Анотація до роботи:

Авдєєва В.Б. Клініко-імунологічне обґрунтування застосування інформаційно-хвильової терапії в комплексному лікуванні локалізованих гнійно-запальних захворювань геніталій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, МОЗ України, Київ. – 2004.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування гнійно-запальних захворювань внутрішніх геніталій жінок шляхом використання в комплексному лікуванні цієї патології інформаційно-хвильової терапії в сполученні з ендолімфатичним методом медикаментозної терапії.

Клініко-статистичний аналіз анамнестичних даних, ретельне гінекологічне і загальклінічне обстеження 61 жінки із гнійно-запальними захворюваннями (ГЗЗ) геніталій дозволили виділити фактори ризику розвитку цієї патології. Дослідження імунного статусу свідчать, що дана патологія у жінок Донецького регіону виникає внаслідок наявності умовно-патогенної мікрофлори, що підтверджується високим рівнем алергізації до стафілокока і стрептокока, і зниженням загальної опірності організму на фоні вторинного імунодефіциту. Аналіз отриманих результатів показав, що у жінок з наявністю ГЗЗ геніталій розвивався вторинний ДВЗ-синдром.

Основні принципи запропонованої терапії: раціональна ендолімфальна антибіотикотерапія, корекція імунного і гемостазіологічного статусів за допомогою інформаційно-хвильової терапії, інфузійно-трансфузійна терапія і, за показниками, оперативне лікування. Розроблений і впроваджений комплекс лікувальних заходів дає можливість поліпшити показники Т- и В-клітинного імунітету, факторів неспецифічного захисту, нормалізувати показники гемостазу, знизити питому вагу післяопераційних ускладнень, зменшити перебування в стаціонарі, знизити число радикальних операцій на 12% і в 10% випадків проводити консервативне лікування зі збереженням генеративної і репродуктивної функцій.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі – підвищення ефективності лікування гнійно-запальних захворювань геніталій, зниження частоти післяопераційних ускладнень і числа радикальних операцій шляхом запровадження науково обґрунтованого методу комплексного лікування гнійно-запальних захворювань геніталій із застосуванням інформаційно-хвильової терапії.

1. Виявлено, що основними причинами розвитку гнійно-деструктивних форм захворювання в жінок Донецького регіону є: наявність ВМК (70,49%) і видалення останнього без антибактеріального захисту, аборти (62,29%), екстрагенітальна патологія (хронічний тонзиліт – 50,81%, захворювання товстого кишечнику – 36,06%, захворювання щитовидної залози – 14,75%), зниження імунологічної реактивності за типом вторинного імунодефіциту в практично здорових жінок, що пов'язано з екологічно несприятливими умовами проживання.

2. Установлено, що сполучення двох і більше факторів (генітального й екстрагенітального) викликає розвиток деструктивних форм гнійно-запальних захворювань геніталій: тубооваріальні одно- чи двобічні абсцеси придатків матки (19,67%), піосальпінкс і піоваріум (70,49%), що ускладнюються пельвіоперитонітом (29,51%), перитонітом (11,48%), абсцесом Дугласового простору (9,48%) та параметритом (18,03%).

3. Патогенна мікрофлора виявлена у вмісті труб, матки і черевної порожнини тільки в 55,74% випадків, з них – кокова флора склала 59,63%, кишкова паличка 23,59%, що підтверджується підвищеною сенсибілізацією до цих антигенів (у 2 рази вища в порівнянні з контролем). У 29,51% випадків обстежених із гнійно запальними захворюваннями виявлена асоційована мікробна флора.

4. Доведено, що в жінок із гнійно-запальними захворюваннями геніталій присутні значні зміни імунітету: різке пригничення показників Т-клітинного імунітету (СD₃ на 14%, р<0,05, зменшення імунорегуляторного індексу СD₄/СD8 на 15% за рахунок СD₄ (на 25%)) та показників фагоцитарної системи і системи неспецифічних факторів захисту (фагоцитарне число, фагоцитоз завершений на 17% і лізоцим на 40%) на тлі підвищених значень циркулюючих імунних комплексів у 2,5 разу і тест з нітросинім тетразолієм на 68%; реєструвалося збільшення медіаторів запалення: ТNF у 3 рази, IL₆ у 4,6 разу і зниження IL₂ на 17% відносно контролю.

5. Доведено, що в жінок із гнійно-запальними захворюваннями геніталій у разі ускладнених форм (перитоніт, пельвіоперитоніт, параметрит) спостерігіються більш виражені зміни імунітету, ніж у разі неускладнених форм. На фоні пригнічення клітинного імунітету (у разі перитоніту: CD₃ – на 33%, CD₁₆ – на 24%, у разі пельвіоперитоніту: CD₂₂ – на 23%, CD₄ – на 13%; у разі параметриту: CD₄/CD₈ – на 23%, CD₄ – на 30%, CD₂₂ – на 39%, зниження Ig G на 26% на фоні підвищеного Ig M на 80%) та зниження факторів неспецифічного захисту (у разі перитоніту фагоцитарне число і фагоцитоз завершений на 35% і 19% відповідно; у разі пельвіоперитоніту лізоцим – на 46%; у разі параметриту фагоцитарне число і фагоцитоз завершений відповідно на 36% і 19%) відбувається підвищення рівня цитокінів та циркулюючих імунних комплексів (у разі перитоніту та параметриту IL₆ більш ніж в 5 разів, TNF – більш ніж в 4 рази на фоні зниженого IL₂) у порівнянні з контролем.

6. Гемостазіологічні порушення в хворих із гнійно-запальними захворюваннями виявляються у вигляді гіперагрегації тромбоцитів, гіперкоагуляції в плазмовій ланці, появі патологічних маркерів синдрому ДВЗ і зниженні фібринолітичного потенціалу (анти тромбін III і розчинні мономерфібринові комплекси).

7. При прогресуванні запального процесу (перитоніт, пельвіоперитоніт) реєструвалася гіпокоагуляційна фаза синдрому ДВЗ. У пацієнток з ускладненими формами запального процесу спостерігається активація функціонального стану тромбоцитів (агрегація тромбоцитів була вище у разі пельвіоперитоніту і перитоніту у порівнянні з локалізованими формами на 14% і 16% відповідно). Поряд з підвищеною адгезією тромбоцитів спостерігається зниження згортання крові, наявність підвищеної концентрації розчинних мономерфібринових комплексів (у разі перитоніту в 2,5 разу, ніж у разі локалізованих форм) та різке зниження анти тромбіну III (у разі пельвіоперитоніту на 22% відносно локалізованих форм) на фоні підвищеного загального антикоагуляційного потенціалу (зниження толерантності плазми до гепарину у разі перитоніту та пельвіоперитоніту відповідно на 16% та 15% відносно локалізованих форм).

8. Доведено, що включення в комплексну терапію нових медичних технологій (інформаційно-хвильова, ендолімфальна терапії) сприяє зниженню тривалості перебування в стаціонарі на 4,35 ліжко-днів, скороченню числа післяопераційних ускладнень з 22,58% до 6,45%, зменшенню числа радикальних операцій з 35,48% до 23,33%, збільшенню відсотка органозберігаючих операцій з 6,45% до 10%, проведенню консервативного лікування без оперативних втручань – у 10% .

Публікації автора:

1. Профилактика и лечение гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений в акушерстве: Методические рекомендации. – Донецк, 2003. – 37 с. (Співавт.: Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Рогова О.М., Джоджуа Т.В., Кузнецова Л.М., Чермних С.В., Овсяник М.А.). Дисертант підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила висновки.

2. Длительная эндолимфальная антибиотикотерапия в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями придатков матки // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т.6, № 1. – С. 58-61. (Співавт.: Дьоміна Т.М.). Дисертантом самостійно обрано напрямок дослідження, зроблено літературний пошук, аналіз та систематизацію матеріалу.

3. Применение информационно-волновой терапии (ИВТ) в комплексном лечении локализованных форм гнойно-воспалительных заболеваний гениталий // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 2. – С. 132-133. (Співавт.: Дьоміна Т.М.). Дисертант провела статистичну обробку та аналіз результатів, зробила висновки та практичні рекомендації.

4. Клинико-иммунологическое обоснование применения информационно-волновой терапии (ИВТ) в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний гениталий // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – №3 (12). – С. 27-30. (Співавт.: Дьоміна Т.Н., Колеснікова Г.Г.). Дисертант розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію.

5. Межуровневая коррекция цитокиновой регуляции гнойно-воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин при помощи информационно-волновой терапии // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002 – Т.6, № 2. – С. 204-208. Повністю виконала самостійно.

6. Применение метода информационно-волновой терапии в акушерско-гинекологической практике // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002 – Т.6, № 2 (дополнение). – С. 256. Повністю виконала самостійно.

7. Клініко-імунологічні показники у пацієнток з гнійно-запальними захворюваннями органів малого тазу // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2002. – Т. 7, № 3-4. – С.24-28.(Співавт.: Дьоміна Т.Н., Колеснікова Г.Г.). Дисертант розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію та обгрунтувала висновки.

8. Вторинні імунодефіцити у жінок фертильного віку, що проживають у районах екологічної катастрофи як фактор ризику щодо розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого тазу // Вісник наукових досліджень. -2002. - №2 (додаток). - С.154-157. (Співавт.: Дьоміна Т.Н., Колеснікова Г.Г.). Дисертант підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обгрунтувала висновки.

9. Концепции применения информационно-волновой терапии при гнойно-воспалительных заболеваниях гениталий // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Т. 8, № 1. – С.119-124. Повністю виконала самостійно.

10. Информационно-волновая терапия (ИВТ) в комплексном лечении локализованных форм гнойно-воспалительных заболеваний гениталий // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ: Фенікс, 2001. – С.23-25. Повністю виконала самостійно.

11. Деклараційний патент на винахід № 45762А України. Спосіб лікування запальних гнійно-септичних захворювань жіночих статевих органів // МПК⁷: А61М5/00, А61К39/395, А61К35/14. Заявка № 2001064442 від 25.06.2001. Опубл.: Промислова власність. – 15.04.2002. – № 4. (Співавт.: Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Юліш Є.І., Рогова О.М., Овсяник М.А., Чермних С.В.). Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробила методики лікування, обґрунтувала висновки.

12. Деклараційний патент № 46448А України. Спосіб катетеризації лімфатичної судини // МПК⁷: А61М25/00. Заявка № 2001075115 від 18.07.2001. Опубл.: Промислова власність. – 15.05.2002. – № 5. (Співавт.: Чайка В.К., Дьоміна Т.М.). Дисертант є співавтором ідеї винаходу, удосконалила методику, обґрунтувала висновки.

13. Опыт применения трансфузии рентгеноблученной аутокрови// Мать и дитя: Материалы II Российского форума. – Москва, 2000. – С. 464-465. (Співавт.: Дьоміна Т.М., Яковлева Е.Б., Чермних С.В., Рогова О.М.). Дисертант самостійно провела літературний пошук, дискусію, проаналізувала матеріал.