Пелехова Ольга Леонідівна. Клініко-імунологічні та магнітно-резонансно-томограф- ічні зіставлення при різних типах перебігу розсіяного склерозу. : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2004.
Анотація до роботи:
Пелехова О.Л. Клініко-імунологічні та магнітно-резонансно-томографічні співставлення при різних типах перебігу розсіяного склерозу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Харківська медична академія післядипломної освіти. – Харків, 2004.
Дисертація присвячена комплексному клініко-неврологічному, імунологічному і магнітно-резонансно-томографічному обстеженню хворих на розсіяний склероз із ремітуючим та прогредієнтним типами перебігу захворювання.
У результаті проведених досліджень було виявлено, що у хворих із ремітуючим перебігом у процесах спонтанної ремісії головну роль відіграє збереження супресорної функції гуморальних механізмів відносно цитотоксичних, а також готовність до апоптичного знищення активованих клітин. При прогредієнтному типі перебігу отримані дані, що свідчать про активацію цитолітичних процесів, які можуть розглядатися як прогностично несприятливий фактор.
При ремітуючому типі перебігу РС існує прямий зв'язок між кількістю осередків демієлінізації розмірами до 10 мм і кількістю Т-хелперів/індукторів, а також рівнем експресії рецептору активації HLA-DR2, що вказує на значну роль імунної системи в запуску формування осередків демієлінізації. При прогредієнтному типі перебігу РС цей кореляційний зв'язок не встановлений, що свідчить про перехід патологічного процесу на якісно новий рівень, обумовлений грубими метаболічними порушеннями. Виділено комплекс імунологічних показників, що дозволяють визначити збереження компенсаторних механізмів імунної системи і на підставі цього вибрати адекватну тактику лікування.
1. У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – визначення клінічних, імунологічних і магнітно-резонансно-томографічних особливостей при різних варіантах перебігу розсіяного склерозу для обґрунтування вибору адекватної тактики лікування.
2. Для прогредієнтного типу перебігу РС у порівнянні з ремітуючим характерні більш пізній початок захворювання, перевага грубих порушень рухових функцій, статики, ходіння, координації, тазових функцій, що призводить до більш вираженої інвалідизації пацієнтів.
3. У всіх хворих була виявлена активність імунопатологічних реакцій, більш виражена при прогредієнтному типі перебігу, про що свідчило значуще підвищення активованих лімфоцитів із фенотипом CD25 .
4. При ремітуючому перебігу розсіяного склерозу встановлена експресія рецептора апоптозу на периферичних лімфоцитах при достатньому рівні їхньої активації, про що свідчить підвищення рівня HLA-DR і CD25. Це вказує на готовність до апоптозу автореактивних імунних клітин, що можна розглядати як компенсаторну реакцію на активний автоімунний процес. При ПТ немає кореляції маркера рецептора апоптозу з клітинами, які є його потенційними носіями, що посередньо вказує на відсутність захисної дії апоптозу при ПТ РС.
5. Для хворих із ремітуючим перебігом розсіяного склерозу характерна наявність позитивного кореляційного зв'язку між Т- лімфоцитами хелперами/індукторами (CD4) і В-лімфоцитами (CD20) (r=0,5; p<0,01), при високому показнику Ig G (15,11±3,49 г/л), що свідчить про активацію гуморальної ланки імунітету, спрямовану на пригнічення занадто активної цитотоксичної, і є сприятливим чинником. Для прогредієнтного перебігу захворювання дана кореляція не характерна, це свідчить про активацію цитотоксичних реакцій без компенсаторного підключення гуморального імунітету, чим і пояснюється відсутність ремісії у даних хворих.
6. За даними МРТ більша кількість осередків демієлінізації з діаметром більш ніж 10 мм і розташуванням їх в інфратенторіальній області характерно для прогредієнтного типу перебігу у порівнянні з ремітуючим типом перебігу.
7. При ремітуючому типі перебігу розсіяного склерозу виявлений взаємозв'язок між кількістю осередків розмірами до 10 мм, кількістю Т- лімфоцитів хелперів/індукторів (CD4) і вмістом активованих клітин (HLA-DR) у сироватці крові, що вказує на постійну поточну поліклональну активацію імунокомпетентних клітин, що призводить до збільшення розмірів осередків демієлінізаціїї і появи нових осередків. У хворих із прогресуючим типом перебігу захворювання встановлена відсутність взаємозв'язку між цими показниками, що, можливо, пояснюється переходом на якісно новий рівень патологічного процесу, обумовленого грубими метаболічними порушеннями, а імунологічні реакції, які розвиваються первинно, відходять на другий план.
8. При ремітуючому типі перебігу розсіяного склерозу доцільне призначення імуномодулюючих препаратів, зокрема Лаферону, які активізують авторегуляторні механізми і приводять до клінічного й імунологічного поліпшення.
Публікації автора:
1. Пелехова О.Л. Применение Лаферона при лечении больных рассеянным склерозом// Український вісник психоневрології. – 2003. – Т.11, вип. 1(34). – С. 63-66.
3. Яворская В.А., Пелехова О.Л. Магнитно-резонансная томография у больных рассеянным склерозом// Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. - №3. – С. 23-26. (Здобувачем проведено літературний огляд та взята участь у зібранні матеріалу й обробці отриманих даних, підготовлено до друку роботу).
4. Яворская В.А., Пелехова О.Л. Иммунопатогенетические различия при ремиттирующем и прогредиентном типах течения рассеянного склероза// Українский вісник психоневрології. – 2003. – Т.11, вип. 4(37). – С. 36-39. (Здобувачем проведено літературний огляд, зроблено аналіз первинного матеріалу і проведена обробка отриманих даних, взята участь в аналізі матеріалу).
5. Пелехова О.Л. Зміна імунних реакцій при розсіяному склерозі // Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти “Нові технології у медицині”. – Харків: ХМАПО, 2002. – С. 44.
6. Яворская В.А., Пелехова О.Л. Диагностические критерии рассеянного склероза// Матеріали науково-практичної конференції неврологів „Нейроиммунология”. – Спб: 2002. – С. 310-312. (Здобувачем проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал і проведено обробку отриманих даних, узято участь в аналізі матеріалу, підготовлено до друку роботу).
7. Пелехова О.Л., Кривчун В.М., Чернышова Т.И. Диагностика ранних форм рассеянного склероза в практике семейного врача // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції „ Сімейна медицина – досягнення і перспективи”. – Харків: ХМАПО, - 2002. – С. 116 (Здобувачем проведено літературний огляд зібрано матеріал і проведено обробку отриманих даних, взята участь в аналізі матеріалу та підготовці до друку).
8. Яворская В.А., Пелехова О.Л. Иммунологические показатели при прогредиентном и ремиттирующем течении рассеянного склероза// Матеріали науково-практичної конференції неврологів „Нейроиммунология”. – Спб: 2003. – С. 163-164. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал і проведено обробку отриманих даних, підготовлено до друку роботу).
9. Пелехова О.Л., Бондаренко Л.В. Лечение больных рассеянным склерозом лафероном//Матеріали 7-го міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль: 2003. – С. 171. (Здобувачем зібрано матеріал, проведено обробку отриманих даних та аналіз матеріалу, підготовлено до друку).
10. Яворская В.А., Пелехова О.Л., Гребенюк А.В., Кривчун С.А., Бондаренко Л.В. Герпетический энцефаломиелит, дебютирующий синдромом рассеянного склероза // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Неординарные (раритетные) синдромы и заболевания нервной системы у детей и взрослых”. – Донецк-Славяногорск: 2003. – С. 270-272. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал і проведено обробку отриманих даних, взята участь в аналізі матеріалу, підготовлено до друку роботу).
