Анотація до роботи:

Зелена І.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування хворих з поєднаним перебігом хронічного гастриту типу В та залізодефіцитної анемії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики і лікування хворих на хронічний гастрит типу В (ХГВ) у поєднанні з залізодефіцитною анемією (ЗДА), вивченню спільних ланок патогенезу захворювань.

Було обстежено 104 хворих на ХГВ у поєднанні з ЗДА. Показано, що при поєднанні ХГВ та ЗДА спостерігається нашарування клінічних проявів захворювань, що є наслідком перехрестя патогенетичних ланок. Встановлено, що у хворих з ХГВ та ЗДА має місце зниження рівня аскорбінової кислоти (АК) у шлунковому соку у порівнянні з хворими на ізольований ХГВ та ЗДА. Виявлено кореляційну залежність між рівнем АК у шлунковому соку та виразністю змін в показниках обміну заліза, що залежать від ступеню контамінації СОШ H.pylori, рівню рН шлункового середовища та ступеню атрофії СОШ.

Доведено доцільність використання у комплексному лікуванні хворих на ХГВ у поєднанні з ЗДА залізовмісних препаратів, що додатково містять АК, зокрема тардеферон.

На підставі результатів проведеного дослідження запропоновано хворим з поєднаним перебігом ХГВ та ЗДА проводити ерадикаційну терапію при визначенні зниженого рівня АК у шлунковому соку для підвищення ефективності лікування дефіциту заліза та ефективного попередження можливих рецидивів захворювання.

1. У дисертації на підставі вивчення клінічних ознак, морфофункціональних змін та основних показників обміну заліза визначені клініко-патогенентичні особливості поєднаного перебігу ХГВ і ЗДА і розроблена схема терапії, що дозволила підвищити ефективність лікування.

2. Сполучення ХГВ і ЗДА приводить до зміни в клінічній картині захворювання. Так, нашарування ознак дефіциту заліза збільшує частоту астеноневротичного (89,4%) і диспепсичного синдромів (83,7%). Морфофункціональні зміни СОШ також мають визначену особливість: більшу ступень виразності активності запалення та атрофічних процесів, виражену ступінь обсіменіння СОШ Н.рylori та ІІ тип запального інфільтрату.

3. Для хворих на ХГВ у поєднанні із ЗДА характерним є вірогідне зниження рівня аскорбінової кислоти у шлунковому соку у порівнянні з хворими на ізольований ХГВ у 2,7 рази, при порівнянні з хворими на ЗДА у 2,5 рази та при порівнянні зі здоровими особами у 2,6 рази. У хворих з анамнезом захворювання більше 10 років рівень аскорбінової кислоти вірогідно нижчий у порівнянні з особами з анамнезом захворювання 1-5 та 5-10 років. При аналізі кореляційних зв’язків у хворих на ХГВ та ЗДА установлена зворотна кореляційна залежність між аскорбіновою кислотою у шлунковому соку та ступенем колонізації СОШ H.pylori (r=-0,63) (p<0,05), рН шлункового соку (r=-0,67) (p<0,05) та позитивний кореляційний зв’язок зі ступенем атрофії СОШ (r=0,52) (p<0,05).

4. У хворих на ХГВ у сполученні з ЗДА установлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем аскорбінової кислоти шлункового соку і основними показниками обміну заліза: сироватковим залізом (r=0,54) (p<0,05) та феритином сироватки крові (r=0,58) (p<0,05).

5. Критерієм, що дозволить прогнозувати розвиток дефіциту заліза у осіб із ХГВ, може бути зниження рівня АК у шлунковому соку й анамнез захворювання більш 10 років.

6. Проведення ерадикаційної терапії в комплексній терапії ХГВ та ЗДА підвищує результати терапевтичних заходів, що підтверджено даними додаткових досліджень, основним з яких є вірогідне підвищення рівня феритину сироватки крові (p<0,05) (основного маркера забезпеченості організму залізом), а виявлені між показниками кореляційні зв'язки дозволяють використовувати їх як критерії діагностики й оцінки якості терапії.

Публікації автора:

1. Бабак О.Я., Зелёная И.И. Хеликобактерная инфекция и железодефицит. Современное состояние проблемы // Сучасна гастроентерологія. – 2005. – №6 (26). – С. 82-85. Автор самостійно запропонувала ідею публікації, здійснила підбір літературних джерел та зробила загальні висновки.

2. Зелена І.І. Рівень аскорбінової кислоти шлункового соку та сироватки крові у хворих на хронічний гастрит типу В у динаміці лікування // Сучасна гастроентерологія. – 2006. – №3 (28). – С. 42-47.

3. Зелена І.І. Залізодефіцитні стани у хворих на хронічний гастрит типу В: частотні характеристики, можливі причини та клінічні прояви // Сучасна гастроентерологія. – 2007. – №1 (33). – С. 17-21.

4. Зелёная И.И. Патогенетические механизмы развития железодефицита у лиц с хроническим гастритом типа В // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2006 № 738. – МЕДИЦИНА. Випуск 13. – С. 87-92.

5. Зелена І.І. Характеристика основних показників обміну заліза у хворих на хронічний гастрит типу В // Сучасна гастроентерологія. – 2006. – №4 (30). – С. 39-44.

6. Зелена І.І. Патогенетичні можливості корекції сироваткового дефіциту заліза у хворих на хронічний гастрит типу В // Медицина сьогодні і завтра. – 2006. – № 3-4. – С. 83-88.

7. Деклараційний патент України на корисну модель № 17494 U; МПК (2006) А61К31/375; Спосіб лікування хворих на хронічний гастрит асоційований з Helicobacter pylori; Бабак О.Я., Зелена І.І.; u200605142; Заявл. 10.05.2006; Опубл. 15.09.2006. Бюл. №9, 2006 р. Автором здійснено набір фактичного матеріалу, статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів.

8. Зелёная И.И. Сидеропенический синдром как экстрадигестивное проявление геликобактериоза // Материалы научно-практической конференции молодых учёных «Актуальные вопросы экспериментальной медицины» Санкт-Петербург. – 2006. – 340 с. – С. 37.

9. Зелёная И.И. Особенности показателей обмена железа у лиц, инфицированных Helicobacter pylori // Материалы I Международной (X Всероссийской) Пироговской студенческой научной медицинской конференции. – Москва 2006 г. // Вестник РГМУ. Периодический медицинский журнал.- М.: ГОУ ВПО РГМУ Росздрава. – 200, № 2(49). – 488 с. – С. 23.

10. Зелена І.І. Хронічний гастрит В та сидеропенічний синдром: морфофункціональні аспекти сполученості // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 145-річчю Харківського медичного товариства „Медична наука: сучасні досягнення та інновації”. – Харків, 2006. – 116 с. – С. 31.

11. Zelenaya I.I. Particularity of the main indicators of iron metabolism in people which are infected with Helicobacter pylori // Eur. J. Med. Res. – Vol. 11, Suppl. II // 17^th European Students Conference: “Promising medical scientists willing to look beyond” Charite – Universitats medizin Berlin, 2006. – 156 p. – P.68.

12. Зелена І.І. Патогенетичні та терапевтичні аспекти порушення обміну заліза при хронічному гастриті типу В // Матеріали науково-практичної конференція молодих вчених з міжнародною участю: „Вчені майбутнього”. Тези доповідей. Одеса: Одеський державний медичний університет, 2006. 182 с. – С. 73-74.

13. Зелёная И.И. Динамика показателей обмена железа у лиц с хроническим гастритом типа В до и после анихеликобактерной терапии // Матеріали ІІІ міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених, присвяченої 20-річчю Чорнобильської аварії. - Чернівці, 2006. – С. 80.

14. Зелена І.І., Школьник В.В. Морфо-функціональний стан слизової оболонки шлунку у хворих з поєднаним перебігом хронічного гастриту та залізодефіцитної анемії // Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених факультету фундаментальної медицини. – Харків, 2007.-: ХНУ.-164 с. – С.57. Автор самостійно забезпечувала обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.