Анотація до роботи:

Шаповалова В.В. Клініко-патогенетичне значення порушень реологічних властивостей крові та їх корекція у хворих на реактивний спондилоартрит (хворобу Рейтера).-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія.-Донецький державний медичний університет МОЗ України, Донецьк, 2006.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню клініко-патогенетичної ролі порушень реологічних властивостей крові при реактивному хламідійіндукованому спондилоартриті. Обстежено 107 хворих. Доведено патогенетичну значущість порушень еритроцитарної, тромбоцитарної та плазмової ланок реологічних властивостей крові, які визначаються ендотеліальною дисфункцією судин, продемонстровано зв’язок з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороби (наявністю в організмі хламідій і антитіл до них, ураженням периферичних суглобів, крижоздухвинних зчленувань, хребта, урогеніталій, очей, шкіри, серця, нирок, вегетативної нервової системи), а в результаті використання препаратів, що коригують реологічний стан крові (циклоферон, поліферментні суміші системної ензимотерапії), підвищено ефективність лікувальних заходів.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів та досягнуто рішення наукової задачі – доведено патогенетичну роль при РХА порушень еритроцитарної, тромбоцитарної та плазмової ланок РВК, які визначаються ендотеліальною дисфункцією судин, продемонстровано зв’язок з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороби, а в результаті використання препаратів, що коригують РВК (циклоферон, ПФС), підвищено ефективність лікувальних заходів.

1. У 94% хворих на РХА порушуються агрегаційні (у 67% випадків) та механічні (у 89%) властивості еритроцитів, більш виразні у чоловіків, що взаємопов’язано з ураженням серця, нирок, очей та вегетативної нервової системи, а також з рівнем артеріального тиску. ІАЕ визначає збудливість міокарда та електричну провідність серця, стан його клапанного апарата та розміри камер. Якщо зі змінами агрегаційних властивостей еритроцитів більшою мірою пов’язано діастолічну функцію лівого шлуночка, то зі станом механічних властивостей – систолічну.

2. Порушення тромбоцитарної ланки РВК розвиваються у 98% хворих на РХА (підвищення агрегації тромбоцитів – у 77% випадків, зменшення кількості дискоцитів – у 93%), показники якої мають певні зв’язки зі станом еритроцитарної складової РВК, статтю хворих, ступенем активності патологічного процесу, рівнем у крові протихламідійних антитіл, тяжкістю кардіоміопатії, вони визначають розвиток діастолічної та систолічної дисфункції лівого шлуночка, порушень збудливості міокарда та електричної провідності серця.

3. Підвищення ВП спостерігається у 64% хворих на РХА, ФГ – у 82%, ЛПНГ – у 52% на тлі зменшення в’язкоеластичних (у 73%) та релаксаційних (у 62%) властивостей сироватки крові, показники яких корелюють між собою та з параметрами тромбоцитарної ланки РВК, пов’язані з віком пацієнтів, ступенем активності патологічного процесу, тяжкістью сакроілеїтів, тендовагінітів, уражень урогеніталій, очей, шкіри та вегетативної нервової системи, визначають зміни опорно-рухового апарата та серця (ураження аортального клапана, гіпертрофію міокарда лівого шлуночка).

4. При РХА змінюються показники ендотеліальної функції судин у вигляді підвищення вмісту у крові cGMP, ET1 и IL1b, збільшення або зменшення концентрації NO₂, які спроможні впливати на плазмову ланку РВК, активувати патологічний процес, визначати рівень артеріального тиску та розладу вегетативної нервової системи.

5. Ендотеліальна функція у хворих на РХА тісно пов’язана зі станом ліпідного обміну, який залежить від тривалості захворювання, ступеня активності патологічного процессу, тяжкості сакроілеїту та кардіопатії, рівнів артеріального тиску та судинного опору, а вміст ЗЛ, ХС, ТГ, ФЛ, ЛПВГ та ЛПНГ впливає на еритроцитарну, тромбоцитарну та плазмову ланки РВК, що обгрунтовує при порушенні агрегації еритроцитів додаткове використання в лікуванні статинів, а у випадках гіперагрегації тромбоцитів – фібратів.

6. Ефект від лікування досягається у 98% хворих на РХА, залежить від наявності сакроілеїту, тяжкості спондилопатії та нефропатії, порушень електричної провідності серця й систолічної функції лівого шлуночка. Усім хворим на РХА показано комбіноване призначення антибіотиків, циклоферону та ПФС, а для корекції змін еритроцитарної ланки РВК - фібратів. У якості антиагрегантів доцільно підключення НПЗП, незалежно від ступеня тяжкості ураження опорно-рухового апарата.

Публікації автора:

1. Шаповалова В.В. Этиопатогенез болезни Рейтера. Глава 1. // В кн.: Болезнь Рейтера / Под ред. О.В. Синяченко, Г. А. Игнатенко.-Донецк: Донеччина, 2002.-С.7-20.

2. Шаповалова В.В. Клинико-патогенетическое значение нарушений плазменного звена реологических свойств крови при реактивном хламидийном артрите (болезни Рейтера) // Український медичний альманах.-2006.-Т.9, №2.-С.201-203.

3. Шаповалова В.В. Эффективность лечения больных реактивным хламидийным артритом (болезнью Рейтера) и реологические свойства крови // Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2006.-Т.7, №2.-С.222-225.

4. Синяченко О.В., Денисова Е.М., Шаповалова В.В., Брагина Р.Ш. Межфазная тензиометрия крови и мочи при болезни Рейтера // Дерматологія та венерологія.-2001.-Т.14, №4.-С.49-52. (Особисто здобувачем проаналізовані зв’язки плазмової ланки реологічних властивостей сироватки крові при РХА з характером ураження серця).

5. Синяченко О.В., Денисова О.М., Шаповалова В.В., Ігнатенко Г.А. Діагностика уражень нирок при хворобі Рейтера // Урологія.-2001.-Т.5, №2.-С.46-50. (Особисто здобувачем проаналізовані фізико-хімічні властивості біологічних рідин при РХА, виконано статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

6. Яковленко В.В., Денисова Е.М., Чибисова И.Ю., Шаповалова В.В., Гамаюнов И.В. Вегетососудистая дистония при болезни Рейтера // Врачебная практика.–2002.-№2.-С.50-54. (Особисто здобувачем проаналізований взаємозв’язок порушень реологічних властивостей крові з наявністю вегетосудинної дистонії при РХА).

7. Синяченко О.В., Денисова Е.М., Шаповалова В.В., Игнатенко Г.А. Поражение почек при болезни Рейтера // Вестник дерматологии и венерологии.–2003.-№6.-С.44-47. (Особисто здобувачем проаналізовані зв’язки плазмової ланки реологічних властивостей сироватки крові при РХА з характером ураження серця).

8. Денисова Е.М., Шаповалова В.В. Нефропатия при болезни Рейтера // Вісник Вінницького державного медичного університету.-2003.-Т.7, №1-2.-С.469-470. (Особисто здобувачем проаналізовані зв’язки плазмової ланки реологічних властивостей сироватки крові при РХА з характером ураження серця).

9. Синяченко О.В., Денисова О.М., Шаповалова В.В., Ігнатенко Г.А. Перебіг, патогенез та лікування нефропатії при хворобі Рейтера // Український журнал нефрології та діалізу.-2005.-Т.6, №3.-С.10-11. (Особисто здобувачем проаналізовано стан реологічних властивостей сироватки крові при РХА).

10. Шаповалова В.В., Єрмолаєва М.В., Пушкарьова Є.Є. Порушення реологічних властивостей крові та їх корекція у хворих на реактивний хламідійний урогенітальний артрит // Журнал дерматології та косметології ім. М.О.Торсуєва.-2006.-Т.12, №1-2.-С.256-257. (Особисто здобувачем проаналізовано стан реологічних властивостей сироватки крові при РХА).

11. Шаповалова В.В. Болезнь Рейтера у горнорабочих угольных шахт // Питання експеріментальної та клінічної медицини: Зб. статей.–2003.-Вип.7, T.1.-С.70-73.

12. Шаповалова В.В. Биофизические исследования крови и мочи у больных реактивным хламидийным артритом по данным межфазной тензиометрии // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей.-2004.-Вип.8, Т.1.-С.57-60.

13. Шаповалова В.В. Біофізичні властивості крові і сечі // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей.-2004.-Вип.8, Т.2.-С.69-73.

14. Шаповалова В.В. Реологические свойства крови при болезни Рейтера // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей.-2005.-Вип.9, Т.2.-С.41-44.

15. Шаповалова В.В. Висцеральные проявления при болезни Рейтера // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції ”Актуальні проблеми клінічної, експеріментальної та профілактичної медицини”.–Донецьк, 2001.-С.118.

16. Денисова О.М., Шаповалова В.В., Подліна Ю.О. Ураження нирок при хворобі Рейтера // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці”.–Харків, 2003.-С.20-21. (Особисто здобувачем проаналізована плазмова ланка реологічних властивостей сироватки крові при РХА).

17. Шаповалова В.В., Денисова Е.М., Песин Я.М. Нарушения физико-химических свойств крови и мочи у больных реактивным хламидийным артритом (болезнью Рейтера) // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої”.–Харків, 2004.-С.259. (Особисто здобувачем проаналізована плазмова ланка реологічних властивостей сироватки крові при РХА).

18. Синяченко Т.Ю., Денисова Е.М., Шаповалова В.В., Дацко Е.В., Чибисова И.Ю. Реактивный хламидийный артрит - актуальная проблема наступившего столетия // Матеріали V міждисциплинарної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти”.-Алушта, 2004.-С.92. (Особисто здобувачем проаналізовано стан реологічних властивостей сироватки крові при РХА).

19. Денисова Е.М., Шаповалова В.В., Чибисова И.Ю., Подлина Ю.А. Нефропатия у больных реактивным хламидийным артритом // Материалы XV съезда терапевтов Украины.–Киев, 2004.-С.40. (Особисто здобувачем проаналізовано стан реологічних властивостей сироватки крові при РХА).

20. Шаповалова В.В. Реологическое состояние крови при реактивном артрите // Матеріали науково-практичної конференції “Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої”.-Харків, 2005.-С.249.

21. Шаповалова В.В. Реологическое состояние крови при болезни Рейтера // Матеріали ІV Національного конгресу ревматологів України.-Полтава, 2005.-С.92.