Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нервові хвороби


Жуковський Олександр Олегович. Клініко-патогенетичне обґрунтування нейропротекторної терапії легкої черепно-мозкової травми : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2004.



Анотація до роботи:

Жуковський О.О. Клініко-патогенетичне обґрунтування нейропротекторної терапії легкої черепно-мозкової травми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей клінічної симптоматики, змін показників викликаних потенціалів, гіпоксії, про-та антиоксидантної рівноваги, рівня нейронспецифічної енолази з метою оптимізації діагностики та вдосконалення патогенетично обґрунтованого лікування із застосуванням триметазидину.

Проведено динамічний аналіз окремих первинних та вторинних ланок патогенезу легкої черепно-мозкової травми.

Застосування цитопротекторного препарату триметазидину в базисній терапії пацієнтів зі струсом головного мозку та забоєм головного мозку легкого ступеня призводить до швидкого та істотного регресу показників скарг та неврологічного статусу, покращання вищих мозкових функцій хворих, сприяє суттєвому зниженню проявів гіпоксії, оксидантного стресу на фоні реактивації факторів антиоксидантного захисту, що призводить до зменшення ознак пошкодження нейронів.

  1. У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення результатів вивчення особливостей клінічної симптоматики, показників викликаних потенціалів мозку, стану гіпоксії, про- та антиоксидантної рівноваги, ролі нейронспецифічної енолази при легкій черепно-мозковій травмі та нове вирішення актуальної наукової задачі – оптимізації діагностики та лікування зазначеної патології.

  2. Суб’єктивна та об’єктивна неврологічна симптоматика при легкій черепно-мозковій травмі має нестійкий регресуючий характер. Застосування триметазидину на тлі базисної терапії пацієнтів зі струсом головного мозку та забоєм головного мозку легкого ступеня призводить до швидкого та істотного регресу показників скарг та неврологічного статусу.

  3. У пацієнтів з легкою черепно-мозковою травмою за даними зорових викликаних потенціалів спостерігаються ознаки зворотності дифузного аксонального пошкодження за відсутності змін акустично-стовбурових викликаних потенціалів.

  4. Дослідження когнітивних викликаних потенціалів показало наявність змін вищих мозкових функцій у хворих з легкою черепно-мозковою травмою. При застосуванні триметазидину в базисній терапії хворих зі струсом головного мозку та забоєм головного мозку легкого ступеня виявлено суттєве покращання когнітивних функцій.

  5. Внаслідок легкої черепно-мозкової травми в нервових клітинах спостерігаються істотні порушення метаболізму, що супроводжуються наростанням гіпоксії (підвищення вмісту лактату в плазмі крові), проявів ендогенної інтоксикації (збільшення вмісту середніх молекул у плазмі крові), інтенсифікацією процесів пероксидного окиснення ліпідів та окиснювальної модифікації білків (зростання рівня малонового альдегіду, вмісту альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів у плазмі крові), пригніченням антиоксидантного захисту (зниження активності каталази, вмісту церулоплазміну, відновленого глутатіону, HS-груп), ознаками пошкодження нейронів (збільшення вмісту нейронспецифічної енолази в крові).

  6. Застосування цитопротекторного препарату триметазидину в базисній терапії пацієнтів з легкою черепно-мозковою травмою сприяє суттєвому зниженню проявів гіпоксії, оксидантного стресу на фоні реактивації факторів антиоксидантного захисту, що призводить до зменшення ознак пошкодження нейронів.

Публікації автора:

  1. Жуковський О.О., Яремчук О.Б. Стан когнітивних функцій у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми // Зб. наукових праць: Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології. - Буковинська державна медична академія – Чернівці: Вітім, 2002. – С. 35-36. (Дисертантом самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

  2. Жуковський О.О. Зорові викликані потенціали в діагностиці струсу головного мозку // Матеріали ІІІ з`їзду нейрохірургів України. – К.: Вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України, 2003. – С.50-51.

  3. Жуковський О.О., Пашковський В.М. Сучасні аспекти патогенезу легкої черепно-мозкової травми // Клінічна та експериментальна патологія. – 2003. – Т.2, №2. – С.47-51. (Дисертантом самостійно проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури, сформульовані висновки, підготовлена стаття до друку).

  4. Жуковський О.О. Викликані потенціали мозку в діагностиці легкої черепно-мозкової травми // Буковинський медичний вісник. – 2003. – №4. – С. 63-65.

  5. Жуковський О.О. Вторинні патогенетичні механізми пошкодження нервової тканини при струсі головного мозку // Український вісник психоневрології. – 2003. – Т.11, вип. 4 (37). – С.18-20.

  6. Жуковський О.О. Застосування триметазидину в комплексному лікуванні струсу головного мозку // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т.12, вип. 1 (38). – С.43-45.

  7. Жуковський О.О. Антиоксидантні ефекти триметазидину в лікуванні хворих зі струсом головного мозку // Зб. наукових праць: Актуальні питання неврології і нейрохірургії. – Ужгород: Гражда, 2004. – С. 31.

  8. Жуковський О.О., Пашковський В.М. Метод викликаних потенціалів мозку в діагностиці легкої черепно-мозкової травми // Інформаційний лист: МОЗ України – РЦНМІ, Чернівці, 2003. – 2 с. (Внесок дисертанта полягає у самостійному клінічному підборі та обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу, аналізі отриманих даних і підготовка інформаційного листа до видання).

  9. Пашковський В.М., Жуковський О.О. Діагностика та лікування легкої черепно-мозкової травми (методичні рекомендації) // МОЗ України – РЦНМІ, Чернівці, 2004. – 14 с. (Внесок дисертанта полягає у самостійному клінічному підборі та обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу, аналізі отриманих даних і підготовка методичних рекомендацій до видання).