Мягкохліб Наталія Олександрівна. Клініко-лабораторна характеристика і лікування хворих на хламідійну інфекцію порожнини рота : дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / АМН України; Інститут дерматології та венерології. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Мягкохліб Н.О. Клініко-лабораторна характеристика і лікування хворих на хламідійну інфекцію порожнини рота. – Рукопис.
Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальністі 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. - Інститут дерматології та венерології АМН України, м. Харків, 2005 р.
Дисертація присвячена вивченню клінічних проявів хламідійної інфекції порожнини рота у пацієнтів із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота, хворих на сечостатевий хламідіоз, вивченню структурно-функціонального стану багатошарового плоского епітелію при ураженні хламідійною інфекцією слизової оболонки порожнини рота та їх динаміки при використанні у комплексному лікуванні “Золоксацина” у поєднанні з “Юнідоксом”, імуномодулятором “Неовіром” та препаратом для місцевої терапії - “Парагелем”.
У всіх обстежених визначалось: за Романовським-Гімзою хламідії порожнини рота виявлялися в 26,7%, ПІФ-методом – у 36,7%, у РНІФ діагностичні титри антихламідійних антитіл виявлялися в 51,5%, а при ІФА Ig G до Chlamydia pneumoniae у 18,1% обстежених хворих з рецидивуючим афтозним стоматитом, генералізованим пародонтитом і катаральним гінгівітом.
Встановлено, що у епітелії щічної поверхні, пародонтальних кишень, задньої стінки глотки має місце хронічне запалення хламідійної етіології. При цьому багатошаровий плоский епітелій піддавався різного роду дистрофічним та диспластичним змінам.
Впровадження розробленого методу лікування пацієнтів із хламідійною інфекцією порожнини рота в практику лікувальних закладів дозволяє у 95,9% випадках добитися клінічного та етіологічного успіху.
У дисертаційній роботі наводиться теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності діагностики і лікування хворих із хламідійними ураженнями слизової оболонки порожнини рота на підставі клініко-лабораторних особливостей цього захворювання і використання в комплексній терапії комбінованого препарату норфлоксацин із тінідазолом (Золоксацин) і доксицикліну моногідрат (Юнідокс), а також імуномодулятора натрієва сіль 10-метиленкарбоксилат-9-акридину (Неовір) і місцевого лікування витяжкою перстача із хлоргексидином (Парагель).
1. Хламідійна інфекція є частою причиною запальних уражень слизової оболонки порожнини рота. Висока питома вага виявлення хламідій відзначається у хворих на пародонтит, гінгівіт, стоматит – у 32 осіб (25 %) з 128 обстежених. Найчастіше хламідії виявляються з порожнини рота в пацієнтів з урогенітальним хламідіозом – у 35 осіб (50 %) з 70 обстежених.
2. Встановлено більш продуктивну діагностичну значущість лабораторних методів досліджень з виявлення хламідій різними методами: зокрема, за Романовським-Гімзою хламідії слизової оболонки порожнини рота виявлялися в 26,7 ± 1,3 %, ПІФ-методом – у 36,7 ± 1,2 %, у РНІФ діагностичні титри антихламідійних антитіл виявлялися в 51,5 ± 3,6 %, а при ІФА Ig G до Chlamydia pneumoniae у 18,1 ± 3,0 % обстежених хворих з рецидивуючим афтозним стоматитом, генералізованим пародонтитом і катаральним гінгівітом.
3. При лабораторному обстеженні хворих на урогенітальний хламідіоз з метою виявлення хламідій з порожнини рота має значення не тільки вибір методу дослідження, але і забір матеріалу з осередків ураження. Порівняльна оцінка частоти виявлення хламідій із щічного епітелію, пародонтальних кишень і задньої стінки глотки показала, що в препаратах із щічного епітелію хламідії виявлені в 31,8 ± 2,3 %, із пародонтальних кишень – у 19,9 ± 2,0 %, а із задньої стінки глотки – у 34,8 ± 2,4 % обстежених. Наведені дані показують, що частота виявлення хламідій із задньої стінки глотки і щічного епітелію в 3,6 раза більша за показники виявлення хламідій із пародонтальних кишень.
4. Встановлено, що в епітелії щічної поверхні, пародонтальних кишень, задньої стінки глотки має місце хронічне запалення хламідійної етіології. При цьому багатошаровий плоский епітелій піддавався різного роду дистрофічним та диспластичним змінам. Ці зміни характеризувалися наявністю пікноза ядер, глибчатого розпаду, жирової та вакуольної дистрофії, зроговінням та дисплазією. Вплив хламідій на слизову оболонку порожнини рота сприяв розвитку гіперпластичних процесів з атрофією слизової оболонки, наявністю склеротичних змін, порушенням стромально-паренхіматозних взаємовідношень.
5. Розроблено комплексний метод лікування хворих із хламідійною інфекцією порожнини рота шляхом застосування етапної етіотропної терапії комбінованим препаратом Золоксацин (400 мг норфлоксацину, 600 мг тинідазолу) по 1 таблетці 2 рази на день протягом 14 днів, після закінчення прийому Золоксацину призначається Юнідокс (доксицикліну моногідрат) по 0,1 г 2 рази на день протягом 7 днів.
На тлі етіотропного лікування пацієнтам проводять імуномоделюючу терапію Неовіром по 2 мл 12,5 % розчину 1 раз на три дні – на курс 6–8 ін'єкцій; рекомендовано місцеве лікування ясен і слизової оболонки у вигляді аплікацій Парагелем (“Парагель”) протягом 10 днів.
Публікації автора:
И.И. Мавров, Н.А. Божко Хламидийная инфекция полости рта у больных с мочеполовым хламидиозом // Дерматологія та венерологія, №3 (21).- 2003.- С. 35-38.
Н.А. Божко, В.В. Кутовая Клинико – диагностические особенности хламидийной инфекции слизистой оболочки полости рта // Журн. Проблеми медичної науки та освіти, №1.- 2004.- С. 79-80, 90.
Т.П. Якимова, Н.А. Божко Морфологические изменения слизистой оболочки щек при хламидийной инфекции // Дерматологія та венерологія, №1 (27)- 2005.- С. 56-59.
Мавров Г.І., Унучко С.В., Клітний А.Г., Маврова Д.І., Бондаренко Г.М., Губенко Т.В., Божко Н.О, Никитенко І.М. Деякі особливості антибактеріальної
терапії урогенітальних захворювань хламідійної та змішаної етіології // Материалы международной конференции «Лекарства – человеку», Харьков 2000.- С. 60-62.
Божко Н.А. Венерические инфекции полости рта: эпидемиология, клинические проявления // Сборник материалов научно-практической конференции молодых ученых Харьковской медицинской академии последипломного образования Нові технології в медицині, Харьков 2000.- С.71-72.
Божко Н.А. Роль хламидийной инфекции в развитии патологических процессов слизистой оболочки полости рта и тканей пародонта // Материалы научно-практической конференции молодых ученых Харьковской медицинской академии последипломного образования Нові технології в медицині, Харьков 2001.- С.10-11.
В.В. Кутова, Н.О. Божко, В.В. Гончаренко, О.В. Щоголева, С.К. Рудік Лабораторна діагностика хламідіоза при ураженні порожнини рота // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології і косметології”, Донецьк 2003.- С. 71.
Божко Н.А., Кутовая В.В., Гончаренко В.В., Джораева С.К., Щеголева Е.В. К вопросу о частоте обнаружения хламидий у больных с поражениями полости рта // Імунологія та алергологія, №4.- 2003.- С.76.
Божко Н.А. Современные методы диагностики венерических заболеваний полости рта // Сборник тезисов конференции молодых ученых Харьковского государственного медицинского университета, Ч. 1, Харьков 2001.- С.55-56.
Божко Н.О. Хламідійна інфекція порожнини рота у хворих із стоматологічними захворюваннями // Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти Нові технології в медицині, Харьков 2002.- С. 8-9.
Божко Н.А. Поражение слизистой оболочки полости рта при венерических инфекциях // Материалы международного медицинского конгресса студентов и молодых ученых, Тернополь, Укрмедкнига, 2001.- С. 78.
Божко Н.О. Пародонтіт і хламідійна інфекція // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської
медичної академії післядипломної освіти, Харків 2003.- С.12.
Божко Н.О. Морфологічна оцінка хламідійної інфекції слизової оболонки порожнини рота. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова, Харків 2004.- С. 10-11.
