1.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми профілактики ЦВЗ: представлена клініко-епідеміологічна характеристика ЦВЗ, особливості факторів ризику їх розвитку в Західному регіоні України на прикладі Івано-Франківської області. На основі отриманих даних розроблено основні напрямки профілактики та заходи по вдосконаленню допомоги хворим з мозковим інсультом. 2.Визначено, що цереброваскулярні захворювання є одними з найбільш поширених в Івано-Франківській області. Вони займають третє місце в структурі загальної смертності населення області, а їх питома вага в структурі серцево-судинних захворювань складає 12,5%. Незважаючи на неухильний ріст судинних захворювань мозку в області за останні 10 років, поширеність ЦВЗ у 1,5 рази, а смертність від них в 2 рази нижча, ніж в середньому в Україні, і в 3-4 рази нижча, ніж у Східному регіоні України. Показано неоднорідність показників судинних захворювань в різних клімато-географічних зонах області. Рівень поширеності ЦВЗ в гірських районах на 15%, а рівень смертності на 20% нижчий, ніж у рівнинних. 3.Показано, що менша кількість ЦВЗ і нижча смертність від них зумовлена нижчим рівнем поширеності основних факторів ризику інсульту в порівнянні з середніми показниками в Україні - артеріальної гіпертензії (на 17% ), ішемічної хвороби серця (на 15% ), інфаркту міокарда (на 24%), цукрового діабету (на 9%). Виявлено фактори, що протидіють розвитку ЦВЗ: релігійність 98,2% населення, осідлість 95,1% населення, характер харчування та інші. 4.За даними реєстру інсульт в структурі ЦВЗ займає 5%. 40,2% інсультів відбувається в працездатному віці. У структурі мозкового інсульту переважають ішемічні порушення мозкового кровообігу над геморагічними у співвідношенні 5:1. Смертність від інсульту складає лише 54% в структурі смертності від ЦВЗ. У працездатному віці до року помирає половина хворих, а смертність серед жінок у 1,5 рази перевищує смертність серед чоловіків. Виконання програми реєстру показало, що повернулись до роботи і були повністю незалежними від оточуючих 7,3% осіб. Повернулись до роботи з обмеженнями ще 5,4 % пацієнтів. З числа тих, що вижили після МІ, частково залежними від оточуючих у повсякденному житті було 43 % осіб, значні обмеження у виконанні домашніх обв’язків і різку залежність від оточуючих відмічали у 21 % випадків, а повністю залежними від сторонньої допомоги було 23,3 % осіб. Встановлено, що з приводу інсульту госпіталізовано 63,8 % хворих. Госпіталізацію в перші 6 годин захворювання здійснено у 12 % випадків, а протягом першої доби - ще 44% хворих. 5.Встановлено, що провідними факторами ризику мозкового інсульту в Івано-Франківській області були артеріальна гіпертензія – 48,4%, фібриляція передсердь – 21,9%, перенесений інфаркт міокарду – 12%, цукровий діабет – 3,9%, каротидний стеноз – 18%, паління – 29%, зловживання алкоголем – 9,6%. У 86% хворих інсультом найчастіше виявлялось поєднання наступних факторів ризику: у 60% – артеріальної гіпертензії і ішемічної хвороби серця, у 15% – артеріальної гіпертензії, каротидного стенозу і цукрового діабету, 15,6% – артеріальної гіпертензії і фібриляції передсердь. Більш характерним для інсульту було поєднання 3-х і більше факторів ризику: артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, каротидного стенозу і паління; артеріальної гіпертензії, каротидного стенозу, фібриляції передсердь і цукрового діабету. 6.Встановлено особливості клінічного перебігу ЦВЗ у хворих з високим ризиком розвитку інсульту. Показано, що у більшості цих хворих були ознаки ДЕ. Встановлено, що у цих груп хворих відмічались такі зміни церебральної гемодинаміки: явища гіпоперфузії (89%), стенозуючі процеси магістральних артерій голови (69%), порушення коллатерального кровообігу (84,6%). Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих були такі: явища кортикально-субкортикальної атрофії у 72%, лакунарного інфаркту у 37%, лейкоареозису у 16% пацієнтів. 7.На основі проведених досліджень по лікуванню хворих з ДЕ 1 і 2 стадії, показано, що використання кавінтону в дозі 10 мг тричі на добу протягом 2 міс. приводить до зменшення суб’єктивних та об’єктивних проявів захворювання, що пов’язане з покращенням мозкової гемодинаміки. Аспірин в дозі 325 мг на добу меншою мірою покращує стан хворих, але зменшує частоту гострих порушень мозкового кровообігу, що пов’язано з більш позитивним впливом препарату на гемореологічні показники. 8.Проведені клініко-епідеміологічні дослідження лягли в основу заходів, спрямованих на зменшення захворюваності і смертності від цереброваскулярних захворювань в області. Цей комплекс включає в себе організацію заходів популяційної стратегії та стратегії високого ризику, скринінг населення в кабінетах профілактики поліклінік для виявлення, обстеження і лікування осіб з модифікованими факторами ризику ЦВЗ, а також впровадження основних принципів в лікуванні мозкового інсульту - екстреності, етапності, профільної госпіталізації і реабілітації. Список робіт, які були опубліковані за темою дисертації. Г.С.Чмир. Профілактика гострих порушень мозкового кровообігу у хворих з дисциркуляторними енцефалопатіями//Український вісник психоневрології.-2001.-т.9;в2 (27).- С.88-90. Г.С.Чмир. Поширеність, захворюваність, смертність та структура цереброваскулярних захворювань в різних клімато-географічних зонах Івано-Франківської області// Галицький лікарський вісник.-2000.-т7.-№4.- С.73-75. Г.С.Чмир. Фактори ризику хронічної судинної мозкової патології і мозкового інсульту в Івано-Франківській області// Галицький лікарський вісник.-2001.-т8.-№3.- С.106-109. М.Ю.Купновицька, У.Б.Лущик, Р.Д.Герасимчук, Г.С.Чмир. Новий підхід до лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію//Лікарська справа.- 1997.- №5.- С.141-144. (Здобувачем проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано клінічний матеріал, визначено ефективність лікування). Р.Д.Герасимчук, М.Ю.Купновицька, Г.С.Чмир. Застосування фраксипарину і тікліду при ішемічній цереброваскулярній патології// Галицький лікарський вісник.-1997.-т4.-№4.- С.74-76.(Здобувачем проведено літературний огляд, зібрано клінічний матеріал, проведена статистична обробка отриманих результатів, написана робота).
Т.С.Міщенко, Г.С.Чмир, В.М.Міщенко. Атеротромботичний інсульт у осіб похилого віку// 3 Національний конгрес геронтологів України. Тези.-2000.-С.45. (Матеріал підібрано і статистично оброблено здобувачем, проведено аналіз літературних джерел, написана робота та підготована до друку). Г.С.Чмир. Епідеміологія, первинна і вторинна профілактика гострих розладів мозкового кровообігу в Івано-Франківській області//Науково-практична конференція невропатологів та нейрохірургів Західних областей України.-Тези.-Радехів,2000.-С.14-15. Г.С. Чмир. Програмне забезпечення дослідження факторів ризику в медицині//Розвідка і розробка газових і нафтових родовищ.- 2000.- №37.-т8.- С.235-239.
Аннотація |
