1. У дисертаційній роботі подано вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у вивченні краніологічних відмінностей будови печерно-соскоподібної частини середнього вуха, її патологічних змін та клінічного значення при хронічних гнійних середніх отитах, а також встановлено особливості топографії каналу лицевого нерва в соскоподібних відростках при різних формах черепа, що дало можливість розробити спосіб попередження травматизації лицевого нерва при сануючих оперативних втручаннях на вусі. 2. Розміри надходової ості (середня довжина 7,0+1,5 мм, ширина – 3,1+1,2 мм) не залежать ні від особливостей будови коміркової системи соскоподібних відростків, ні від форми черепа. Проте довжина барабанно-соскоподібної щілини достовірно більша при доліхоцефалічній формі черепа (20,1+2,8 мм). 3. При брахіцефалічній формі черепа відзначається найнижчий ступінь розвитку коміркової системи соскоподібних відростків (поширений комірковий тип – 25,0%, обмежений комірковий – 54,1%), на відміну від доліхоцефалічної форми черепа, яка відзначається значно розвинутішою комірковою системою (80,0% – поширений комірковий тип) відростків. 4. Незалежно від типу будови коміркової системи соскоподібних відростків, при брахіцефалічній формі черепа відзначаються найбільші розміри соскоподібної печери та показники ширини входу до соскоподібної печери (4,2 – 4,6 мм) в порівнянні з мезо- і доліхоцефалічною (2,6 – 2,8 мм). 5. При брахіцефалічній формі черепа редукція коміркової системи соскоподібних відростків при ХГСО виражена найбільше, склеротична структура спостерігалася у 76,2% хворих на епітимпаніт і 20,0% – на мезотимпаніт даної групи. Доведено можливість вторинного склерозування коміркової системи відростків під впливом протікаючого хронічного гнійного середнього отиту. 6. Найменші показники площі соскоподібної печери у хворих на хронічний гнійний епітимпаніт без розповсюдження холестеатомного процесу в цей відділ визначалися при доліхо- (16,8+4,6 мм2) і мезоцефалічній формі черепа (24,7+5,8 мм2). У хворих на ХГЕ даної групи відзначалося достовірне зменшення площі соскоподібної печери на хворому вусі в порівнянні із протилежним здоровим при всіх формах черепа. 7. При доліхоцефалічній формі черепа, якій притаманна поширена коміркова система відростків, найчастіше відзначається інвазивний ріст холестеатоми в соскоподібні комірки (36,4% осіб), що робить несприятливим перебіг та прогноз захворювання у даної категорії пацієнтів і вимагає проведення адекватного лікування. 8. При брахіцефалічній формі черепа відзначається достовірно більша віддаленість каналу лицевого нерва від задньої кісткової стінки зовнішнього слухового ходу (5,20,6 мм) в порівнянні з мезо- (4,20,5 мм) та доліхоцефалічною (3,60,4 мм), а також найменша відстань від задньої стінки слухового ходу до борозни сигмоподібної пазухи (11,91,9 мм). |