,5% випадків); сонографічні зміни печінки також неспецифічні і відповідають наявності супутнього хронічного алкогольного гепатиту. Суттєво змінюються показники ультразвукової гістограми ПЗ і печінки.

5. У хворих на ХАП на тлі ожиріння істотно змінюються фізико-хімічни властивостй крові і сечі, які залежать від статі хворих, тривалості панкреатиту; показники тензіометрії і реометрії мають велику кількість кореляційних зв’язків з іншими клінічними, лабораторними, інструментальними даними. При наявності МС суттєво збільшується ПН3 крові, а при відсутності цього синдрому, навпаки — ПН3 крові вірогідно знижений.

6. Між клінічними, біохімічними та сонографічними показниками та ІМТ при ХАП на тлі ожиріння існують численні кореляційні зв’язки, які вказують на участь порушень жирового обміну в патогенезі ХАП.

7. Лікування ХАП на тлі ожиріння із включенням цитраргініну і атоксилу сприяє зникненню та/або зменшенню болю в 1,32 рази частіше, зменшенню наявності алергічних проявів в 1,83 рази частіше, стабілізації і зниженню маси тіла в 1,33 рази частіше, більш вираженому пригніченню феномену «відхилення» ферментів у кров, ніж традиційне лікування. Після лікування цитраргініном і атоксилом дебіт-година ліпази суттєво вища, а частота верхнього обтураційного типу секреції ПЗ в 1,21 рази менша, ніж після традиційного лікування. Під впливом основного варіанту лікування суттєво знижуються індекс атерогенності, рівень загальних ліпідів, холестерину, тригліцеридів у крові, зменшуються біохімічні маркери синдромів цитолізу і холестазу, поліпшується дезінтоксикаційна функція печінки. Така терапія більш виражено, ніж традиційне лікування, коригує фізико-хімічні властивості крові та сечі, сприяє поліпшенню даних сонографії і ультразвукової гістографії ПЗ.

Публікації автора:

1. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Патогенетическое обоснование и эффективность цитраргинина при лечении сочетанных алкогольных заболеваний печени и поджелудочной железы // Сучасна гастроентерологія. — 2003. — № 4. — С. 59–62. (Особисто дисертанткою проведено лікування хворих і порівняльний аналіз його результатів)

2. Лобас Е.В. Физико-химические свойства биологических жидкостей у больных хроническим алкогольным панкреатитом в сочетании с ожирением // Архив клин. и эксперим. медицины. — 2006. — Т. 13, № 2. — С. 67–71.

3. Губергриц Н.Б., Иванова Е.В., Лукашевич Г.М. Интегральные возможности динамической межфазной тензиометрии крови при хронических гепатитах и циррозах печени // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. — Київ, 2000. — Вип. 9, кн. 4. — С. 226–229. (Особисто дисертанткою проводилася міжфазна тензіометрія та реометрія біологічних рідин з аналізом результатів)

4. Губергріц Н.Б., Іванова К.В. Клінічні можливості динамічної міжфазної тензіометрії крові при хронічних дифузних захворюваннях печінки // Гастроентерологія: Міжвід. зб. — Дніпропетровськ, 2000. — Вип. 31. — С. 189–193. (Особисто дисертанткою проводилося співставлення результатів міжфазної тензіометрії та реометрії крові та сечі з іншими клінічними, лабораторними та інструментальними даними)

5. Лобас Е.В. Клинические особенности сочетанных токсических заболеваний печени и поджелудочной железы // Гастроентерологія: Міжвід. зб. — Дніпропетровськ, 2005. — Вип. 36. — С. 370–374.

6. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Функциональное состояние поджелудочной железы у больных с сочетанием хронических алкогольных гепатита и панкреатита на фоне ожирения // Проблеми військової охорони здоров’я. Збірник наукових праць Української військо-медичної академії. — Київ, 2006. — Вип. 15. — С. 107–110. (Особисто дисертанткою проведені функціональні тести та аналіз їхніх результатів)

7. Лобас Е.В. Результаты лечения больных сочетанными хроническими алкогольными заболеваниями печени и поджелудочной железы, протекающими на фоне ожирения, комбинацией цитраргинина и атоксила // Гастроентерологія: Міжвід. зб. — Дніпропетровськ, 2006. — Вип. 37. — С. 534–538.

8. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Спосіб лікування хворих на поєднані алкогольні гепатит та панкреатит // Патент 14700 U України, МПК⁸ А61К31/00, А61К33/00. — № 200512106; Заявлено 16.12.2005; Опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5.

9. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Клинико-патогенетическое обоснование эффективности цитраргинина при сочетанных заболеваниях печени и поджелудочной железы // Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та лікування. Збірник наукових праць, присвячений 80-річчю ХМАПО. — Харків, 2002. — С. 20–21.

10. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Эффективность цитраргинина в лечении сочетанных заболеваний печени и поджелудочной железы // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2002. — Т. XII, № 1, Прил. № 16. — С. 46.

11. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Особенности хронического панкреатита у больных с сочетанным алкогольным поражением печени и поджелудочной железы // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2002. — № 5: Прил. № 17. — С. 70.

12. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Динамическая межфазная тензиометрия крови у больных сочетанными заболеваниями печени и поджелудочной железы // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. — 2002. — № 2–3. — С. 46.

13. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Особенности физико-химических свойств крови у больных с алкогольными хроническими гепатитом и панкреатитом // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2003. — № 1, прил. № 18. — С. 46.

14. Губергриц Н.Б., Лобас Е.В. Динамика физико-химических свойств крови в процессе лечения больных сочетанными заболеваниями печени и поджелудочной железы // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. — 2005. — № 1–2. — С. М38.

15. Лобас Е.В. Сонографические проявления сочетанных алкогольных поражений печени и поджелудочной железы // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики. Матеріали науково-практичної конференції. — Харків, 2005. — С. 106.

16. Лобас Е.В. Влияние лечения на показатели межфазной тензиометрии биологических жидкостей у больных сочетанными заболеваниями печени и поджелудочной железы // Від фундаментальних досліджень до медичної практики. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. — Харків. — 2005. — С. 105.

17. Gubergrits N.B., Lobas E.V. Treatment of combined alcoholic diseases of pancreas and liver // Pancreas. — 2003. — Vol. 27, No 4. — P. 386.

18. Gubergrits N.B., Lobas E.V. Sonographic diagnostics of pancreas adipose dystrophy in combined alcoholic pathology of pancreas and liver // Pancreatology. — 2005. — Vol. 5, Suppl. 1. — P. 93–94.