Анотація до роботи:

Білоус І.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2004.

Вивчено клініко-неврологічні особливості перебігу діабетичної полінейропатії, досліджено вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, стан антиоксидантної системи крові, функцію периферичних нервів за допомогою стимуляційної електронейроміографіі у 126 хворих на діабетичну полінейропатію. З’ясовано, що у хворих на діабетичну полінейропатію спостерігається активація процесів ліпопероксидації, пригнічення активності захисних антиоксидантних систем та підвищення окиснювальної модифікації білків крові, зниження амплітуди М-відповіді та швидкості проведення збудження руховими волокнами периферичних нервів. Доведено, що при використанні в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію мілдронату або тіотриазоліну на відміну від звичайної базисної терапії, виявлено пригнічення процесів пероксидного окиснення ліпідів, підвищення активності захисних антиоксидантних систем, зменшення окиснювальної модифікації білків крові. Найкращий ефект спостерігався при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну в усіх трьох групах. Клінічна ефективність комплексного лікування з використанням мілдронату та тіотриазоліну перевищує таку при використанні базисного лікування, про що свідчить вірогідний регрес скарг та неврологічної симптоматики. Відмічено покращення нервової провідності периферичних нервів під впливом тіотриазоліну та мілдронату у хворих з тривалістю цукрового діабету до 10 років, про що свідчить вірогідне збільшення швидкості проведення збудження та амплітуди М-відповіді. Найкращий результат спостерігається при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну.

Розроблено та впроваджено в клінічну практику схему застосування цих препаратів в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів вивчення змін клінічної симптоматики, показників пероксидного окиснення ліпідів, стану антиоксидантної системи, показників окиснювальної модифікації білків крові та даних стимуляційної електронейроміографії у хворих на діабетичну полінейропатію залежно від тривалості цукрового діабету та нове вирішення наукової задачі, що полягає в клініко-патогенетичному обґрунтуванні застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії.

1. При застосуванні мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії виявлено їх позитивний вплив на клінічний перебіг захворювання.

2. У хворих на діабетичну полінейропатію відмічається активація процесів пероксидного окиснення ліпідів (збільшення рівня малонового альдегіду), пригнічення активності захисних антиоксидантних систем (зниження вмісту відновленого глутатіону, HS-груп еритроцитів крові, активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, каталази і зростання активності церулоплазміну), підвищення окиснювальної модифікації білків крові (збільшення рівня альдегідо- і кетонопохідних нейтрального та основного характеру).

3. При застосуванні тіотриазоліну або мілдронату в комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії виявлено пригнічення процесів пероксидного окиснення ліпідів (зниження рівня малонового альдегіду), підвищення активності захисних антиоксидантних систем (збільшення вмісту відновленого глутатіону, HS-груп еритроцитів крові, активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, каталази та зниження активності церулоплазміну), зменшення окиснювальної модифікації білків крові (зниження рівня альдегідо- і кетонопохідних нейтрального та основного характеру). Найкращий ефект спостерігався при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну в усіх трьох групах.

4. У хворих на діабетичну полінейропатію через 6 місяців після проведеного лікування відбувається активація процесів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків та пригнічення стану захисної антиоксидантної системи крові, що вказує на необхідність повторного курсу лікування з додатковим призначенням вищевказаних препаратів.

5. У хворих на діабетичну полінейропатію спостерігається зниження амплітуди М-відповіді та швидкості проведення збудження руховими волокнами периферичних нервів вже на першому році захворювання на цукровий діабет та подальше зниження цих показників по мірі збільшення тривалості захворювання. Відмічено покращення нервової провідності під впливом тіотриазоліну та мілдронату у хворих з тривалістю цукрового діабету до 10 років, про що свідчить вірогідне збільшення швидкості проведення збудження та амплітуди М-відповіді, особливо при одночасному призначенні мілдронату та тіотриазоліну.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ

1. Лікування та профілактику діабетичних полінейропатій рекомендовано починати з першого року захворювання на цукровий діабет з додатковим призначенням на фоні базисного лікування тіотриазоліну 2,5 % - 2 мл внутрішньом’язево 2 рази на добу впродовж 2 тижнів або мілдронату 5 мл - 10% розчину внутрішньовенно 1 раз на добу впродовж двох тижнів, один раз на рік.

2. Хворим на діабетичну полінейропатію з тривалістю цукрового діабету до 10 років рекомендовано на фоні базисного лікування призначати тіотриазолін або мілдронат впродовж двох тижнів. Повторний курс лікування проводити двічі на рік.

3. При тривалості цукрового діабету понад 10 років у хворих на діабетичну полінейропатію рекомендовано одночасно на фоні базисного лікування призначати мілдронат 5 мл 10% розчину внутрішньовенно 1 раз на добу та тіотриазолін 2 мл 2,5 % розчину внутрішньом’язово 1 раз на добу впродовж двох тижнів. Рекомендовано повторний курс лікування проводити 1 раз в 6 місяців.

4. Хворим на діабетичну полінейропатію доцільно проводити визначення показників пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків крові, стану антиоксидантної системи крові та досліджувати функцію периферичних нервів за допомогою стимуляційної електронейроміографіі з метою диференційованого вибору обґрунтованого лікування та профілактики діабетичної полінейропатії.

Публікації автора:

1. Білоус І.І. Клінічна ефективність застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію // Український медичний альманах. – 2002. – Т.5, №6. – С. 10-12.

2. Білоус І.І. Вплив мілдронату та тіотриазоліну на показники глутатіонової системи еритроцитів в комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії // Український вісник психоневрології. – 2003. – Т.11, № 3(36). – С. 89-91.

3. Білоус І.І. Вплив мілдронату та тіотриазоліну на активність у плазмі крові каталази та церулоплазміну в комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії // Буковинський медичний вісник. – 2003. - Т.7, №4. – С. 39-42.

4. Білоус І.І. Застосування мілдронату та тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на діабетичну полінейропатію // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, №2. – С. 14-18.

5. Білоус І.І., Мещишен І.Ф. Вплив мілдронату та тіотриазоліну на вміст окиснювально-модифікованих білків та малонового альдегіду в комплексному лікуванні діабетичної полінейропатії” // Медична хімія. – 2003. – Т.5,№4. – С. 26-30. (Основний матеріал дослідження, а також підготовка статті – авторські).

6. Білоус І.І., Пашковський В.М., Павлович Л.Б. Антиоксиданти в комплексній терапії діабетичної полінейропатії // Клінічна та експериментальна патологія. – 2003. – Т.2, №1. – С. 11-13. (Автор провела обстеження хворих на діабетичну полінейропатію, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

7. Пашковський В.М., Пашковська Н.В., Білоус І.І. Сучасні уявлення про патогенез діабетичних нейропатій // Буковинський медичний вісник.-2001.-Т.5, №2.- С.216-220. (Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, збір та аналіз матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті).

8. Білоус І.І., Пашковський В.М. Клінічна ефективність застосування тіотриазоліну у комплексному лікуванні хворих з діабетичними полінейропатіями // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини. Матеріали 83-ї підсумкової наукової конференції співробітників Буковинської державної медичної академії, присвяченої 10-й річниці незалежності України. Чернівці, 2002. – С. 26-29. (Автор провела обстеження хворих на діабетичну полінейропатію, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання висновків).

9. Пашковський В.М., Білоус І.І., Мельничук Л.Б. Стан про- та антиоксидантної системи хворих на діабетичну полінейропатію. Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології. (Матеріали науково-практичної конференції неврологів, психіатрів і наркологів України, присвяченої 100-річчю з дня заснування Чернівецької обласної психіатричної лікарні, м. Чернівці, 3-5 жовтня 2002 року). – С.67-70 (Основний матеріал дослідження, а також підготовка статті – авторські).

10. Білоус І.І. Вплив тіотриазоліну на вібраційну чутливість хворих з діабетичною полінейропатією. Актуальні питання неврології і нейрохірургії. Тези доповідей науково-практичної конференції невропатологів і нейрохірургів Західного регіону України з міжнародною участю, Львів, 2003. – С. 7-8.

11. Пашковський В.М., Білоус І.І., Павлович Л.Б. Показники стимуляційної електронейроміографії у хворих на діабетичну полінейропатію. Актуальні питання неврології і нейрохірургії. Тези доповідей науково-практичної конференції невропатологів і нейрохірургів Західного регіону України з міжнародною участю, Львів, 2003. – С. 7-8 (Основний матеріал дослідження, а також підготовка статті – авторські).

12. Білоус І.І. Комплексне лікування діабетичної полінейропатії з додатковим призначенням тіотриазоліну. Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини. Матеріали 84-ї підсумкової наукової конференції співробітників Буковинської державної медичної академії, присвяченої 60-річчю Буковинської державної медичної академії. Чернівці, 2003. – С. 31-34.

13. Билоус И.И. Эффективность применения тиотриазолина в комплексном лечении больных диабетической полинейропатией // Вестник РГМУ. Материалы Пироговской студенческой научной конференции, Москва, 2002-2003. – Т.28, №2. - С. 148.

14. Пашковський В.М., Білоус І.І. Тіотриазолін в лікуванні діабетичної полінейропатії. Матеріали ІІІ з’їзду нейрохірургів України, Алушта, Крим, 23-25 вересня, 2003. – С. 296-297. (Автор провела обстеження хворих на діабетичну полінейропатію, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання висновків).

15. Деклараційний патент України на винахід №56542А “Спосіб лікування діабетичної полінейропатії”; Пашковський В.М., Білоус І.І.; заявник Пашковський В.М., Білоус І.І.; опубл. 15.05.2003. Бюл. №5; заявл. 17.07.2002; 2002075929. (Розробка ідеї, створення моделі – авторські).

16. Деклараційний патент України на винахід №59102А “Спосіб лікування діабетичної полінейропатії мілдронатом”; Білоус І.І.; заявник Буковинська державна медична академія; опубл. 15.08.2003. Бюл. №8; заявл. 21.01.2003; 2003010518.

17. Деклараційний патент України на винахід №63340 “Спосіб комплексного лікування діабетичної полінейропатії з додатковим призначенням мілдронату та тіотриазоліну”; Білоус І.І., Пашковський В.М., Павлович Л.Б.; заявник Буковинська державна медична академія; опубл. 15.01.2004. Бюл. №1; заявл. 07.04.2003; 2003043011. (Дисертантом проведено аналіз літературних джерел, збір та аналіз матеріалу, узагальнення результатів, створення моделі).

18. Інформаційний лист № 170 І.І. Білоус, В.М. Пашковський, Л.Б. Павлович Спосіб комплексного лікування діабетичної полінейропатії з додатковим призначенням мілдронату: Київ. - 2003. (Автор провела обстеження хворих на діабетичну полінейропатію, аналіз та узагальнення отриманих результатів).