Анотація до роботи:

Сідун Г. В. Клініко-функціональні характеристики хворих при поєднанні хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми з синдромом сонного апное. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології
ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2006.

Доведено, що синдром обструктивного сонного апное (СОСА) послаблює денну силу дихальних м’язів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) помірного та тяжкого ступеню тяжкості. У хворих на бронхіальну астму (БА) погіршання функції дихальних м’язів не виявлено.

Запропоновано дослідження денної сили дихальних м’язів у хворих з поєднаною патологією: ХОЗЛ помірного та тяжкого ступеню тяжкості з СОСА.

Доведено, що зниження сатурації крові під час сну вносить свій вклад у розвиток денної слабкості дихальних м’язів у хворих на ХОЗЛ помірного та тяжкого ступеню тяжкості.

В роботі показано, що назальна обструкція є незалежним фактором ризику розвитку СОСА у хворих на ХОЗЛ, БА.

У дисертації вперше проведене дослідження сили дихальних м’язів у хворих при поєднанні хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми з синдромом обструктивного сонного апное. Проведений аналіз зв’язків між окремими респіраторними клініко-функціональними, полісомнографічними показниками.

1. Синдром обструктивного сонного апное обтяжує клініко-функціональний стан хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму. На сьогодні немає повної ясності в характері клініко-функціональних порушень системи дихання при цій поєднаній патології.

2. У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з синдромом обструктивного сонного апное хронічна стійка гіперінфляція легень є однією з причин слабкості дихальних м’язів, що підтверджується достовірно зниженими показниками сили дихальних м’язів у цих хворих в порівнянні з хворими на бронхіальну астму з синдромом обструктивного сонного апное, в яких сила дихальних м’язів була збережена, хоча брохообструктивний синдром та об’єми легень в усіх групах хворих були однакові.

3. Послаблення сили дихальних м'язів погіршує задишку та переносимість фізичного навантаження у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, причому, незалежно від наявності синдрому обструктивного сонного апное, що підтверджувалось достовірним сильним звортнім кореляційним зв’язком між ступенем задишки та максимальним інспіраторним тиском (r = -0,80 ± 0,2),
   а також достовірим сильним прямим кореляційним звґязком між показниками максимального інспіраторного тиску та кількістю шатлів, пройдених пацієнтами (r = 0,76 ± 0,05) в групах хворих на хронічне обструктивне захворювання легень.

4. Поєднання синдрому обструктивного сонного апное, як з хронічним обструктивним захворюванням легень, так і з бронхіальною астмою призводить до погіршення стану хворих, що підтверджувалось достовірно гіршими показниками ХОЗЛ-рахунку – (2,1 ± 0,2) балів та астма-рахунку – (4,1 ± 0,3) балів, добової кількості інгаляцій b_2-агоністів короткої дії (у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень – (2,8 ± 0,2) інгаляцій, у хворих на бронхіальну астму – (3,9 ± ± 0,3) інгаляцій в порівнянні з контрольними групами хворих: ХОЗЛ- рахунок – (1,5 ± 0,3) балів, астма-рахунок – (3,2 ± 0,2) балів, добова кількість інгаляцій b₂-агоністів короткої дії – (2,0 ± 0,3) інгаляцій,
   (3,1 ± 0,2) інгаляцій відповідно.

5. Синдром обструктивного сонного апное ускладнює перебіг хронічного обструктивного захворювання легень, що підтвержувалось достовірно більшим ступенем суб’єктивної задишки за шкалою MRСDS – (3,1 ± 0,3) балів та гіршою переносимістю фізичного навантаження (32,2 ± 1,4) шатлів – об’єктивною оцінкою задишки, в порівнянні з контрольною групою хворих: (2,0 ± 0,3) балів, (44,7 ± 1,3) шатлів відповідно.

6. Синдром обструктивного сонного апное погіршує денну функцію дихальних м’язів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень помірного та тяжкого ступеню тяжкості, що підтверджувалось достовірно нижчими показниками максимального інспіраторного (56,2 ± 2,1) % та максимального експіраторного (73,6 ± 1,8) % тисків у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з синдромом обструктивного сонного апное в порівнянні з хворими контрольної групи (67,9 ± 2,6) % та (82,1 ± 1,8) % відповідно.

7. Зниження сатурації крові під час сну вносить свій вклад в розвиток слабкості дихальних м’язів, що підтвердилось достовірно нижчими показниками базального рівня О₂ під час сну у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з синдромом обструктивного сонного апное (87,2 ± 1,6) % в порівнянні з хворими контрольної групи (94,6 ± 1,3) % та достовірними сильними прямими кореляційними звґязками між показниками базального рівня О₂ під час сну та максимальним інспіраторним тиском (r = 0,65 ± 0,08), та між показниками базального рівня О₂ та максимальним експіраторним тиском (r = 0,63 ± 0,04).

8. Назальна обструкція є незалежним фактором ризику розвитку синдрому обструктивного сонного апное у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму, що підтверджувалось достовірно нижчими показниками загального носового потоку, виміряного за допомогою передньої риноманометрії, у хворих з синдромом обструктивного сонного апное (хворі на хронічне обструктивне захворювання легень (485,1 ± 85,3) мл/с, хворі на бронхіальну астму (534,9 ± 80,3) мл/с в порівнянні з контрольними групами хворих: (848,4 ± 94,7) мл/с, (799,7± 79,4) мл/с відповідно та достовірним сильним зворотнім кореляційним звґязком між показниками загального носового потоку та індексом сонного апное (r = -0,55 ± 0,1).

Практичні рекомендації

1. У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень помірного та тяжкого ступеню тяжкості, поєднаного з синдромом обструктивного сонного апное рекомендується оцінка функції дихальних м’язів.

2. При виявлені назальної обструкції та наявності клінічних симптомів синдрому обструктивного сонного апное у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму рекомендовано проводити полісомнографічне дослідження.

Публікації автора:

1. Анатомо-функциональные особенности верхних дыхательных путей у больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой, сочетающимися с синдромом сонного апноэ / Ю.И. Фещенко, Л.А. Яшина,
   В.И. Игнатьева, Г.Л. Гуменюк, М.А. Полянская, Г.В. Сидун // Укр. пульмонол. журн. – 2001. – № 4. – С. 25-30. Дисертантка приймала участь в статистичних розрахунках, аналізі отриманих результатів.

2. Синдром обструктивного сонного апное – погляд на проблему /
   Ю.І. Фещенко, Л.О. Яшина, М.О. Полянська, В.В. Куц, Г.В. Сідун // Укр. пульмонол. журн. – 2002. – № 1. – С. 62-66. Дисертантка приймала участь в підборі і аналізуванні літератури по даній проблемі.

3. Особливості клініко-функціональних характеристик комбінованої паталогії – синдрому обструктивного апное-гіпопное сну та бронхіальної астми при лікуванні бронхолітиком пролонгованої дії / Ю.І. Фещенко, Л.О. Яшина,
   М.О. Полянська, Г.В. Сідун // Укр. пульмонол. журн. – 2003. – № 1. – С. 42-47. Дисертантка проводила клініко-функціональне обстеження хворих, статистичні розрахунки, приймала участь в аналізі отриманих даних.

4. Фещенко Ю.І., Яшина Л.О., Сідун Г.В. Функція дихальних м’язів у хворих з поєднаною патологією: хронічним обструктивним бронхітом та синдромом обструктивного апное сну // Укр. пульмонол. журн. – 2004. – № 1. – С. 9-11. Дисертантка проводила клініко-функціональне обстеження хворих, статистичні розрахунки, приймала участь в узагальненні та аналізі отриманих даних, написанні статті.

5. Сідун Г.В. Респіраторні клініко-функціональні та полісомнографічні показники у хворих з поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та синдрому обструктивного апное сну // Укр. пульмонол. журн. – 2004. – № 4. – С. 18-22.

6. Функція дихальних м’язів у хворих з поєднаною патологією: хронічне обструктивне захворювання легень або бронхіальна астма з синдромом обструктивного апное сну / Ю.І. Фещенко, Л.О. Яшина, В.І. Ігнатьєва, Г.В. Сідун // Укр. пульмонол. журн. – 2005 р. № 3 (додаток). – С. 82-84. Дисертантка проводила клініко-функціональне обстеження хворих, статистичні розрахунки, приймала участь в узагальненні та аналізі отриманих даних, написанні статті.

7. Ефективність інгаляційного комбінованого бронхолітика комбівенту по даним полісомнографії при лікуванні хворих на бронхіальну астму поєднану з синдромом сонного апное / Ю.І. Фещенко, Л.О. Яшина, А.М. Туманов, Г.В. Сідун // Тези доповідей I з’їзду алергологів України. – Київ, 2002 р. – С. 180. Дисертантка приймала участь в статистичних розрахунках, аналізі отриманих результатів.

8. Мониторинг назальной проходимости у больных с бронхообструктивными заболеваниями, сочетающимися с синдромом сонного апноэ, при лечении ингаляционными бронхолитиками разных фармакологических групп /
   Ю.И. Фещенко, Л.А. Яшина, В.И. Игнатьева, Г.В. Сидун // Укр. пульмонол. журн. – 2003. – № 2. – С. 387. Дисертантка приймала участь в статистичних розрахунках, аналізі отриманих результатів.

9. Стан функції дихальних м`язів у хворих хронічним обструктивним бронхітом, поєднанним з синдромом обструктивного апное сну / Ю.І. Фещенко, Л.О. Яшина, Г.В. Сідун // Матеріали Всеукраінської науково-практичної конференції "Терапевтичні читання пам'яті академіка Л.Т. Малої". – Харків, 2004 – С. 248. Дисертантка проводила клініко-функціональне обстеження хворих, статистичні розрахунки, приймала участь в узагальненні та аналізі отриманих даних.

10. Monitring of nasal permeability during the treatment of patients with
    “overlab syndrome” with combined broncholytic drug (ipratropium bromide+ salbutamol) / Y.I. Feschenko, L.A. Yashyna, O.J. Lekan, GV. Sidun // Europ. Resp. J.11^-th ERS Annual Congress: Abstracts. – Berlin, 2001. – V. 18, Suppl. 33. – P. 1510. Дисертантка приймала участь в статистичних розрахунках, аналізі отриманих результатів.

11. Change of total nasal flow in patients with bronchial asthma, combined with sleep apnea syndrome during the treatment with prolonged beta2-agonist /
    Y.I. Feschenko, L.A. Yashina, V.I. Ignatieva, G.V. Sidun // 13^-th EAACI Congress: Abstracts. – Amsterdam, 2004. – P. 665. Дисертантка приймала участь в статистичних розрахунках, аналізі отриманих результатів.