У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – зниження частоти акушерської та перинатальної патології у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією шляхом обґрунтування та удосконалення методів їх профілактики на підставі вивчення імунологічних особливостей системи мати-плід-новонароджений та корекції їх порушень. 1. Первинна артеріальна гіпертензія призводить до суттєвого збільшення акушерських і перинатальних ускладнень, в основі яких лежать зміни імунної регуляції та порушення функціонування матково-плацентарно-плодової гемодинаміки. Так, загроза переривання вагітності зустрічається у 39,1 % проти 10,0 %, плацентарна недостатність у 37,2 %, дистрес плода – 30,0 %, частота і характер яких залежить від приєднання прееклампсії (46,3 проти 3,3 % у здорових), що значно погіршує прогноз для матері і плода. 2. У вагітних з артеріальною гіпертензією визначено достовірне пригнічення Т-клітинної активності (СД3+, СД4+, СД8+ - лімфоцитів, збільшення імунорегуляторного індексу), зниження синтезу IgG, компенсаторну активацію тимус-незалежної NK–ланки, підвищення ЦІК, зниження активності неспецифічних факторів захисту та наявність антитіл до спадкового матеріалу. Все це свідчить про дезорганізацію фізіологічної імунної відповіді. Порушення різних ланок імунітету збільшується зі ступенем тяжкості захворювання. 3. Зміни цитокінового профілю як прозапальних (IL-1, IL-2, IL-8, ФНП), так і протизапальних (IL-6, IL-10) носять виражений характер, а саме підвищується кількість прозапальних і зменшується протизапальних цитокінів, змінюється співвідношення опозиційних пулів. При легкому ступені захворювання розвиток імунної відповіді регулюється взаємодією цитокінів і їх антагонистів, при наростанні тяжкості патологічного процесу вплив регуляторних факторів знижується, підсилюється продукція цитокінів активованими імуноцитами, виникає стан декомпенсації. Отримані дані можуть виступати прогностичними маркерами тяжкості захворювання та бути основою патогенетичного обгрунтування для призначення імунокоригуючих препаратів. 4. Виявлено взаємозв'язок показників тромбоцитарної ланки системи гемостазу (зниження кількості тромбоцитів, підвищення їх адгезивно-агрегаційної активності) і цитокінів IL-1, IL-8, ФНП, підвищення концентрації яких визначає порушення коагуляційного гомеостазу в матково-плацентарному басейні, що призводить до формування плацентарної недостатності, розвитку дистресу плода (30,0 %) і затримки його росту (27,2 %). З цими процесами тісно пов'язані порушення гемодинаміки матково-плацентарного кровотоку. Зважаючи на роль, яку відіграє плацента в регуляції імунітету, саме порушення її функції є пусковим механізмом для розвитку акушерських ускладнень і порушення стану плода. 5. Наявність в пуповинній крові IgА та більш високий рівень в порівнянні з групою контролю IgМ, відображає утробну антигенну стимуляцію імунної системи плода. Зниження IgG поряд з відхиленням у стані адаптації свідчить про низький рівень пасивного імунітету у даної категорії дітей, що призводить до підвищення їх захворюваності і ускладнює перебіг ранньої адаптації. 6. Новонароджені матерів з АГ на 5-7 добу життя мають порушення імунологічного гомеостазу – зниження загальної кількості Т-лімфоцитів (СД3+), рівня В-лімфоцитів (СД19+) при підвищенні кількості NK-клітин (СД16+) та цитотоксичних лімфоцитів (СД8+), що можна охарактеризувати як деструктивний тип імунної відповіді на антигенну стимуляцію. Наявність в пуповинній крові високих концентрацій циркулюючих імунних комплексів, IgА і IgМ, антитіл до спадкового матеріалу клітин зумовлює схильність до розвитку вторинних імунодефіцитних станів та формування аутоімунної патології в майбутньому. 7. Важливим інформативним показником стану імунної системи новонародженого в ранньому періоді адаптації є рівень продукції моноцитами пуповинної крові IL-1 і ФНП. Збільшення їх концентрації (IL-1>42,0 пкг/мл, ФНП.>76,0 пкг/мл) може служити ранньою діагностичною ознакою гіпоксичних змін в організмі новонародженої дитини і свідчити про участь даних імуноцитів в патогенезі транзиторних порушень гемоліквородинаміки в ранньому періоді адаптації. 8. Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з первинною артеріальною гіпертензією з урахуванням зрушень системи імунітету, із застосуванням антиоксиданта і імуномодулятора, індивідуальним підбором антигіпертензивних засобів, нормалізує функцію імунітету, цитокінового профілю системи мати-плід-новонароджений, поліпшує перебіг вагітності та стан плода і може бути рекомендований до впровадження в роботу родопомічних закладів. |