1. У дисертаційному дослідженні приведено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукової задачі діагностики і диференціальної діагностики афективних розладів у жінок, що поєднуються з сексуальними дисфункціями на підставі комплексного підходу, який включає клініко – психопатологічний, психодіагностичний методи, клініко - етологічну діагностику та системно - структурний аналіз сексуального здоров'я. 2. Невротичні депресивні розлади у жінок, що поєднуються з сексуальними дисфункціями, клінічно характеризувалися переважанням астенічної і тривожно - депресивної симптоматики з вираженими поліморфними соматоформними вегетативними розладами (74,0%), які визначали основні скарги хворих. Депресивний синдром відрізнявся незначною глибиною (середні показники MADRS - 22,19 ± 0,46), тривожний синдром носив епізодичний характер, варіюючу інтенсивність (середній показник HADS - 9,77 ± 0,19); превалював психічний компонент астенії. У преморбіді ведучими були астеноневротичний (58,0%) і лабільний (54,0%) типи акцентуації. У етіопатогенезі у 80,0% пацієнток, відмічались поліпсихотравми, де домінували пролонговані виснажуючи і трансформуючи психогенії (88,0%). Сексуальні дисфункції носили вторинний характер і проявлялися зниженням статевого потягу (88,0%), зміною ерогенної реактивності (92,0%), дисоргазмією (78,0%), геніталгіями (32,0%). 3. Клінічні особливості хворих з ендогенними афективними розладами визначалися помірними депресивними проявами (середні показники MADRS - 40,52 ± 0,72), з типовими ендогенними стигмами, широким спектром проявів суїцидальної поведінки (82,0%). Домінували прояви тривожної депресії (46,0%), астенічної і апатичної депресії (30,0%). Тривожний синдром характеризувався високою інтенсивністю (середні показники HADS - 27,08 ± 0,74), постійністю, ендогенною ритмікою. Виявлена висока спадкова схильність до афективної патології (56,0%). В преморбіді переважали психастенічний (38,0%), сенситивний (38,0%), циклотимний (32,0%) і лабільний (32,0%) типи акцентуації. Динаміка сексуальних дисфункцій визначалася клінічним перебігом депресивного епізоду і виявлялася зниженням статевого потягу (100,0%), аж до аверсії (42,0%), зміною ерогенної реактивності (96,0%), аноргазмією (66,0%), коїтофобією (42,0%). Вторинні сексуальні дисфункції посилювали важкість депресивного розладу і дезадаптацію хворих. 4. Клініко - етологічні особливості хворих з невротичними депресіями проявлялися домінуючими афективними переживаннями, які відображали психогенії та актуальні конфлікти. У контексті психодіагностичного інтерв'ю, присвяченого обговоренню сексуальної тематики, виявлений її виражений фруструючий характер, який проявляється збільшенням етологічних характеристик, властивих депресії. Невротичним депресивним розладам властива достовірно велика (при р 0,01) динаміка етологічних показників по каналах міміки (1,81 ± 0,05 умов.од.; в контрольній групі - 1,21 ± 0,09 умов.од.) і жесту (1,15 ± 0,07 умов.од.; в контрольній групі - 0,73 ± 0,07 умов.од.), що є діагностичним критерієм даної рубрики. Мовна поведінка хворих визначалася легкими ознаками алекситимії (46,0%). 5. Клініко - етологічні особливості пацієнток з ендогенними депресивними розладами визначалися ведучим депресивним синдромом і ендогенними стигмами, які вказують на зниження специфічної енергії дії: статично - субмісивний характер позних елементів, гіпомімічність, достовірне зниження динаміки показників по всіх каналах комунікації. Динаміка етологічних характеристик є діагностичним критерієм: мімічний канал 0,61 ± 0,08 умов.од. (достовірні відмінності від контрольної групи при р 0,005); позний канал 0,41 ± 0,04 умов.од. (при р 0,01); жестовий канал 0,31 ± 0,09 умов.од. (при р 0,005). Контекст дослідження не вносив істотного внеску в етологічну динаміку. Мовна поведінка характеризувалася більшою вираженістю алекситимії (76,0%). Підтверджена диференційно - діагностична значущість етологічної динаміки ендогенних і невротичних депресивних розладів по каналах міміки (при р 0,05), жесту при (р 0,01). 6. Системно - структурний аналіз сексуального здоров'я сімейних пар, в яких жінки страждали на невротичні депресивні розлади, виявив переважання шаблонно - регламентованої сексуальної мотивації (58,0% жінок, 38,0% чоловіків), дисгармонійність сексуальної мотивації партнерів; зниження сексуального лібідо у пацієнток (64,0%), істотне зниження об'єму і спектру сексуальних фантазій, деяке потьмяніння почуттів до партнера, зниження оргастичності (44,0%), превалювання змін психологічного компоненту сексуального здоров'я (68,0% жінок, 2,0% чоловіків). 7. Системно - структурний аналіз сексуального здоров'я сімейних пар, в яких жінки страждали ендогенними депресіями виявив більш виражену дезінформірованність в питаннях психогігієни статевого життя (28,0%), дисонанс пасивно - підпорядкованого типу сексуальної мотивації у жінок (24,0%) і генітального у чоловіків (22,0%); переважання в мотивації статевого акту обов'язку (64,0%) і потреби в релаксації (62,0%) при значному зниженні решти мотивів; велику вираженість слабкого типу статевої конституції (28,0% жінок, 18,0% чоловіків); алібідемію (76,0%); більшу вираженість зниження сексуальних фантазій у жінок і гіперкомпенсаторний характер у їхніх статевих партнерів; наявність негативних почуттів до партнера 26,0% у жінок, 14,0% у чоловіків); значне зниження оргастичності у пацієнток (92,0%); наявність невротичного (14,0%) і примітивного (6,0%) типів сексуальної культури; переважання порушення біологічного компоненту сексуального здоров'я, з вираженими порушеннями нейрорегуляторної, вегетативної, психічної складових (100% пацієнток), більш вираженою нейрогуморальної (28,0%), при невротичних депресіях - 16,0%. У вказаній групі виявлені ознаки глибшої сімейно - сексуальної дисгармонії. 8. На підставі виділених клініко - психопатологічних, клініко - етологічних і сексологічних особливостей розроблені додаткові діагностичні і диференційні критерії ендогенних і невротичних депресивних розладів у жінок, що поєднуються з сексуальними дисфункціями. 9. Розроблені диференційні терапевтично-реабілітаційні підходи для жінок з афективними розладами, що поєднаються з сексуальними дисфункціями, які включають індивідуалізовані психофармакологічні програми, корекцію сексуальних порушень пари з урахуванням клініко-етологічних характеристик, різноманітні методи сучасної психотерапії: раціональну психотерапію в індивідуальній та парній формі, інформаційну (когнітивну), гіпносугестивну психотерапію, бібліотерапію, арт-терапію, аутогенне тренування, комунікаційний тренінг, статеворольовий психосексуальний, сексуально-поведінковий та сексуально-еротичний тренінг. Ефективність реабілітаційної програми підтверджена клініко-катамнестичним дослідженням (1 рік): якість і тривалість ремісії (рецидиви: 10% - при невротичних депресіях і 6% - при ендогенних) і високі показники реадаптації пацієнток (соціальна - 78% і 86% відповідно; сімейна - 84% і 90%; сексуальна - 82% і 94%). |
