Анотація до роботи:

Задорожна Б.В. „Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15. – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2004.

На основі комплексного клініко-параклінічного обстеження 120 хворих та 21-єї практично здорової особи відповідного віку вивчено нуклеїновий гомеостаз, обмін оксиду азоту, активність перекисного окислення ліпідів та рівень середніх молекул в динаміці гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми. Встановлено взаємозв’язок порушення гомеостазу нуклеїнових кислот, активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, рівня середніх молекул, показників обміну оксиду азоту та тонусу судин головного мозку в гострому та проміжному періодах захворювання з важкістю травми, фазністю перебігу процесу та наявністю супутньої алкогольної інтоксикації. Обгрунтовано включення до комплексу лікувальних заходів препарату фенібут (ноофен), який сприяє корекції виникаючих порушень нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, обміну оксиду азоту та концентрації середніх молекул, регресу клінічних проявів у гострому періоді струсу головного мозку, що дає можливість поліпшити результати загальноприйнятого лікування на 10% та зменшити тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні на 2-3 дні.

1. В гострому періоді легкої черепно-мозкової травми в клініко-неврологічному статусі переважали транзиторні неврологічні порушення: розлади конвергенції, дрібнокаліберний ністагм, субкортикальні (рефлекс Марінеско-Радовича) та рефлекси орального автоматизму (рефлекс Бехтєрєва), вегетативні порушення (лабільність пульсу, АТ, дистальний і загальний гіпергідроз, іноді – незначна гіпертермія), які при струсі головного мозку регресували, а при забої легкого ступеня утримувалися і в проміжному періоді.

2. Легка черепно-мозкова травма викликає істотні порушення гомеостазу нуклеїнових кислот, вмісту середніх молекул, активності перекисного окислення ліпідів, нуклеаз, показників обміну оксиду азоту та тонусу судин головного мозку в гострому та проміжному періодах захворювання. Вказані зміни знаходяться в прямій кореляційній залежності з тяжкістю травми, переважають в часі клінічні прояви травми мозку та посилюються під впливом алкоголю.

3. Вірогідно підвищується вміст РНК, активність лужних та кислих нуклеаз (ДНК-аз та РНК-аз), концентрація середніх молекул і посилюється активність перекисного окислення ліпідів у сироватці крові та збільшується вміст нітритів у сечі хворих зі струсом головного мозку та забоєм мозку легкого ступеня протягом усього гострого періоду. Вміст ДНК підвищується впродовж вказаного періоду легкої черепно-мозкової травми тільки у хворих із забоєм мозку легкого ступеня, що свідчить про пряму залежність цих біохімічних змін від тяжкості травми мозку.

4. Рівень ендогенної інтоксикації, викликаний активацією перекисного окислення ліпідів та збільшенням кількості середніх молекул у сироватці крові та обмін оксиду азоту в організмі хворих з легкою черепно-мозковою травмою знаходяться у прямій залежності від тяжкості травматичного ушкодження мозку (струс мозку, забій легкого ступеня) та наявності супутніх пошкоджень м'яких тканин голови та кісток черепа. Підвищена активність перекисного окислення ліпідів та рівень середніх молекул у крові хворих утримується при забої мозку легкого ступеня до кінця проміжного періоду.

5. Наявність супутньої алкогольної інтоксикації поглиблює та продовжує в часі зміни вмісту ДНК, активності перекисного окислення ліпідів, лужних та кислих нуклеаз в сироватці крові хворих, що свідчить про напруженість та швидке виснаження компенсаторно-адаптаційних процесів у хворих з легкою черепно-мозковою травмою в стані алкогольного сп'яніння.

6. Рівень нуклеїнових кислот, вміст середніх молекул, L-аргініну, активність нуклеаз та перекисного окислення ліпідів у сироватці крові та кількість нітритів у сечі хворих із легкою черепно-мозковою травмою достовірно змінюються залежно від фази перебігу захворювання та прояву клінічних синдромів.

7. Дослідження вмісту нуклеїнових кислот, визначення активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, концентрації середніх молекул, вмісту L-аргініну в сироватці крові та кількості нітритів у сечі можуть використовуватись як прогностичний і діагностичний критерій перебігу легкої черепно-мозкової травми. При забої мозку легкого ступеня вміст середніх молекул, ДНК, L-аргініну, активність перекисного окислення ліпідів у сироватці крові та кількість нітритів у сечі достовірно вищі, ніж у хворих зі струсом головного мозку.

8. В гострому періоді струсу головного мозку збільшується середня швидкість току крові, пульсовий індекс та індекс резистентності в магістральних судинах в прямо пропорційній залежності від віку потерпілих. Найбільш чутливою судиною є основна артерія, яка навіть у осіб молодого віку реагує вазоспазмом у відповідь на травму головного мозку, що лежить в основі розвитку вегетостовбурової симптоматики при легкій черепно-мозковій травмі і може бути використане для визначення об'єму та необхідної корекції вазоспазму при лікуванні цих хворих.

9. Використання препарату фенібут (ноофен) в комплексі лікувальних заходів сприяє корекції виникаючих порушень нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, перекисного окислення ліпідів, обміну оксиду азоту та концентрації середніх молекул, регресу клінічних проявів у гострому періоді струсу головного мозку, дає можливість поліпшити результати загальноприйнятого лікування на 10% та зменшити тривалість перебування хворих на стаціонарному лікуванні на 2-3 дні.

Публікації автора:

1. Справочник невропатолога и нейрохирурга / В.Н. Шевага, А.Г. Цыпкун, А.В. Паенок, Б.В. Нестеренко. – Киев: Книга-плюс. – 2003. – 496 с. (Дисертантом описана клініка та діагностика легкої черепно-мозкової травми, проведений відбір фармакологічних середників, які включені до посібника).

2. Шевага В.М.,. Паєнок А.В,. Нестеренко Б.В. Динаміка вмісту нуклеїнових кислот в крові хворих в гострому та віддаленому періоді легкої черепно-мозкової травми // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, вип. 1. – С. 89-90. (Дисертант особисто провела клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, літературне оформлення роботи).

3. Шевага В.М., Нестеренко Б.В., Шурпяк О.К. Клініко-біохімічні характеристики раннього періоду струсу головного мозку //Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 2. – С. 86-87. (Дисертант особисто провела клінічне обстеження хворих, здійснив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, літературне оформлення роботи).

4. Задорожна Б.В. Динаміка змін перекисного окислення ліпідів у гострому і проміжному періодах легкої черепно-мозкової травми // Acta medica leopoliensia. – 2004. – Т. X, №1. – С. 7-12.

5. Задорожна Б.В. Метаболізм оксиду азоту в гострому і проміжному періодах легкої черепно-мозкової травми // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – №2. – С. 109-111.

6. Задорожна Б.В. Гомеостаз нуклеїнових кислот і нуклеаз при легкій черепно-мозковій травмі // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т.11, число 3. – С. 39-43.

7. Шевага В.М., Паєнок А.В., Задорожна Б.В. Церебральна гемодинаміка у хворих з легкою черепно-мозковою травмою в гострому та віддаленому періоді // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць. – Запоріжжя: Дике поле, 2004. – Вип. 67 (1). – С. 211-216. (Дисертант особисто провела доплерографічне обстеження групи хворих з легкою черепно-мозковою травмою, проаналізувала отримані дані).

8. Гайдук М.Й., Лобойко М.С., Шевага Б.В. Аналіз результатів діагностики та лікування хворих з гострою черепно-мозковою травмою // Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги: Зб. наук. праць. – Львів, 1997. – Т. II. – С. 129-130. (Дисертант особисто здійснила статистичну обробку та аналіз отриманих даних, літературне оформлення роботи).

9. Нестеренко Б.В. Досвід використання фенібуту в реабілітації хворих з легкою черепно-мозковою травмою // Реабілітація в неврології і нейрохірургії: Тези доп. наук-практ. конф. невропатологів та нейрохірургів Західних областей України. – Радехів, 2000. – С. 13-14.

10. Шевага В.М., Паєнок А.В., Нестеренко Б.В. Нуклеїнові кислоти при струсі головного мозку // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України: Матеріали пленуму наук. практ. тов-ва неврологів, психіатрів та наркологів України. – Тернопіль, 2001. – С. 490-492. (Дисертант особисто провела клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих даних, здійснила літературне оформлення роботи).

11. Нестеренко Божена, Кіндій Віра. Визначення середніх молекул в динаміці гострого періоду легкої черепно-мозкової травми // Матеріали VI міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. –Тернопіль, 2002. – С. 186. (Дисертант особисто провела аналіз отриманих даних, здійснила літературне оформлення роботи).

12. Шевага В.М., Нестеренко Б.В., Паєнок А.В. Вміст середніх молекул у сироватці крові хворих на легку черепно-мозкову травму // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології: Матеріали наук.-практ. конф. неврологів, психіатрів та наркологів України. – Чернівці, 2002. – С. 87-89. (Дисертант особисто провела клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих даних, здійснила літературне оформлення роботи).

13. Нестеренко Б.В. Перекисне окислення ліпідів при струсі головного мозку // Актуальні питання неврології і нейрохірургії: Тези доп. наук-практ. конф. невропатологів та нейрохірургів Західного регіону України з міжнародною участю. – Львів, 2003. – С. 30-31.

14. Нестеренко Б.В. Нуклеазна активність сироватки венозної крові у хворих в гострому періоді легкої черепно-мозкової травми // Актуальні питання неврології і нейрохірургії: Тези доп. наук-практ. конф. невропатологів та нейрохірургів Західного регіону України з міжнародною участю. – Львів, 2003. – С. 31-32.