Анотація до роботи:

Московко С.П. Клініко-епідеміологічна характеристика хвороби Паркінсона і синдрому паркінсонізму в Подільському регіоні України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Київ, 2006.

Методом тривалого (10 років) накопичувального Регістру випадків патології розраховані рівні поширеності діагностованого синдрому паркінсонізму в популяції великого регіону центральної частини України: пряма оцінка – 134,11 випадку на 100000 населення (відповідно 145,13 випадку для чоловічого населення і 124,9 випадку для жіночого). Усереднені оцінки, з урахуванням неоднорідності населення і якості медичної допомоги становили: 154,39±71,83 на 100000 населення (173,64±101,08 для чоловічого і 139,07±60,14 для жіночого). Щорічна захворюваність на синдром паркінсонізму встановлена у 12,1 випадку на 100000 населення. Визначена тенденція до більшої захворюваності серед жителів сільської місцевості. Встановлено сучасну нозологічну структуру синдрому паркінсонізму в досліджуваній популяції. Ідіопатична хвороба Паркінсона діагностується у 69-76% випадків, а 25-30% складають вторинний паркінсонізм і споріднені нейродегенеративні захворювання – множинна системна атрофія (до 4,5%), прогресуючий над’ядерний параліч (до 3%), кортико-базальна дегенерація (до 1,5%). Судинні форми паркінсонізму займають до 3,5-4%. До 10% випадків можуть становити діагностично складні форми есенційного тремтіння і ще приблизно 10% у клінічній практиці складають спостереження, які доцільно позначати як „атиповий паркінсонізм” і які не можливо з вірогідністю віднести до будь-якої визначеної категорії. Такі випадки потребують подальшого нагляду і аналізу клінічної картини у розвитку.

Методом математичного моделювання доведена відсутність реальних клінічних форм хвороби Паркінсона.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуальної проблеми епідеміологічної оцінки хвороби Паркінсона та синдрому паркінсонізму в українській популяції шляхом тривалого спостереження за поширеністю й захворюваністю у великому регіоні України (Вінницька область Подільського регіону) і визначення сучасної нозологічної структури синдрому на основі критеріального підходу.

2. Синдром паркінсонізму діагностується найчастіше серед захворювань й уражень екстрапірамідної нервової системи – у 87,6% випадків. За прямими оцінками поширеність синдрому паркінсонізму в популяції Вінницької області (Подільський регіон України) складає 134,11 випадку на 100000 населення. Для чоловічого населення цей показник становить 145,13, а для жіночого – 124,90 випадку на 100000 відповідно. Усереднені оцінки, з урахуванням факторів неоднорідності населення й соціо-економічних впливів становлять: для всього населення – 154,39±71,83 на 100000 населення; для чоловіків – 173,64±101,08 і для жінок – 139,07±60,14 випадку. Виявлено тенденцію до більшої захворюваності на паркінсонізм серед жителів сільської місцевості.

3. З віком частота діагностованого синдрому паркінсонізму в популяції Вінницької області зростає і складає у відповідних вікових групах: 50-59 років – 0,07%, 60-69 років – 0,27%, 70-79 років – 0,64%, для старших 80 років – більше 1%. Середній вік початку захворювання в чоловіків (65,84±10,83 року) достовірно вищий, ніж у жінок (64,20±10,55 року) (p<0,001). Ризик початку захворювання на паркінсонізм починає зменшуватись у чоловіків після 80-річного, а у жінок – 70-річного віку. Синдром паркінсонізму відноситься до вік-залежних, але не до вік-зумовлених захворювань.

4. Середня щорічна захворюваність на паркінсонізм у популяції Вінницької області становить 12,1 випадку на 100000 населення. Середній вік смерті у хворих, які при житті страждали на паркінсонізм становить для чоловіків 73,05±9,74 року і для жінок – 72,73±9,04 року. Середня подовженість захворювання в цієї групи хворих склала відповідно 8,87±6,47 і 9,04±6,51 року. За отриманими даними висновок про суттєвий вплив паркінсонізму на подовженість життя зробити неможливо.

5. Нозологічна структура синдрому паркінсонізму за результатами когортного аналізу на основі критеріального підходу є наступною: ідіопатична хвороба Паркінсона діагностується у 69-76% випадків, а 25-30% складають вторинний паркінсонізм і споріднені нейродегенеративні захворювання – множинна системна атрофія (до 4,5%), прогресуючий над’ядерний параліч (до 3%), кортико-базальна дегенерація (до 1,5%). Судинні форми паркінсонізму займають у структурі захворювання 3,5-4%. До 10% випадків можуть становити діагностично складні форми есенційного тремтіння і ще приблизно 10% у клінічній практиці складають спостереження, які доцільно позначати як „атиповий паркінсонізм” і які не можливо з вірогідністю віднести до будь-якої визначеної категорії. Такі випадки потребують подальшого нагляду і аналізу клінічної картини у розвитку.

6. Аналіз клінічної картини в українській популяційній когорті хворих з ХП показав, що специфічних відмінностей формування та перебігу синдрому немає. Предиктором особливостей клінічного малюнку є насамперед вік початку захворювання – у хворих з початком після 60 років ХП частіше маніфестує з тремтіння, достовірно швидше формується розгорнутий синдром і загальний темп прогресування є більшим. Супутні депресивні розлади зустрічаються у 39,45% хворих із ХП. Депресія асоціюється з жіночою статтю, більшою тривалістю захворювання й більшою його стадією, а також з початком з акінетичних та ригідних симптомів. Когнітивні порушення зустрілись у досліджуваній когорті хворих з ХП в 7,81% випадків. Вони корелюють з віком хворих, віком початку захворювання, стадією ХП і більш високою оцінкою за шкалою UPDRS, а також з виразністю постуральної нестабільності, частотою падінь і глибиною порушень ходи. Соматична коморбідність у хворих із ХП, у тому числі і судинна патологія, практично не впливає на перебіг екстрапірамідного синдрому й за своєю поширеністю та структурою відповідає віковим та популяційним закономірностям.

7. Математичне моделювання не виявляє існування окремих клінічних форм хвороби Паркінсона й визначення в діагнозі таких форм є недоцільним. Разом з тим, встановлено, що перебіг захворювання чітко розділяється на три окремі фази (початкових проявів, розвинутого захворювання й термінальна), які відрізняються не тільки кількісними, але і якісними показниками, новими співвідношеннями симптомів та характером терапевтичного реагування. Розроблені дискримінантні рівняння можуть слугувати цілям визначення фази розвитку процесу та застосовуватись у диференціальній діагностиці складних і атипових форм паркінсонізму.

8. Вегетативні розлади є облігатними порушеннями при синдромі паркінсонізму та хворобі Паркінсона. Зміни автономної інервації серцевої діяльності, встановлені методом варіаційної пульсометрії, зустрічаються як на ранніх, так і, особливо, на пізніх стадіях захворювання. Вони полягають у зниженні потужності спектру кривої інтервалів R-R та його складових (VLF, LF, HF), зменшенні кількості інтервалів NN50 та показників варіативності (SDNN, Cvar) – переважаючому зменшенні парасимпатичних впливів на регуляцію ритму й відносній гіперактивності симпатичного компоненту регуляції. У пізніх стадіях захворювання знижується й симпатична активність, що свідчить про виснаження компенсаторних й адаптивних можливостей нервової системи. Варіаційна пульсометрія може використовуватись для діагностики при паркінсонізмі і з метою динамічного спостереження за перебігом захворювання.

9. Діагностика споріднених ХП дегенеративних захворювань і вторинних форм синдрому паркінсонізму (судинних та ін.), як і диференційна їх діагностика, повинна ґрунтуватися насамперед на клінічних критеріях ідіопатичного варіанту хвороби (критерії виключення). Загальними ознаками атиповості перебігу є негативний або слабкий і нетривалий терапевтичний відгук на леводопу й наявність хоча б одного позитивного критерію виключення ХП. Для ПНП це виражені над’ядерні окорухові порушення, розгинальна постура, випереджаючі розлади ходи і рання постуральна нестабільність, падіння, порушення мови, ковтання й когнітивних функцій. Для МСА – ранні й грубі ознаки вегетативної недостатності, розвиток на тлі переважно симетричного паркінсонізму незаперечних пірамідних чи мозочкових розладів, атаксії, фокальних дистоній при відносному збереженні вищих кіркових функцій. КБД характеризується прогресуючим розвитком фокальних кіркових симптомів – розладів чутливості, апраксії, феномену „чужої кінцівки”, мовних порушень, а також загальним зниженням інтелектуально-мнестичних спроможностей. Судинні форми синдрому паркінсонізму загалом відмічені симетричними від початку розладами переважно нижньої половини тіла – порушенням ходи за типом апраксії, вираженою дисфункцією сечовипускання в поєднанні з прогресуючою деменцією, псевдобульбарними розладами й іншими ознаками широкого охоплення процесом енцефалопатії різноманітних структур мозку. Атиповий розвиток синдрому паркінсонізму не завжди може бути точно кваліфікований в певний момент у рамках конкретної нозології. Тимчасовий діагноз „атипового паркінсонізму” є доцільним і дозволяє залишати відкритим шлях подальшого діагностичного пошуку.

Публікації автора:

1. Морфологические аспекты сосудистой деменции /Е.Ф.Панина, В.Д.Билык, С.П.Московко, Т.И.Петрова //Неврология и психиатрия.- 1990.- вып.19.- С.102-104. (Дисертантом сформульована ідея та мета роботи, розроблені її методичні засади, проведений аналіз та описання отриманих результатів).

2. Московко С.П., Салихова С.Н., Щербатый А.А. Оценка степени тяжести и прогрессирования синдрома паркинсонизма //Лікарська справа.- 1994.- №2.- С.44-47. (Дисертантом розроблені принципи шкальної оцінки важкості синдрому паркінсонізму, проведений аналіз результатів і підготовка рукопису до друку).

3. Московко С.П., Саліхова С.М. Проблеми етіологічної діагностики паркінсонізму //Український Вісник психоневрології.- 1997.- Т.5, вип.2(13).- С.146-148. (Дисертантом особисто зібраний матеріал, проведений його аналіз і узагальнення результатів).

4. Стандартизація методики комп’ютерної варіаційної пульсометрії з метою оцінки стану вегетативної регуляції /С.П.Московко, В.М.Йолтуховський, Г.С.Московко, М.П.Костенко //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2000.- Т.4, №1.- С.238-239. (Дисертантом розроблений алгоритм аналізу варіаційної пульсометрії, описання матеріалу і підготовка його до друку).

5. Московко С.П. Сучасні проблеми паркінсонізму в Україні //Український Вісник психоневрології.- 2002.- Т.10, вип.1(30).- С.62-64.

6. Московко С.П. Аналіз скарг у хворих на паркінсонізм //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.- Т.7, №1/1.- С.77-79.

7. Роль леводопавмісних препаратів у патогенетичній терапії хвороби Паркінсона /І.Карабань, С.Московко, Т.Міщенко, Н.Карабань, Н.Карасевич //Ліки України.- 2004.- №1(78).- С.57-59. (Дисертантом особисто проведений літературний аналіз, збір матеріалу для публікації та узагальнення отриманих результатів).

8. Московко С.П. Гендерні питання при паркінсонізмі: результати епідеміологічного та когортного дослідження //Вісник морфології.- 2004.- Т.10, № 2.- С.411-413.

9. Московко С.П. Когнітивні та емоційні розлади при хворобі Паркінсона (за результатами когортного дослідження) //Вісник наукових досліджень.- 2005.- №3.- С.110-113.

10. Московко С.П. Морфологічні зміни при хворобі Паркінсона та синдромі паркінсонізму: огляд літератури //Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2005.- Т.9, №1.- С.178-181.

11. Московко С.П. Вікові особливості при хворобі Паркінсона та синдромі паркінсонізму (за результатами епідеміологічного дослідження) //Вісник морфології.- 2005.- Т.11, №1.- С.108-111.

12. Московко С.П., Гунас І.В. Дослідження вірогідності існування окремих клінічних форм хвороби Паркінсона (математичне моделювання і клінічний аналіз) //Biomedical and Biosocial anthropology.- 2005.- №4.- C.4-10. (Дисертантом особисто проведений збір матеріалу роботи, проведена його статистична обробка і аналіз та описання отриманих результатів).

13. Московко С.П. Клінічний аналіз випадків судинного паркінсонізму, виділених в результаті епідеміологічного когортного дослідження //Клінічна та експериментальна патологія.- 2005.- Т.IV, №2.- С.67-73.

14. Московко С.П. Сучасна клінічна структура синдрому паркінсонізму: результати когортного епідеміологічного дослідження //Вісник проблем біології і медицини.- 2005.- Вип.1.- С.81-85.

15. Московко С.П. Викладання на післядипломному рівні особливостей клінічних проявів на різних стадіях хвороби Паркінсона //Медична освіта.- 2005.- №1.- С.23-28.

16. Московко С.П. Клінічна характеристика хвороби Паркінсона: результати когортного дослідження //Науковий вісник Ужгородського університету, серія „Медицина”.- 2005.- Вип.24.- С.82-86.

17. Московко С.П. Мультисистемна атрофія: описання когорти 16 хворих //Медичні перспективи.- 2005.- Т.Х, №1.- С.65-69.

18. Московко С.П., Гончарук Л.Б. Кортико-базальна дегенерація: характеристика когорти з 5 хворих //Одеський медичний журнал.- 2005.- №2.- С.72-75. (Дисертантом особисто проведений збір клінічного матеріалу, його описання та аналіз, підготовка до публікації).

19. Московко С.П. Прогресуючий супрануклеарний параліч (синдром Steel-Richardson-Olszewski): описання популяційної когорти хворих //Український вісник психоневрології.- 2005.- Т.13, вип.4. – С. 25 – 29.

20. Московко С.П. Варіабельність серцевого ритму при хворобі Паркінсона та синдромі паркінсонізму //Biomedical and Biosocial anthropology.- 2005.- №5.- C. 14 – 18.

21. Московко С.П., Московко Г.С. Соматична коморбідність при хворобі Паркінсона //Вісник морфології.- 2005.- Т.11, №2.- С.310-313. (Дисертантом особисто проведений збір матеріалу, його статистична обробка та аналіз, узагальнення отриманих результатів).

22. Матеріали до епідеміології екстрапірамідної патології у Подільському регіоні України /В.Д.Білик, А.Г.Корнійчук, С.П.Московко, С.М.Саліхова і співав. //Український Вісник психоневрології.- 1997.- Т.5, вип. 2(13).- С.129-130. (Дисертантом особисто проведений збір матеріалу, його аналіз та описання, підготовка до друку).

23. Факторы формирования дрожательного гиперкинеза при церебральной сосудистой патологии /В.Д.Билык, С.П.Московко, Т.И.Петрова, О.П.Коваль //VIII Всезоюз. съезд невропатологов, психиатров и наркол.: Тез. докл.- М., 1988.- Т.1.- С.13-15. (Дисертантом особисто проведений літературний пошук, збір клінічного матеріалу та його статистичне опрацювання, узагальнення та описання результатів дослідження).

24. Билык В.Д., Московко С.П. Организация амбулаторной помощи больным дисциркуляторной энцефалопатией с синдромом паркинсонизма //Актуальные проблемы неврологии /Пленум Правления Всесоюз. науч. общества невропатологов и научного совета по неврологии АМН СССР (12-14 сентября 1989 г) - Фрунзе, 1989.- С.19-21. (Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, описання результатів та підготовка рукопису до друку).

25. Московко С.П., Салихова С.Н. Симптомогенез и динамика клинических форм при болезни Паркинсона //Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології.- Вінниця, 1997.- С.84-87. (Дисертантом особисто проведений набір матеріалу, його опрацювання та описання, узагальнення отриманих результатів).

26. Moskovko S.P. Adaptive character of disease progression in parkinsonian patients //Movement Disorders.- 1997.- Vol.12 (Suppl.1).- P.103.

27. Salichova S.N., Moskovko S.P. Endogenous factors in predisposition to the development of Parkinson’s disease //Movement Disorders.- 1997.- Vol.12 (Suppl.1).- P.28. (Дисертантом особисто проведений статистичний аналіз отриманих результатів, їх описання і узагальнення, підготовка до публікації).

28. Закономірності перебігу хвороби Паркінсона у похилому віці та принципи лікувальної тактики /С.П.Московко, С.М.Саліхова, В.Д.Білик, О.В.Курляндчиков //Актуальні проблеми медицини: Матеріали науково-практ. конф. (17-18 квітня 1996 р.).- Вінниця, 1996.- С.135-137. (Дисертантом особисто проведений літературний пошук, збір матеріалу та описання і узагальнення отриманих результатів).

29. Московко С.П. Хвороба Паркінсона в Україні: проблеми ведення хворих //1 Український симпозіум „Хвороба Паркінсона: реальність та перспективи”: Тези доповідей (21 вересня 2001 р.). - Київ, 2001.- С.4.

30. Московко С.П., Петрова Т.И. Исследование анатомо-функционального состояния стволовых структур у больных дисциркуляторной энцефалопатией с синдромом паркинсонизма //VIII съезд невропатологов и психиатров Украинской ССР: Тез. докл. - Харьков, - 1990. - С. 145 – 146. (Дисертантом особисто проведений збір матеріалу, його статистична обробка та описання, узагальнення отриманих результатів).

31. Конституциональные особенности больных с синдромом паркинсонизма /В.Д.Билык, Б.И.Коган, С.П.Московко, С.Н.Салихова //1-й Международный конгресс по интегративной антропологии (Материалы конгресса).- Тернополь, 1995.- С.60-61. (Дисертантом особисто проведений аналіз та описання отриманих результатів, підготовлено рукопис до публікації).

32. Московко С.П., Московко Г.С. Практические подходы к диагностике и лечению паркинсонизма: современные стандарты //Здоров’я України.- 2004.- №10 (95).- С.12-13. (Дисертантом особисто проведений літературний пошук, зібраний матеріал та його опрацювання, сформульовані висновки).

33. Московко С.П., Московко Г.С. Стандарты диагностики паркинсонизма на ранних стадиях и тактика подбора рациональной терапии //Екстрапірамідні захворювання та вік: II український симпозіум з міжнародною участю (23-24 вересня 2004): Тези доп.- Київ, ІВЦ Алкон, 2004.- С.78-80. (Дисертантом особисто проведений збір матеріалу, його аналіз та описання, узагальнення отриманих результатів).

34. Московко С.П. Эпидемиология паркинсонизма в украинской популяции (Подольский регион) //Екстрапірамідні захворювання та вік: II український симпозіум з міжнародною участю (23-24 вересня 2004): Тези доп.- Київ, ІВЦ Алкон, 2004.- С.56-58.