Анотація до роботи:

Лизогуб М.В. Клініко-імунохімічна оцінка ефекту «захисту мозку» при тяжкій черепно-мозковій травмі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Донецький національний медичний університет, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена питанням діагностики пошкодження гематоенцефалічного бар’єру та інтенсивній терапії тяжкої черепно-мозкової травми (ТЧМТ). Проаналізовано результати лікування 191 пацієнта з ТЧМТ, наведені особливості епідеміології та клінічних проявів. Нами був розроблений імуноферментний аналіз нервовоспецифічних білків гліофібрилярного кислого протеїну та нейронспецифічної енолази та було проведене дослідження цих білків у сироватці крові 45 здорових донорів та 46 пацієнтів з ТЧМТ у динаміці. Показано, що у гострому періоді ТЧМТ має місце прорив гематоенцефалічного бар’єру з елімінацією у кров нервовоспецифічних білків, та визначено їх роль у діагностиці ТЧМТ. Була удосконалена схема інтенсивної терапії ТЧМТ за допомогою включення до її складу L-лізину есцинату та мексидолу. Запропонована схема інтенсивної терапії дозволила знизити летальність при тяжкій ЧМТ на 10,1%, прискорити відновлення свідомості на 17,4% та зменшити тривалість ШВЛ на 29,2%, а також зменшити елімінацію у кров нервовоспецифічних білків гліофібрилярного кислого протеїну та нейронспецифічної енолази.

В дисертації наведене узагальнення та нове розв’язання актуального наукового завдання – визначення діагностичної ролі нейроспецифічних білків нейронспецифічної енолази та гліофібрилярного кислого протеїну при ушкодженні гематоенцефалічного бар’єру у хворих на тяжку черепно-мозкову травму, - та вирішення актуальної клінічної задачі – удосконалення інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми завдяки уведенню до її складу комплексу препаратів L-лізину есцинату та мексидолу.

1. Ізольована тяжка черепно-мозкова травма найбільш часто зустрічається в осіб, що страждають на хронічний алкоголізм (67,5 %), в результаті падіння з висоти росту (84,8 %). Найбільш характерними її проявом є субдуральна гематома (64,9 %).

2. У сироватці крові умовно здорових донорів виявляються нейроспецифічні білки в концентраціях, що не перевищують: 4,1 нг/мл для гліофібріляторного кислого протеїна та 12,4 нг/мл для нейронспецифічної енолази.

3. У перші 6 годин тяжкої черепно-мозкової травми має місце підвищення концентрації нейроспецифічних білків порівняно з донорським рівнем. Це дозволяє припустити наявність прориву гематоенцефалічного бар’єру у гострому періоді тяжкої черепно-мозкової травми.

Нейронспецифічна енолаза (NSE), що є маркером нейронального ушкодження, підвищується у першу добу в 1,4 рази в порівнянні з верхньою межею норми. Концентрація нейронспецифічної енолази корелює з рівнем порушення свідомості (r = - 0,57), що дозволяє вважати її маркером тяжкості нейротравми.

Гліофібрілярний кислий протеїн (GFAP), що є маркером ушкодження астроглії, підвищується у першу добу в 2,5 рази в порівнянні з верхньою межею норми.

4. У пацієнтів, що отримували стандартний комплекс інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми динаміка концентрації нейроспецифічних білків була такою:

- концентрація нейронспецифічної енолази була максимальною в перші 2-3 доби, що свідчить про найбільший загибель нейронів в цей період, з наступним достовірним (р = 0,005) зниженням до 6-7 доби та нормалізацією на 13-15 добу;

- концентрація гліофібрілярного кислого протеїну найбільш значно підвищувалась після 7 доби, без тенденції до нормалізації до кінця дослідження (13-15 доба), що є свідоцтвом розвитку реактивного астрогліозу в цей період.

5. Раннє (з першої доби) призначення препарату L-лізину есцинату в дозі 20 мл/добу у комплексі інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми дозволяє зменшити елімінацію в кров гліофібрилярного кислого протеїну на 46,9%, а нейронспицефічної енолази на 23%, в порівнянні із стандартною терапією, та припинити надходження NSE у кров до 6-7 доби.

Раннє (з першої доби) призначення препарату L-лізину есцинату в дозі 20 мл/добу одночасно з мексидолом 800 мг/добу в комплексі інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми дозволяє зменшити елімінацію в кров нейронспецифічної енолази на 44,2 %.

6. Включення до складу інтенсивної терапії L-лізину есцинату в дозі 20 мл/добу дозволяє зменшити летальність на 2,4%, прискорити відновлення свідомості на 4,2%, зменшити тривалість ШВЛ на 16,9%, у порівнянні із стандартною терапією. Найбільш істотне зниження летальності відзначалося в період до 10 діб, коли прояви набряку головного мозку є максимальними.

Включення до складу інтенсивної терапії комплексу препаратів L-лізину есцинату в дозі 20 мл/добу та мексидолу 800 мг/добу дозволило зменшити летальність на 10,1%, прискорити відновлення свідомості на 17,4%, зменшити тривалість ШВЛ на 29,2%, у порівнянні зі стандартною терапією.

Публікації автора:

1. Лизогуб Н.В. Возможности исследования нейроспецифических белков в сыворотке крови больных с тяжёлой черепно-мозговой травмой / Н.В. Лизогуб, О.И. Гурина // Матеріали IV з’їзду нейрохірургів України, (Дніпропетровськ, 27-30 травня 2008 р.) // Дніпропетровськ, ТОВ «ЕНЕМ», 2008. – С. 209.

Дисертантом особисто проводилось обстеження хворих, лікування, забір матеріалу для дослідження, узагальнення результатів дослідження, написаний та представлений текст доповіді.

2. Лизогуб М.В. Імуноферментний аналіз нейроспецифічних антигенів у діагностиці важкої черепно-мозкової травми / М.В. Лизогуб, А.А. Хижняк, О.І. Гуріна // Врачебная практика. – 2007. - №5(59). – С. 72-75.

Дисертантом особисто зібраний клінічний матеріал, написаний текст статті.

3. Лизогуб Н.В. Влияние L-лизина эсцината и мексидола на проницаемость гематоэнцефалического барьера при тяжёлой черепно-мозговой травме / Н.В. Лизогуб, А.А. Хижняк, О.И. Гурина // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2007. –Т.8, №4. – С. 45-47.

Дисертантом особисто визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, написано розділ, де викладено результати дослідження.

4. Хижняк А.А. Нейроспецифічні білки – перспективні маркери ураження головного мозку при черепно-мозковій травмі /А.А. Хижняк, М.В. Лизогуб // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. – 2006. - №2. – С. 23-28.

Дисертантом особисто проведений літературний пошук, написаний розділ, що присвячений нейроспецифічним білкам.

5. Клініко-імунохімічне визначення впливу препарату L-лізину есцинат на проникність гематоенцефалічного бар’єру при важкій черепно-мозковій травмі / А.А. Хижняк, В.П. Чехонін, О.І. Гуріна, М.В. Лизогуб // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. – 2006. - №1(д). – С. 245-246.

Дисертантом особисто визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, написано розділ, де викладено результати дослідження.

6. Хижняк А.А. Эффекты глюкокортикоидов и терапия при тяжёлой черепно-мозговой травме / А.А. Хижняк, С.В. Курсов, Н.В. Лизогуб // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. – 2004. - №1. – С. 29-40.

Дисертантом особисто проведений літературний пошук, написаний розділ, що присвячений інтенсивній терапії.

7. Лікування хворих на важку черепно-мозкову травму в умовах відділення інтенсивної терапії / Ієвлева В.І., Курсов С.В., Лизогуб М.В. [та ін.] // Неотложная медицинская помощь: зб. наук. праць. – Харьков: “Основа”, 2004. – С. 278-281.

Дисертантом особисто проводилось обстеження хворих, лікування, написаний розділ, що присвячений інтенсивній терапії.

8. Хижняк А.А. Вторинні ішемічні ушкодження головного мозку та алгоритм боротьби із ними при тяжкій черепно-мозковій травмі : [метод. рекомендації] / А.А. Хижняк, М.В. Лизогуб. – Київ, 2008. – 12 с.

Дисертантом особисто описані результати досліджень та сформульовані висновки та практичні рекомендації.

9. Пат. 32463 Україна, МПК G 01 N 33/00. Спосіб діагностики стану гематоенцефалічного бар’єру при тяжкій черепно-мозковій травмі / Хижняк А.А., Гуріна О.І., Лизогуб М.В.; заявник та патентовласник Харківський національний медичний університет. - № u200801906 ; заявл. 14.02.08 ; опубл. 12.05.08, Бюл. №9