У дисертації наведені теоретичні узагальнення проведених досліджень і нове вирішення наукової задачі, що полягає у виявленні реактивних та морфо-функціональних змін у підщелепових слинних залозах у процессі розгортання і перебігу сіалолітіазу, патогенетичному обгрунтованню й застосуванню лікувального комплексу з включенням до хірургічного лікування триовіту. Цим досягнута корекція патологічних змін слинних залоз, що прискорило лікування основного захворювання з поліпшенням гемограми, зниженням рівня вільнорадикальних процесів і підвищенням антиоксидантних можливостей організму хворих - мешканців забруднених радіонуклідами територій. 1.За період з 1986 до 2001 року в населення Снятинського району (зона радіоактивного забруднення) спостерігається ріст показника захворюваності на сіалолітіаз з 7,7% у 1986 р. до 19,4-31,6% в наступні роки від усіх пролікованих в обласній клінічній лікарні з області. 2. В експерименті на щурах впродовж 6 місяців виявлено прогресуючі, морфометрично підтверджені дистрофічні зміни секреторних клітин ацинусів, зменшення діаметру вставних і посмугованих вивідних проток у серозних частках залози і поступове розширення проток цих калібрів у слизових відділах залози, наростання ослизнення епітеліоцитів їх стінки. На кінець 12 місяців досліду площа і висота клітин серозних кінцевих відділів та вивідних проток зменшується (атрофія), натоміст представництво слизових компонентів залоз (ацинусів і вивідних проток) стає переважаючим. Їх кінцеві відділи і вивідні протоки набувають кістоподібних розширень просвіту. 3. Електронномікроскопічні дослідження підтвердили в динаміці досліду прогресуючі дистрофічні зміни в секреторних клітинах і епітеліоцитах стінки вивідних проток підщелепових залоз, виявили появу гландулоцитів із ознаками низької диференціації і епітеліоцитів стінки зі значною вакуольною трансформацією, у стінці капілярів спостерігаються реактивні зміни плазмолеми ендотеліоцитів і дистрофічні зміни їх цитоплазми. До 12 місяців як у секреторному, так і в мікроциркуляторному компартменті підщелепової залози, зростає вираженість дистрофічних процесів, які межують із некробіотичними і некротичними. 4. Для перебігу сіалолітіазу в осіб-мешканців забрудненої зони, що зазнають постійного впливу малих доз радіації, характерними особливостями є майже безсимптомний початок захворювання в молодому віці, у половини хворих (53,3% випадків) термін захворювання 1-5 і більше років, сильніше виражений больовий синдром під час загострення, частіше зустрічається постійна сухість у роті (43,0%, проти 24,8% у контролі), слизової оболонки (69,3% і 16,5%) і язика (59,4% і 21,5%), порушення смаку (33,3% і 3,3%), збільшений індекс КПВ (16,7 і 13,2), крихкість зубів (29,7% і 4,9%), густа (69,3% і 28,1%) і мутна (100,0% і 64,4%) слина. 5.Сіалолітіаз у жителів забрудненої зони супроводжується активізацією процесів вільнорадикального окислення (збільшення рівня малонового диальдегіду до 6,17±0,23 нмоль/л (контрольна група - 4,13±0,26 нмоль/л) та виснаженням системи антиоксидантного захисту (зменшення вмісту каталази до 12,92±0,71 мгН2О2/л, контрольна група - 19,88±0,20 мгН2О2/л; церулоплазміну до 31,15±0,38 ммоль/л, контрольна група - 35,62±0,85 ммоль/л; насиченості трансферину залізом до 0,143±0,003 ммоль/л, контрольна група – 0,170±0,003 ммоль/л). 6.Характерними для перебігу сіалолітіазу в хворих - мешканців забруднених радіонуклідами територій є не стільки кількісні зміни в загальному аналізі крові: зменшення кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну, зростання ШОЕ, а якісні. Морфометрично в переважній більшості еритроцитів площа їх профілю і периметр зменшуються, виявляються значні відхилення від нормальної округлої форми еритроцитів, що проявляється змінами показника коефіцієнта форми еритроцитів. 7.Патогістологічна картина підщелепової залози хворих на сіалолітіаз-мешканців забрудненої зони характеризується ознаками хронічного сіаладеніту з пошкодженням паренхіми і строми залози від помірного (термін захворювання до одного року) до атрофії паренхіми і склерозу сполучної тканини строми (термін захворювання понад 5 років). Епітеліоцити вивідних проток виявляють ознаки ослизнення, а в просвіті накопичується згущений і фіксований до стінок вміст, починаючи з посмугованих вивідних проток. 8.Комплексне лікування сіалолітіазу з включенням триовіту сприяє зниженню в сироватці крові пацієнтів рівня продуктів перекисного окислення ліпідів і активації системи антиоксидантного захисту, нормалізує показники червоної крові (збільшується число еритроцитів та їх розміри, зростає вміст гемоглобіну, нормалізується форма еритроцитів та ШОЕ), прискорює і полегшує перебіг післяопераційного періоду, зменшує термін перебування хворих у стаціонарі. |