Дем'яненко Світлана Олександрівна. Клініко-функціональне обґрунтування підготовки пацієнтів до терапевтичних стоматологічних втручань із використанням холтеровського кардіомоніторування : Дис... канд. наук: 14.01.22 - 2006.
Анотація до роботи:
Демяненко С. О. Клініко-функціональне обґрунтування підготовки пацієнтів до терапевтичних стоматологічних втручань із використанням холтеровського кардіомоніторування — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 — стоматологія. — Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, Полтава, 2006.
За даними кардіомоніторування 194 пацієнтів встановлено, що 70,1 % з них звертаються до стоматолога в стані психоемоційної напруги — дентофобії, при цьому в стані боязні — 26,8 % і страху — 43,3 %. Боязнь і страх супроводжуються однотипними функціональними змінами і диференціюються лише за наявністю аритмій емоційного типу.
У пацієнтів, які звернулися в стані дентофобії, введення анестетика в дозі, що рекомендується, в 38,1 % викликало розвиток токсичної реакції. За даними кардіомоніторування встановлено, що рівень системної дії місцевої анестезії характеризується ділянкою зсуву графіка сегмента ST на ЕКГ, яка відповідає періоду розвитку системної реакції та може бути обчислена за запропонованою формулою.
Порівняльна оцінка ефективності транквілізаторів діазепаму і адаптолу свідчить про їхній неоднаковий вплив на пацієнтів із різним рівнем дентофобії: проведення премедикації адаптолом є оптимальним у пацієнтів у стані боязні, а діазепамом — у пацієнтів, які відчувають страх. Премедикація діазепамом у поєднанні з еноантом не викликає побічних ефектів, властивих транквілізаторам бензодіазепінового ряду, та попереджає розвиток або усуває аритмії психоемоційного типу.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми стоматології — питанням підвищення ефективності підготовки пацієнтів до терапевтичних стоматологічних втручань на підставі об'єктивізації визначення рівнів дентофобії та системної токсичності анестезії. Доведено перевагу запропонованих методів премедикації в порівнянні з традиційними.
За даними кардіомоніторування встановлено, що 70,1 % пацієнтів звертаються до стоматолога в стані психоемоційної напруги — дентофобії, що виявляється в стані боязні (43,3 %) та страху (26,8 %). Вони супроводжуються однотипними функціональними змінами (AТ, ЧСС, депресією сегмента ST на ЕКГ) і диференціюються за наявністю аритмій. Аритмії психоемоційного типу виявлено тільки в пацієнтів у стані страху.
У пацієнтів, котрі звернулися в стані дентофобії, введення анестетика в рекомендованій дозі викликало в 38,1 % випадків розвиток токсичної реакції. За даними кардіомоніторування запропоновано метод визначення системної токсичності місцевої анестезії за характером патологічного зсуву графіка сегмента ST на ЕКГ.
Зміна функціональних показників при кардіомоніторуванні дозволяє диференціювати рівень дентофобії, визначати системну токсичність анестезії, адекватність проведеної премедикації та прогнозувати розвиток невідкладних станів.
Сукупність функціональних, психологічних і біохімічних (глюкоза плазми крові, середні молекулярні олігопептиди слини) показників свідчить про те, що в 61,9 % пацієнтів, які звернулися в стані боязні, підвищується AТ, ЧСС та збільшується рівень глюкози плазми крові, в 28,6 % пацієнтів зазначені показники не змінювалися, а в 9,5 % — спостерігалося зниження параметрів. На відміну від боязні, стан страху характеризується наявністю аритмій емоційного типу, переважним зниженням AТ у 34,6 % спостережень та підвищенням рівня середньомолекулярних олігопептидів в слині. Найбільш інформативними для оцінки ступеня емоційної напруги є показники, отримані при холтеровському кардіомоніторуванні: зміна ЧСС і AТ, зсув графіка сегмента ST і поява психоемоційних аритмій.
Порівняльна оцінка ефективності транквілізаторів діазепаму і адаптолу свідчить про їхній переважний вплив на пацієнтів із різним рівнем дентофобії: адаптол показаний для корекції психоемоційної напруги в стані боязні, діазепам ефективніший при більш вираженому ступені психоемоційної напруги — стані страху. Адаптол у пацієнтів з боязню стабілізує психоемоційний стан (самооціночні тести – самопочуття, активність, настрій до і після премедикації— 4,9 ± 0,4 і 6,7 ± 0,1 відповідно; р<0,05) і тонус вегетативної нервової системи (індекс Кердо 0,36 ± 0,05 і 0,25 ± 0,04 відповідно; р<0,05) нормалізує гемодинамічні показники (систолічний артеріальний тиск 135 ± 3,3 і 125 ± 4,1 мм рт.ст. відповідно; р<0,05). Діазепам у пацієнтів, що відчувають страх, усуває аритмії емоційного типу в 97 % спостережень, а в поєднанні з еноантом не викликає побічних ефектів, властивих транквілізаторам бензодіазепінового ряду.
Публікації автора:
Демьяненко С. А. Психоэмоциональное состояние пациентов на амбулаторном стоматологическом приеме // Современная стоматология. – 2004. – № 2(26). – С.24-27.
Авдоніна Л. І., Дем’яненко С. О. Сучасний підхід до визначення рівня дентофобії у практиці лікаря стоматолога // Медичні перспективи. – 2003. – Т.8, № 3, Ч.2. – С.35-37. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.
Демьяненко С. А., Авдонина О. В. Оценка системной токсичности местной анестезии по данным холтеровского кардиомониторирования // Вісник стоматології. – 2003. – № 4(41). – С.14-17. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.
Демьяненко С. А., Авдонина Л. И. Опыт использования «Эноанта» при подготовке пациентов к амбулаторным стоматологическим вмешательствам // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та – Симферополь, 2005. – Т.141, Ч. 1. – С.136-140. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.
Патент 60476А Україна, А61В5/02. Спосіб визначення премедикаментозного рівня дентофобії : Деклараційний патент України 60476А Україна, А61В5/02 / С. О.Дем’яненко. Кримський державний медичний університет ім. С.І.Геогієвського (UA). - № 2002107916; Заявл. 04.10.2002; Опубл. 15.10.2003, Бюл. № 10.
Патент 60610А Україна, А61Р23/02, А61В5/02. Спосіб кількісної оцінки рівня системної токсичності місцевої стоматологічної анестезії: Деклараційний патент України 60610А Україна, А61Р23/02, А61В5/02 / С. О.Дем’яненко , О. В. Авдоніна. Кримський державний державний медичний університет ім. С.І.Геогієвського (UA). - № 2003010295; Заявл. 14.01.2003; Опубл. 15.10.2003. Бюл. № 10. (Особистий внесок – здійснено патентний пошук, проведено аналіз та обробку результатів дослідження, підготовлено матеріали до публікації).
Демьяненко С. А., Авдонина Л. И., Бойко В. В. Кардиомониторинг при различении боязни и страха и принятии решения о премедикации на стоматологическом приеме // Институт стоматологии. – 2004. – № 3(24). – С.8-10. Особистий внесок здобувача полягає в підборі хворих, проведенні клініко-лабораторних досліджень, в аналізі та статистичній обробці отриманих даних, написанні статті.
Демьяненко С. А. Боязнь и страх как различные уровни дентофобии по данным холтеровского кардиомониторирования // Матер. наук. – практ. конф. “Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”. – К., 2003.–С.65-67.
Демьяненко С. А., Авдонина Л. И. Премедикация адаптолом на амбулаторном стоматологическом приеме в условиях курорта Евпатория // Материалы I съезда Ассоциации стоматологов АР Крым “Стоматология Тавриды”.– Симферополь: Таврия, 2004. – С.11-12.
Авдонина Л. И., Демьяненко С. А. Застосування препарату «Еноант» у хворих з гострим одонтогенним болем // Матеріали ІІ (ІХ) з’їзду Асоціації Стоматологів України “Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології”. – К.: Книга плюс, 2004. – С.135.
Авдонина Л. И., Дударь Л. В., Авдонина О. В., Демьяненко С. А. Выявление артериальной гипертензии на стоматологическом приеме // Вестник морского врача: Материалы международной научно-практической конференции «Актуальные вопросы клинической и военно-морской медицины. Достижения, перспективы». – Севастополь, 2005. – С.139