189. Мирошникова Майя Іванівна. Клініко-імунологічна діагностика активних форм Епштейна-Барр вірусної інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини та обгрунтування імунотерапії: дис... канд. мед. наук: 14.03.08 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Мирошникова М.І. Клініко-імунологічна діагностика активних форм Епштейна-Барр вірусної інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини та обгрунтування імунотерапії.—Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 –імунологія та алергологія. Національний медичний університет, Київ, 2004.
У 89,4% дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини встановлено інфікованість Епштейна-Барр вірусом (ВЕБ), з них --в 68 випадках (47,9%) виявлено активну форму ВЕБ –інфекції. З'ясовано, що реактивація ВЕБ –інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини розвивається на тлі тимомегалії та зниженого рівня сироваткового кортизолу. Отримані вірогідні зміни в імунному статусі: підвищення рівня CD16+клітин та зниження CD8+клітин; підвищений рівень sIgA в слині, В-лімфоцитів та сироваткового IgG. Доведено, що порушення імунної відповіді при активній формі ВЕБ –інфекції індукується на рівні моноцитарно-макрофагального ряду клітин, які продукують підвищену кількість ІЛ-1, ФНО- та запускають активацію переважно Тх2 (за даними рівня ІЛ-4 та ІЛ-10). Обгрунтовано доцільність застосування імунотерапії лафероном (в межах від 500 тис. до 1 млн ОД) у дозі 10 млн ОД на курс у комбінації із імуноглобулінами з підвищеним титром антитіл до ВЕБ в дозі 6,0 мл одноразово. Доведено клінічну та імунологічну ефективність запропонованої імунотерапії.
Інфікованість Епштейна-Барр вірусом встановлена у 89,4% дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини. В 47,9% випадків виявлена активна форма ВЕБ–інфекції. Латентна інфекція характеризується відсутністю або незначною кількістю ВЕБ в слині та присутністю IgG VCA та IgG EBNA антитіл. Клінічно маніфестовані форми хвороби характеризуються клінічними проявами, в першу чергу гіперплазією лімфоїдної тканини, високим вмістом вірусу в слині та наявністю антитіл до EA-, VCA-, та EBNA антигенів.
У дітей з ознаками ВЕБ—інфекції у 82,4% випадків спостерігається тимомегалія. Гіперплазія лімфоїдної тканини у них супроводжується значним зниженням рівня кортизолу.
У дітей з реактивованою формою ВЕБ –інфекції виявлені вірогідні зміни в субпопуляційному складі лімфоцитів: підвищення рівней CD16+ і CD22+ клітин та зниження кількості CD8+клітин. Спостерігається підвищений рівень сироваткового IgG та знижена кількість sIgA в слині. За коефіцієнтом кореляції є пряма пропорційна залежність між кількістю ВЕБ та рівнем sIgA в слині.
При реактивованій формі ВЕБ—інфекції в сироватці крові виявляється підвищена кількість ІЛ-1, ФНО-, ІЛ-4, ІЛ-10, вміст сироваткових ІЛ-6, ІЛ-12 та g-ІФН суттєво не змінюється.
Розроблений метод комплексної імунотерапії імуноглобулінами з підвищеним титром антитіл до ВЕБ разом з препаратом інтерферону лафероном показав 100% її ефективність у пригніченні реплікації ВЕБ та клінічне видужання у 88,2% випадків реактивованої форми ВЕБ—інфекції у дітей. При цьому знижується до норми рівні CD16+ та CD22+ клітин, нормалізується продукція сироваткових IgG, а також відбувається нормалізація кількості ІЛ-1 та ІЛ-10.
Отримані дані свідчать, що клінічно маніфестованим формам ВЕБ-інфекції у дітей притаманні лімфопроліферативні процеси на тлі порушень клітинної та гуморальної імунної відповіді та зниження рівня кортизолу. За таких обставин є зрозумілою висока клінічна ефективність запропонованого імунотерапевтичного підходу без включення до схеми лікування антивірусних препаратів.
Практичні рекомендації
Запропоновано спосіб диспансерного нагляду за дітьми з активними формами ВЕБ-інфекції за допомогою розробленого клініко-імунологічного моніторингу.
Впроваджено напівкількісний метод полімеразної ланцюгової реакції у комплексі з даними визначення специфічних до вірусу сироваткових антитіл для діагностики активних форм ВЕБ-інфекції у дітей з гіперплазією лімфоїдної тканини.
Розроблена та впроваджена схема лікування активних форм ВЕБ-інфекції із застосування імуноглобуліну з підвищеним титром антитіл до ВЕБ (1:5120) в дозі 6,0 мл одноразово у комбінації із лафероном від 500 тис. до 1 млн ОД, на курс 10 ін’єкцій при введенні з інтервалом 48 годин.
Казмирчук В.Е., Гуменюк Н.А., Мирошникова М.И., Плахотная Д.В., Друганов С.Д. // Выявление и верификация иммунозависимой патологии у детей (возможности и перспективы) // Імунологія та алергологія. - 2002. - № 3. - С. 17-22.
Мирошникова М.І., Казмірчук В.Є. Деклараційний патент України “Спосіб прогнозування ускладнених форм Епштейна-Барр вірусної інфекції” 52447 А G01N33/68, А61В10/00 // Промислова власність.-2002.-№12.
Казмірчук В.Є., Мирошникова М.І., Деклараційний патент України “Спосіб лікування ускладнених форм Епштейна-Барр вірусної інфекції” 47298 А А61К38/00 // Промислова власність.-2002.-№6.
Казмірчук В.Є., Мирошникова М.І. Імунний статус у дітей з Епштейна-Барр вірусною інфекцією // Перинатологія та педіатрія. – 2001. - №3. –С. 34.
Мирошникова М.І., Казмірчук В.Є. Клинико-иммунологический мониторинг Эпштейна – Барр вирусной инфекции у детей // Імунологія та алергологія. - 2001. - № 4 - С. 42.
Мирошникова М.І. Роль цитокінів у розвитку ускладнених форм Епштейна-Барр вірусної інфекції // Імунологія та алергологія. –2002. - №3. - С. 68.
Мирошникова М.І., Казмірчук В.Є. „Сучасна діагностика, інтерпретація та класифікація Епштейна-Барр вірусної інфекції” // Імунологія та алергологія. - 2004. - №4. - С. 47.