Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
Дисертаційна робота присвячена рішенню наукової задачі – підвищенню ефективності лікування гнійно-запальних захворювань післяпологового періоду, на основі розробленого і патогенетично обґрунтованого методу екстреної імунокорекції, що буде сприяти зниженню материнської захворюваності. Розроблено критерії, які дають можливість прогнозувати тяжкість перебігу захворювання.
Проведено ретроспективний аналіз випадків ГЗЗ післяпологового періоду і виділені найбільш значимі клінічні фактори ризику розвитку гнійно-запальних захворювань у післяпологовому періоді: вік породіль старше 35 років; патологія сечостатевої системи; хронічні захворювання геніталій, затяжний перебіг пологів, тривалий безводний проміжок, крововтрата більше 500 мл.
Визначено специфічні показники в імунологічному профілі, жінок із гнійно-запальними захворюваннями післяпологового періоду: зниження рівнів субпопуляцій Т-лімфоцитів (CD 3+, CD 4+, CD 8+) при підвищенні ЕКК і імунорегуляторного індексу. Характерне зниження показників протизапальних цитокінів IL2 і IL 4 і підвищення рівня прозапальних цитокінів IL 1, IL 8 і ФНО. Для гнійно-запального захворювання післяпологового періоду характерний помірний лейкоцитоз на тлі вираженої лімфопенії.
Визначено оптимальну дозу при рентгенівському опроміненні крові – 120 Гр. Вона є найбільш прийнятною в клінічній практиці, тому що найбільш безпечна для клітин і рецепторного апарату Т и В –систем, а також стимулює викид IL2.
При інфузіі РОПОАК відбувається активація Т и В-лімфоцитів, процесу фагоцитозу за рахунок руйнування формених елементів крові.
Вивчено вплив методу РОПОАК на окремі ланки імунітету, специфічну резистентність, гемостаз у породіль із ГЗЗ післяпологового періоду, патогенетично обґрунтовано застосування даного методу і доведена його висока ефективність.
У роботі приведене нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства – підвищення ефективності лікування гнійно-запальних захворювань післяпологового періоду на основі розробленого і патогенетично обґрунтованого методу невідкладної імунокорекції, що сприяє зниженню материнської захворюваності. Розроблено критерії, які дають можливість прогнозувати перебіг захворювання та обирати тактику лікування.
Найбільш значимими клінічними факторами ризику розвитку гнійно-запальних захворювань у післяпологовому періоді є: хронічні захворювання геніталій (90,48%), затяжний перебіг пологів (>12 годин) (81,75%), тривалий безводний проміжок (>8 годин) (76,19%), крововтрата більше 500 мл (80,95%), вік породіллі старше 35 років(53,17%).
Специфічною рисою в імунологічному профілі жінок із гнійно-запальними захворюваннями післяпологового періоду є: зниження рівнів субпопуляції Т-лімфоцитів CD 3+ на 21,6 %, CD 4+ – 17,1% та підвищення рівня CD 8+ на 5,7%. Також спостерігається зниження ЕК у 1,35 рази та імунорегуляторного індексу у 2,65 рази (р<0,05); зниження показників протизапального цитокіну IL2 у 1,94 рази, а також підвищення рівня прозапальних цитокінів: IL 1в - у 5,52 рази , IL 8 – у 8,5 і ФНПб – 5,83 рази (р<0,05).
При рентгенівському опроміненні крові донорів (in vitro) у дозі 70 Гр відбувається масивна загибель Т-лімфоцитів (17,2 %) без викиду цитокіну IL2 (зменшується на 7,6 %); на тлі опромінення дозою 300 Гр відбувається загибель лімфоцитів (55,09 %), що також супроводжується руйнуванням цитокіна IL2 разом з мембраною клітини (показник зменшився на 43,9 %); доза 120 Гр є найбільш оптимальною для клітин (гине тільки 33,8 %) і рецепторного апарату Т-системи і стимулює викид IL2 у 2,1 рази (р<0,05).
Трансфузія РОПОАК позитивно впливає на гуморальний імунітет пацієнток з післяпологовими ГЗЗ, що проявляється у прирості вмісту імуноглобулінів IgА, IgМ, IgG у 1,48, 1,58, і 1,46 рази відповідно, що в 1,5 рази вище, ніж у групі порівняння (р<0,05). При інфузії РОПОАК також відзначається зниження рівнів IL 1в у 2,04 рази на 3-ю добу лікування, ФНПб у 1,84 рази і підвищення показника IL 2 у 2,05 рази (р<0,05).
При аналізі клінічної ефективності різних методів лікування породіль із ГЗЗ було відзначено: найбільш швидка нормалізація температури тіла після трансфузії РОПОАК (на 2-гу добу) у порівнянні з традиційною терапією (3-4-а доба); таку ж за часом тенденцію до нормалізування мали показники гемодинаміки, знизилася вираженість ендотоксикозу; нормалізація лейкоцитарної формули відбулася в основній групі на 2-гу добу і у групі порівняння на 5-6-ту добу; тривалість антибактеріальної терапії в основній групі склала 5-6 діб, а групі порівняння – 10-11. Середнє перебування хворих на ліжку в І групі склало 8,05±1,26 днів, у групі порівняння – 14,7±2,3 днів.
Публікації автора:
Демина Т.Н., Роговая О.Н., Овсяник М.А. Современные взгляды на проблему акушерского сепсиса // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т.6, № 1. – С. 98-106. (Підібрала та систематизувала матеріал).
Опыт применения рентгеноблученной крови как компонента интенсивной терапии гнойно-воспалительных осложнений в акушерской практике / Т.Н. Демина, М.А. Овсяник, О.Н. Роговая, С.В. Чермных // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 206-208. (Підібрала групи пацієнток, провіла обробку первинного матеріалу та інтерпретацію результатів).
Прозапальні цитокіни як маркери раньої діагностики післяпологових ендометритів / Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Овсяник М. А. та ін. // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (додаток). – С. 253-255. (Провела клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз, узагальнення).
Чайка В.К., Овсяник М.А., Квашенко В.П. Експериментальні підходи до використання квантової терапіі в клінічній практиці // Клін. фармація. – 2003. – Т.7, № 3. – С.146-148. (Підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).
Овсяник М.А. Экспериментальная оценка влияния различных доз рентгеновского облучения на иммунную систему человека (in vitro) // Збірник наукових праць Асоціації акушерів – гінекологів України. – К.: Интермед, 2006. – С. 494-497.
Деклараційний патент на винахід № 45762А України: Спосіб лікування запальних гнійно-септичних захворювань жіночих статевих органів / Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Юліш Є.І., Овсяник М.А. та ін. Заявка № 2001064442 від 25.06.2001. Опубл.: Промислова власність. – 15.04.2002. – № 4. (Є співавтором ідеї винаходу, розробила методики лікування, обґрунтувала висновки).
Деклараційний патент на винахід № 52539А України: Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань породіль в післяпологовий період / Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Овсяник М.А. Заявка № 2002097298 від 09.09.02. Опубл.: Промислова власність. – 16.12.2002. – № 12. (Є співавтором ідеї винаходу, розробила методики лікування, обґрунтувала висновки).
Профилактика и лечение гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений в акушерстве: Методические рекомендации / В.К. Чайка, Т.Н. Демина, О.Н. Роговая, М.А. Овсяник и др. – Донецк, 2003. – 37 с. (Підібрала та систематизувала матеріал, провела дослідження та підготовку матеріалу до друку).
Применение рентгеноблученной аутокрови в комплексном лечении гнойно-септических заболеваний и осложнений / В.К. Чайка, Т.Н. Демина, О.Н. Роговая, С.В. Чермных, М.А. Овсяник // Актуальные проблемы экстракорпорального очищения крови, нефрологии и гемафереза. – Москва, 2002. – С. 194. (Підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, підготувала до друку).
Демина Т.Н., Джоджуа Т.В., Овсяник М.А. Фотомодификация крови в интенсивной терапии акушерско-гинекологических больных // Актуальные проблемы экстракорпорального очищения крови, нефрологии и гемафереза. – Москва, 2002. – С. 182. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, підготувала до друку).
Овсяник М.А. Экспериментальная оценка влияния различных доз рентгеновского облучения на Т–систему иммунитета // Медицинские аспекты квалитологии: сборник научных статей и сообщений. Периодическое прилож. к журналу «Вестник новых мед. технологий» / Под ред. акад. А.А. Хадарцева. – Вып. 2. – Львов, Тула, Донецк, 2006. – С. 181-182.
