У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі – підвищення ефективності лікування хворих на ХП із супутніми ураженнями гастродуоденальної та гепатобіліарної систем шляхом застосування ербісолу та пилку квіткового у комплексній терапії цієї патології. 1. Серед обстежених хворих на ХП у 76,59% виявляються хронічні супутні ураження системи травлення (гастрити, гастродуоденіти, холецистити, рідше – панкреатит, коліт, реактивний гепатит), нерідко поєднані, у стані нестійкої ремісії або помірного загострення. Супутні захворювання системи травлення обтяжують перебіг ХП, посилюють імунні зрушення в організмі та знижують ефективність лікувально-профілактичних заходів на стаціонарному та амбулаторно-поліклінічному етапах. Загострення ХП супроводжується значними змінами імунної системи, процесів вільнорадикального окислення ліпідів, окислювальної модифікації білків та антиоксидантного захисту в крові. Порушення імунної системи та процесів вільнорадикального окислення ліпідів, окислювальної модифікації білків та антиоксидантного захисту у хворих на ХП із супутніми ураження системи травлення є подібними, але більш вираженими. 2. У хворих на ХП із супутніми ураженнями системи травлення спостерігається порушення імунного захисту І-ІІ рівня (зниження рівня Т-активних лімфоцитів до 20,59±1,38 % (p<0,05), Т-хелперів до 19,26±1,19 % (p<0,05), імунорегуляторного індексу до 1,32±0,12 (p<0,05), підвищення рівня імуноглобуліну А до 4,12±0,32 г/л (p<0,05), імуноглобуліну G до 19,06±0,72 г/л (p<0,05), зростання кількості ЦІК до 135,59±14,76 ум.од. (p<0,05), зниження фагоцитарного числа до 4,01±0,10% (p<0,05), резерву бактерицидної активності до 9,67±0,33 у.о. (p<0,05)). 3. У хворих на ХП із супутніми ураженнями системи травлення спостерігається посилення процесів ПОЛ і зниження АОЗ (збільшення вмісту малонового діальдегіду до 17,14±0,62 мкмоль/л (p<0,05), дієнових кон’югат до 86,54±4,27 мкмоль/л (p<0,05), рівня окислювально-модифікованих білків сироватки крові до 79,83±4,54 Е370/г білка плазми (p<0,05) та зниження активності каталази до 132,9±4,19 мкмоль/хв.гНв (p<0,05), підвищення - глутатіопероксидази до 271,3±14,16 нмоль/хв. гНв (p<0,05) та церулоплазміну до 112,2±8,36 Е/г білка плазми (p<0,05)). 4. При включенні до комплексу базисної терапії ербісолу встановлено суттєве прискорення регресу клінічних проявів ураження системи травлення (p<0,05), нормалізацію показників клітинного та гуморального імунітету, факторів неспецифічної резистентності, зниження показників пероксидного окислення ліпідів та підвищення рівня факторів системи антиоксидантного захисту (p<0,05). 5. Включення до базисного лікувального комплексу хворих на ХП із супутніми ураженнями системи травлення біологічно активної добавки пилку квіткового спричиняє слабкішу дію (порівняно з ербісолом) на неспецифічні клінічні синдроми (астеновегетативний, гіпертензивний, інтоксикаційний) і показники імунної системи та більш значиму (порівняно з ербісолом) нормалізацію показників системи вільнорадикального окислення ліпідів - окислювальної модифікації білків - антиоксидантного захисту. 6. Загострення ХП супроводжується відхиленнями в імунній системі та системі антиоксидантного захисту (p<0,05). Наявність на тлі до цього загострення (нестійкої ремісії) хронічних захворювань гастродуоденальної та гепатобіліарної систем призводить до більш глибоких зрушень показників імунної та антиоксидантної системи (p<0,05). За даними епідеміологічного аналізу, ризик наявності зрушень імунної та антиоксидантної системи у хворих на ХП при приєднанні хронічної патології системи травлення збільшується у 1,5-2 рази. 7. Комплекс лікування ХП із супутніми захворюваннями системи травлення доцільно доповнювати засобами системно-органної та метаболічної дії – ербісолом або пилком квітковим. |