Прийма Наталя Володимирівна. Клініко-лабораторна характеристика та лікування хронічного верхівкового періодонтиту у хворих на хронічний пієлонефрит : Дис... канд. наук: 14.01.22 - 2007.
Анотація до роботи:
Прийма Н.В. Клініко-лабораторна характеристика та лікування хронічного верхівкового періодонтиту у хворих на хронічний пієлонефрит. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 — стоматологія. — Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України. – Полтава, 2006.
За даними обстеження 188 пацієнтів встановлено, що частота хронічного періодонтиту у хворих на хронічний пієлонефрит складала 53,1%. Періодонтит у даних хворих перебігав на тлі дисбалансу гуморального імунітету з вегетуванням в навколозубних вогнищах асоціацій різних видів умовно-патогенних мікроорганізмів, з більш частим (у 1,8 разу) виявленням мікобактерій (69,5%). Загострення періодонтиту у хворих на хронічний пієлонефрит супроводжовалось загостренням хронічного пієлонефриту в 22,2% спостереженях і підвищенням ендогенної інтоксикації, про що свідчив високий рівень “середніх молекул” у крові. Застосування в терапії хронічного періодонтиту у хворих на пієлонефрит одночасно місцевого і загального (антибактеріального і ентеросорбційного) лікування забезпечило клінічне благополуччя в найближчий термін у 86,7% хворих і клініко-рентгенологічну ефективність лікування періодонтиту в 78,3% пацієнтів у віддалений термін спостереження.
Дисертаційна робота присвячена рішенню актуального наукового завдання стоматології – питанням клінічного перебігу і лікування хронічних форм періодонтиту в пацієнтів із супутнім захворюванням нирок – хронічним пієлонефритом. У роботі вирішується конкретне наукове завдання – розробка способу лікування хронічного періодонтиту і його загострення у пацієнтів із хронічним пієлонефритом. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
1. Частота хронічного періодонтиту у хворих на хронічний пієлонефрит складає 53,1%. Особливістю клінічного перебігу періодонтиту в даних хворих є часті і тривалі загострення періодонтиту, перевага гранульоматозної форми періодонтиту, наявність численних навколозубних вогнищ інфекції, що обтяжують перебіг супутнього захворювання: загострення хронічного пієлонефриту протягом 7 днів відзначили в 22,2% хворих із загостренням періодонтиту і в 33,3% пацієнтів – після видалення навколозубного вогнища хірургічним методом.
2. Мікробний спектр навколозубних вогнищ інфекції у хворих на хронічний пієлонефрит представлений асоціаціями мікроорганізмів: стрептококів (42%), ентеробактерій (26%), стафілококів (20%), грибів роду Candіda (24%), з більш частим (у 1,8 разу) виявленням у складі асоціацій мікобактерій (69,5%).
3. У 72,7% осіб з численними навколозубними вогнищами виявлені патологічні зміни в нирках. Особливостями морфологічної будови навколозубних вогнищ в 45,4% випадків було те, що ці вогнища і патологічні ділянки в нирках мали характерні морфологічні зміни з наявністю вогнищ некрозу і значної лейкоцитарної інфільтрації грануляційної тканини.
4. Періодонтит у хворих на хронічний пієлонефрит протікає на тлі дисбалансу гуморального імунітету – підвищеного вмісту загального й антиендотоксинового IgG, низького рівня антиендотоксинового IgА, що можна розцінювати як фактор ризику розвитку численних вогнищ інфекції. Загострення періодонтиту супроводжується підвищенням (у 1,7 разу) рівня секреторного ІgА в ротовій рідині та ендогенною інтоксикацією організму, про що свідчить високий вміст середньомолекулярних олігопептидів у крові (0,522±0,018 ум.од.).
5. Включення загального антибактеріального і ентеросорбційного лікування в комплексну терапію загострення періодонтиту у хворих на хронічний пієлонефрит призводить до скорочення тривалості лікування, зниження ендогенної інтоксикації, нормалізації імунологічних показників – підвищенню рівня анти-ЕТ-IgA в крові і зниженню вмісту sIgA в ротовій рідині, а також до попередження розвитку загальних ускладнень – загострення хронічного пієлонефриту.
6. Застосування розробленого способу лікування періодонтиту у хворих на хронічний пієлонефрит забезпечує клінічне благополуччя в найближчий термін (у 86,7% осіб – запропонований спосіб і у 42,8% – традиційний) і зворотний розвиток вогнища ураження у віддалений термін (у 78,3% пацієнтів – запропонований спосіб і у 55,5% – традиційний), що підтверджено позитивною клініко-рентгенологічною динамікою.
Публікації автора:
Авдоніна Л.І., Прийма Н.В. Мікробіологічні паралелі досліджень вогнищ інфекції навколозубної тканини та нирок за даними аутопсії // Галицький лікарський вісник. - 2004. - №2, Ч.2. - С. 15-17. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні морфологічних та мікробіологічних досліджень, аналізі одержаних даних, написанні статті.
Авдонина Л.И., Прийма Н.В. Микобактериальная транзиторная бактериемия как следствие проведения стоматологических манипуляций у лиц с околозубными очагами инфекции // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2004. - Т.140, Ч.II. – С. 3-5. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі та в статистичній обробці одержаних даних, написанні статті.
Напряженностьантиэндотоксинового иммунитета у больных с околозубными очагами инфекции и хроническим пиелонефритом / Л.И. Авдонина, Н.В. Прийма, А.И. Гордиенко, А.А. Бакова, Н.В. Химич // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2005. - Т.5, Вип.2 (10). - С. 24-27. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі одержаних даних, написанні статті.
Состояние местного иммунитета полости рта при верхушечном периодонтите у больных с сопутствующим хроническим пиелонефритом / Н.В. Прийма, Л.И. Авдонина, А.И. Гордиенко, А.А. Бакова, Н.В. Химич // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. – Вип.3. – С. 145-150. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі одержаних даних, написанні статті.
Характеристика ендогенної інтоксикації та внутрішньоеритроцитарного метаболізму у хворих із загостренням хронічного періодонтиту і супровідним хронічним пієлонефритом / Н.В. Прийма, Л.І. Авдоніна, В.В. Казакова, Ю.В. Пальона, В.Ф. Вайнтруб // Одеський медичний журнал. – 2005. – №4 (90). – С. 40-43. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клінічного дослідження, аналізі одержаних даних, написанні статті.
Прийма Н.В. Обоснование использования отсроченного метода лечения хронического периодонтита у больных с сопутствующим пиелонефритом // Український стоматологічний альманах. – 2005. – №6. – С. 16-20.
Деклараційний патент на корисну модель №6092 Україна, МПК 7 А 61 В 17/00. Спосіб лікування періодонтиту: Деклараційний патент №6092 Україна, МПК 7 А 61 В 17/00 / Н.В. Прийма, Л.І. Авдоніна. – №20040907511; Заявка 14.09.2004; Опубл. 15.04.2005, Бюл. №4. – 18 с. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні патентного пошуку, обробці літературних джерел, розробці способу лікування періодонтиту, проведенні клінічних досліджень, написанні патенту.
Прийма Н.В. Распространенность околозубных очагов инфекции у больных хроническим пиелонефритом // Материалы I съезда Ассоциации стоматологов АРК «Стоматология Тавриды». – Симферополь: Таврия. – 2004. – С. 132-133.
Авдонина Л.И., Прийма Н.В. Изучение микобактериальной транзиторной бактериемии у лиц с околозубными очагами инфекции // Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т.58. – С. 3-4. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі та в статистичній обробці одержаних даних, написанні тез.
Прийма Н.В., Авдонина Л.И. Изменение детоксикационных возможностей организма при обострении хронического периодонтита у больных с сопутствующей почечной патологией // Вестник морского врача: Сб. материалов междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы клинической и военно-морской медицины. Достижения, перспективы». – Севастополь, 2005. – С. 116-117.