139. Конько Дмитро Іванович. Клініко-імунологічні особливості підгострого сальпінгоофориту і його комплексне лікування з застосуванням гемокорду: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Конько Д.І. Клініко-імунологічні особливості підгострого сальпінгоофориту і його комплексне лікування з застосуванням гемокорду. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.
Дисертація присвячена питанню лікування жінок хворих на підгострі запальні захворювання придатків матки. У роботі представлена характеристика особливостей етіологічного чинника, клінічного перебігу, ролі та ступеня гематологічних й імунних порушень у розвитку підгострого запалення придатків матки. Уперше обґрунтована можливість і доцільність застосування трансфузії нового біокоректора широкого спектра дії гемокорду, який містить велику кількість біологічно-активних речовин, у терапії хворих з підгострими запальними захворюваннями придатків матки. Проведена клінічна апробація. З’ясовано вплив комплексної протизапальної терапії з використанням гемокорду на клінічний перебіг запального процесу, на гематологічні показники, клітинний, гуморальний імунітет та систему фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові хворих жінок. Розроблено й впроваджено в практику новий метод комплексного лікування підгострого сальпінгоофориту, визначений найбільш оптимальний час трансфузії препарату при проведенні терапії. Отримано позитивні результати комплексного консервативного лікування.
У структурі гінекологічних захворювань провідне місце займає часто рецидивуючий підгострий сальпінгоофорит, що обумовлено як зниженням імунологічної реактивності організму й гематологічними розладами у хворих, так і недостатньою ефективністю антибактеріальних та імуностимулюючих препаратів, які застосовуються.
Підгострий сальпінгоофорит у сучасних умовах ускладнюється анемічним синдромом (Hb - 110,3±2,2 г/л), перебігає з порушенням імунного статусу, що проявляється істотним пригніченням клітинної ланки імунітету (рівень загальних лімфоцитів знижується у 1,2 рази, Т-лімфоцитів й ІРІ - у 1,3 рази), дисфункцією гуморального імунітету, дисбалансом системи фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові.
Традиційна протизапальна терапія, приводячи до клінічного поліпшення в хворих на підгострий сальпінгоофорит, не забезпечує корекції гематологічних розладів, а також імунологічного одужання, що вимагає проведення подальшої реабілітації пацієнток з метою запобігання рецидивів і переходу захворювання в хронічну форму.
Комплексна протизапальна терапія, що включає препарат гемокорд, має виражений клінічний ефект, сприяє більш швидкому (у 1,4 рази) й повному одужанню хворих порівняно із загальноприйнятими методами лікування.
Трансфузія препарату гемокорд є ефективним імунокоригуючим терапевтичним методом при підгострих запальних захворюваннях придатків матки, який приводить до нормалізації гематологічних та імунологічних показників (порівняно з вихідними даними рівень гемоглобіну підвищується на 22,1%, загальних лімфоцитів – на 28,1%, Т-лімфоцитів – на 29,5%, ІРІ – на 26,8%), функціональної активності фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові.
Включення препарату гемокорд до комплексної протизапальної терапії хворих на підгострий сальпінгоофорит приводить до значного зниження частоти рецидивів й ускладнень захворювання, сприяє відновленню менструальної та репродуктивної функцій організму пацієнток.
Використання трансфузії препарату гемокорд у складі комплексної протизапальної терапії доступне для широкого застосування, не має побічних ефектів і дозволяє скоротити термін, а також поліпшити результати лікування хворих із запальними захворюваннями придатків матки, приводячи до більш швидкого, повного й стійкого одужання у 93,3% пацієнток.
Публікації автора:
Грищенко В.И., Лазуренко В.В., Мерцалова О.В., Конько Д.И. Иммунотерапия сопровождения с использованием криоконсервированных гемопоэтических клеток кордовой крови в лечении больных подострым сальпингоофоритом // Проблемы криобиологии.- 2004.- №1.- С.75-82. (Автор провів узагальнення результатів, обґрунтував висновки).
Конько Д.И. Влияние кордовой крови на состояние иммунитета у женщин с воспалительными заболеваниями придатков матки // Медицина сегодня и завтра.- 2004.- №2.- С.160-163.
Конько Д.І. Корекція імунологічних показників препаратом гемокорд у комплексному лікуванні хворих на запальні захворювання придатків матки // Вісник наукових досліджень.- 2004.- Том 35, №2.- С.290.
Патент № 2003065301 UA, 63740A, 7 A61K35/14. Спосіб лікування підгострого сальпінгоофориту / В.І. Грищенко, В.В. Лазуренко, А.О. Цуцаєва, Д.І. Конько.- Заявл. 9.06.2003; Опубл. 15.01.2004.- Бюл. №1.- С.4.55. (Автору належать огляд лiтератури, пошук прототипів, збір та аналіз матеріалу, підготовка заявки).
Грищенко В.И., Конько Д.И. Результаты применения препарата гемокорд в комплексном лечении подострых сальпингоофоритов // „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей III Міжнар. наук.-практ. конф. Ч. II.– Х.: Вид-во НФаУ, 2003.- С.57. (Автор провів аналіз літературних джерел, аналіз даних, обґрунтував висновки).
Конько Д.И. Использование криоконсервированных гемопоэтических клеток пуповинной крови в лечении больных с подострым сальпингоофоритом // Збірник наукових робіт „Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології” до 75-річчя з дня народження академіка НАН України, професора В.І. Грищенко.- Харків, 2003.- С.89-91.
Конько Д.И. Опыт применения криоконсервированных гемопоэтических клеток пуповинной крови в лечении больных с подострым сальпингоофоритом // Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”.- Харків.- 2004.- С.130.
Грищенко В.И., Щербина Н.А., Лазуренко В.В., Мерцалова О.В., Конько Д.И. Современные подходы к лечению подострых сальпингоофоритов // Збірник наукових праць „Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров’я”.- Вип.3.- Х.: Вид-во „Фоліо”, 2004.- С.116-118. (Автор провів аналіз даних, здійснив статистичну обробку матеріалу, обґрунтував висновки).
