Анотація до роботи:

Грубляк В.В. Клініко-фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 – Нервові хвороби.– Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2007.

Робота присвячена обгрунтуванню реабілітації рухових порушень у хворих в гострому періоді півкульового ішемічного інсульту. Проаналізовано результати комплексного обстеження 200 хворих на півкульовий ішемічний інсульт. Для діагностики та подальшого лікування хворих був застосований розроблений алгоритм обстеження хворого, що включав клініко-неврологічне та нейрофізіологічні методи обстеження. 112 хворим (основна група) застосовували в гострому періоді мозкового інсульту разом з традиційною фармакотерапією метод гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапію та механотерапію (реабілітаційні пристрої). 88 хворих (контрольна група) отримували тільки традиційну фармакотерапію.

Результати досліджень свідчать про ефективність і необхідність проведення комплексного лікування в гострому періоді півкульового ішемічного інсульту із застосуванням методів гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та механотерапії для прискорення відновлення рухових функцій. Розроблені спеціальні реабілітаційні пристрої для верхніх і нижніх кінцівок з метою покращення мікроциркуляції та підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах паретичних кінцівок. Встановлені прогностичні засади щодо оцінки відновлення рухової активності хворих на ішемічний інсульт.

1. У роботі на основі клінічних та додаткових методів обстеження представлено теоретичне узагальнення і наукове вирішення проблеми – вивчення патогенетичних механізмів гострого порушення мозкового кровообігу ішемічного генезу та розроблено комплексний підхід до лікування з використанням немедикаментозних методів терапії в гострому періоді.

2. При проведенні ТК ДГ виявлено, що ступінь гемодинамічних порушень у хворих корелював з тяжкістю перебігу та типом інсульту. При зменшенні лінійної швидкості кровотоку, збільшенні індексу асиметрії і систоло-діастолічного коефіцієнту у 46,7% хворих з територіальним інфарктом мозку визначалась груба асиметрія показників AV, інверсована судинна реакція. Виявлена прямопропорційна залежність між змінами показників церебрального кровообігу (величиною AV ВСА і AV СМА) та динамікою відновлення м’язевої сили уражених кінцівок (r=0,29, r=0,23, відповідно).

3. За результатами капіляроскопії в динаміці лікування встановлено, що запропонована комплексна терапія сприяла покращенню периферичної гемодинаміки – збільшенню кількості функціонуючих капілярних петель, зменшенню спастичних та спастико-атонічних явищ, венозного застою, відновленню безперервного кровотоку (при малому кортикальному МІ: в основній групі у 70,3% і 54,5% хворих, в контрольній – у 44,4% і 45,5%; при територіальному – у 55,6% і 40%, 50% і 40%, відповідно).

4. При проведенні РВГ під впливом застосованого комплексного лікування у хворих основної групи відбувалось зниження гіпертонусу судин паретичних кінцівок, збільшення їх кровонаповнення та покращення венозного відтоку на уражених верхніх кінцівках з достовірним збільшенням RI до 1,81±0,032 і 1,5±0,052 (в контрольній групі – до 1,69±0,013 і 1,4±0,036, р<0,05) при малому кортикальному МІ; а також до 1,6±0,061 і 1,3±0,033 (1,39±0,061 і 1,19±0,062, р<0,05) – при територіальному, відповідно.

5. За результатами ЕМГ встановлений тісний кореляційний зв'язок між ступенем ураження моторних функцій та рівнем біоелектричної активності м'язів уражених кінцівок (r=0,99). Після проведення запропонованого комплексного відновного лікування спостерігалось збільшення біопотенціалів м’язів уражених кінцівок хворих основної групи порівняно з контрольною. Так, при малому кортикальному МІ відмічалось достовірне збільшення амплітуди біопотенціалів м’язів при максимальному скороченні: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок – до 140,0±0,101 і 109,5±0,103 мкВ (в контрольній групі – до 135,5±0,098 і 100,1±0,095 мкВ, р<0,05); в литковому м’язі – до 108,6±0,101 і 110,0±0,102 мкВ (в контрольній групі – до 105,9±0,092 і 100,1±0,103 мкВ,р<0,05). При територіальному МІ покращення електроактивності паретичних м’язів відбувалось в меншій мірі, ніж при малому кортикальному.

6. Клініко-неврологічні спостереження, динаміка відновлення рухових функцій у постінсультних хворих, дослідження стану церебральної та периферичної гемодинаміки, біоелектричної активності м’язів виявили доцільність і ефективність використання методів ГБО, ГРТ та кінезотерапії в складі комплексної терапії для лікування півкульового ішемічного інсульту як таких, що покращують церебральну гемодинаміку, мікроциркуляцію в кінцівках та сприяють більш повному відновленню рухових функцій порівняно з контрольною групою. Оптимальним є проведення ГБО в 1-й тиждень захворювання, ГРТ – з 10 дня, механотерапії – з 3-5-ї доби захворювання в комплексі з традиційною медикаментозною терапією.

7. Удосконалено метод кінезотерапії для підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах кінцівок, який дозволяє дозувати ступінь навантаження на уражену кінцівку з максимальним наближенням рухів до фізіологічного стереотипу, а також опосередковано збільшити кровообіг в дистальних відділах паретичних кінцівок внаслідок адекватного фізіологічного навантаження.

Публікації автора:

1. Грубляк В.В., Грубляк В.Т. Особливості відновлення рухових функцій в ранньому періоді ішемічного інсульту // Буковинський медичний вісник. – 2001. –Т.5, №3. – С. 174-176. (Дисертант особисто провів аналіз вітчизняних літературних джерел, визначив мету дослідження; провів збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, кінезотерапію та голкорефлексотерапію, аналіз та обробку результатів дослідження, підготовку до друку).

2. Грубляк В.В. Клінічні особливості перебігу ішемічного інсульту // Український медичний часопис. – 2001. – №5 (25). – С. 139-141.

3. Грубляк В.Т., Грубляк В.В., Скринчук Ю.Л. Використання голкорефлексотерапії в ранньому відновному лікуванні хворих на ішемічний інсульт // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип. 2(31). – С. 35-36. (Дисертантом здійснений аналіз літературних джерел та збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням; проведена акупунктура, аналіз та обробка результатів дослідження, формулювання висновків та підготовка до друку).

4. Дзюба О.М., Грубляк В.В. Капіляроскопічна харак-теристика стану периферичного кровообігу у хворих на ішемічний інсульт // Український медичний альманах. – 2004. – Т.7, №5. – С. 56-60. (Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, проведена капіляроскопія та аналіз периферичної гемодинаміки, обробка отриманих результатів дослідження, формулювання висновків та підготовка до друку).

5. Грубляк В.Т., Грубляк В.В. Вплив гіпербаричної оксигенації на біоелектричну активність головного мозку при ішемічному інсульті//Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2006.– №1-2(9-10). – С.169-170. (Дисертантом був здійснений підбір хворих, проведений аналіз клінічних даних до та після лікування, сформульовані наукові висновки, підготовлено текст до друку).

6. Грубляк В.В., Грубляк В.Т., Синюк Г.Ф. Пристрій для реабілітації верхніх кінцівок. ДП на винахід №37775А/Державний департамент інтелектуальної власності. – 2001. – Бюл.№4.– 2с. (Внесок дисертанта – розробка та випробовування пристрою, підбір хворих хворих, аналіз клінічних даних до та після лікування, оформлення деклараційного патенту).

7. Дзюба О.М., Грубляк В.В., Грубляк В.Т. Порівняльний аналіз впливу механотерапії, лікувальної фізкультури та масажу на рухові порушення в хворих з ішемічним інсультом та дитячим церебральним паралічем в Кам’янці-Подільському // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільсьского державного університету. – 2005. – Вип.ІV, Т.1. – С.148-151. (Дисертант особисто провів аналіз вітчизняних літературних джерел, виконав підбір хворих, провів збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, застосуванням кінезотерапії, аналіз та обробку результатів дослідження, підготовку до друку).

8. Грубляк В.В., Грубляк В.Т. Клінічна характеристика хворих стенокардією з церебральними порушеннями // Актуальні питання медицини. Матеріали республ. наук.- практичної конференції, м.Хмельницький, 1998. – С.129-131. (Дисертантом особисто здійснений збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, проведена реовазографія, аналіз та обробка результатів дослідження, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків та підготовка до друку).

9. Грубляк В.Т., Грубляк В.В. Нервові хвороби: Посібник для практичних занять. – Київ: ВД ”Професіонал”, 2005.– 236с. (Особистий внесок дисертанта – проведення збору первинного матеріалу, безпосередня участь в описі методів дослідження функцій нервової системи, симптомів та основних синдромів, підготовка до друку).