Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків, 2002.
Дисертація присвячена виявленню сукупності патогенетичних факторів розвитку поперекових вертеброгенно обумовлених больових синдромів. Показано велику роль порушення мікроциркуляції і трофіки в розвитку хронічного больового синдрому. Відзначено важливу роль взаємозв'язків і взаємовпливу таких психологічних чинників, як суб'єктивна оцінка інтенсивності болючих відчуттів і типу відношення до хвороби у пацієнтів із вертебральним поперековим больовим синдромом. На цій основі розроблена система лікувально-профілактичних заходів.
В дисертації проведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми сукупності різних патогенетичних чинників поперекових вертеброгенно обумовлених больових синдромів і на цій основі розроблена система лікувально-профілактичних заходів.
Клініко-психологічні дослідження показали велику роль сукупності взаємозв'язку і взаємовпливу таких психологічних чинників, як суб'єктивна оцінка інтенсивності больових відчуттів і типу відношення до хвороби у пацієнтів з вертеброгенним поперековим больовим синдромом.
Відзначається певна специфічність суб'єктивної реакції особистості на хронічний больовий синдром. Жінки схильні оцінювати загальну інтенсивність больових відчуттів більш гостро і більш емоційно на них реагувати на тлі більш низького рівня оцінювання актуального больового відчуття. Чоловіки ж, навпаки, характеризуються більш гострою реакцією на актуальні больові відчуття і менше вираженими суб'єктивними реакціями на загальну інтенсивність болю та емоційними реакціями на нього.
Порівняльний аналіз показав, що максимальна (23,2±2,3 бали) загальна суб'єктивна інтенсивність больових відчуттів відзначається в групі хворих з рефлекторним больовим синдромом. Мінімальні значення (21,0±2,1) загальної інтенсивності больових відчуттів відзначаються у хворих з корінцевими больовими синдромами. У групі пацієнтів з змішаними больовими синдромами цей показник склав 22,4±2,0 бали.
Спрямованість реагування на хворобу детермінована переважно преморбідними особистісними особливостями, які в умовах хронічного захворювання стають більш вираженими, і характером клінічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта. Наявність у хворого вираженої суб'єктивної інтенсивності больового синдрому є психологічним чинником “ризику” формування у нього того або іншого варіанта “дезадаптивного” реагування на своє захворювання.
Вегетативно-судинні розлади у хворих з більш вираженими психоемоційними порушеннями мають частіше двосторонній характер, тоді як при меншій вираженості невротичних рис особистості вегетативно-судинні реакції більш локальні і у меншому ступені торкаються протилежного здорового боку. Ці розлади носять більше функціональний характер і є складовою частиною складної реакції організму на больове подразнення.
У хворих з поперековим вертеброгенно обумовленим больовим синдромом визначається сумісне ураження артеріального і венозного кровообігу, що веде до порушення мікроциркуляції, тканинного обміну і трофіки, а також створює порочне патофізиологічне коло.
У хворих з хронічними больовими синдромами спостерігається зниження сумарної активності ендорфінів до 1,58±0,16 пмоль/мл. Істотних достовірних відмінностей між виділеними клінічними групами не відзначається. У хворих з більшою вираженістю больового синдрому (КВВ>4) вміст ендорфінів у крові вірогідно нижче (1,196±0,15 пмоль/мл), чим у групі хворих із меншою інтенсивністю больових відчуттів (КВВ<4) – 2,726±0,48 пмоль/мл.
У хворих з вертеброгенно обумовленим поперековим больовим синдромом амплітуда біопотенціалів м’язів спини у спокої вища, ніж у контрольній групі. При максимальному скороченні м’язів спини у хворих амплітуда біопотенціалів нижча, ніж у контрольній групі. Найбільш демонстративно структура електроміограми змінювалась у хворих з рефлекторним больовим синдромом.
Клінічні та інструментальні дослідження показали, що особливості патоморфологічних змін і патофізиологічних механізмів обумовлюють різні клінічні синдроми і їхню вираженість. Проте ступінь вираженості больового синдрому не завжди відповідає ступеню вираженості морфологічних змін за даними рентгенологічних досліджень і МР-томографії.
Лікувальні заходи повинні бути диференційованими і спрямованими на всі ланки пато- і саногенезу хвороби, а також на саму особистість хворого з використанням різних психотерапевтичних методик. У лікувально-реабілітаційний комплекс бажано включати і новий метод об’ємного пневмопресингу. Цей метод, крім нормалізації мікроциркуляції і трофіки, позитивно впливає і на інші патогенетичні ланки больового синдрому.
Публікації автора:
Василовский В.В. Исследование -эндорфина у больных с вертеброгенным поясничным болевым синдромом // Медицина сегодня и завтра. – 1999. - №3-4. – С.71-72.
Василовский В.В. Аутоиммунные реакции у больных с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника // Український вісник психоневрології. – 1999. – Том 7, вип. 3(21). – С.47-48.
Василовский В.В. Динамика изменений выраженности вертеброгенного рефлекторного поясничного болевого синдрома по данным электромиографии // Український вісник психоневрології. – 1999. – Том 7, вип. 2(20). – С.14-15.
Шестопалова Л.Ф., Василовский В.В., Волошина Н.П. Боль при вертеброгенном поясничном болевом синдроме: медико-психологические аспекты // Експериментальна і клінічна медицина. – 2001. - №1. – С.145-146. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів).
Шестопалова Л.Ф., Волошина Н.П., Василовский В.В. Особенности отношения к своему заболеванию больных с различными формами вертеброгенного поясничного болевого синдрома // Український вісник психоневрології. – 2001.– Том 9, вип. 1(26). – С. 91-93. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів, підготовка до друку).
Волошина Н.П., Василовский В.В. Вегетативно-сосудистые изменения у больных с вертеброгенным поясничным болевым синдромом // Український вісник психоневрології. – 2001.– Том 9, вип. 4(29). – С. 68-69. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів, підготовка до друку).
Волошин П.В., Мерцалов В.С., Волошина Н.П., Василовская Л.Ф., Деркач Ю.К., Лапшина Л.А., Слюсаренко И.Т., Василовский В.В., Таршинов И.В., Зайцев В.Д. Пневмопрессинг в комплексном лечении вертеброгенного болевого синдрома при неврологических проявлениях остеохондроза: Методические рекомендации / – Киев, 1999. – 10 с. (автором проведено набір клінічного матеріалу, клінічні обстеження, обробка та інтерпретація їх результатів).
