Анотація до роботи:

Бадінов О.В. Клініко-експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності комбінованого застосування тіотриазоліну з ацелізином при ендотоксикозі різного генезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена клініко-експериментальному обґрунтуванню доцільності комбінованого застосування тіотриазоліну і ацелізину при ендотоксикозі різного генезу.

В роботі доведено, що ацелізин в комбінації з тіотриазоліном дозволяє досить швидко відновити основні клініко-біохімічні показники гомеостазу організму, знизити ушкоджуючу дію токсичних метаболітів на клітинні мембрани, розірвати "порочне коло" ендотоксикозу, покращити білоксинтезуючу та детоксикуючу функції печінки та нирок, нормалізувати реологічні властивості крові попереджуючи тим самим розвиток синдрому поліорганної недостатності.

Встановлена здатність препаратів уперджувати надмірну генерацію вільних радикалів з наступним утворенням та накопиченням продуктів ПОЛ на всіх етапах деградації біомембран (ДК, ТБК-продуктів) з одночасним упередженням виснаження основних компонентів ферментативного та неферментативного ланок АОС организму, що забезпечує мембраностабілізуючу дію лікарьских засобів, та, в кінцевому підсумку, реалізується високою фармакотерапевтичною ефективністю.

Підтвердженням протекторної дії досліджуваних лікарських засобів стали результати морфологічних і морфометричних досліджень стану органів і систем при СЕІ, що проявлялись в суттєвому зменшенні явищ набряку та кількості некротезованих елементів в досліджуваних біосубстратах.

В дисертації наведено нове рішення наукової задачі, яка полягає в теоретичному і клініко-експериментальному обґрунтуванні доцільності застосування ацелізину з тіотриазоліном при синдромі ендогенної інтоксикації.

1. У білих щурів з ендотоксикозом (розлитий каловий перитоніт) відбувається активація процесів ПОЛ із накопиченням в крові первинних (ДК) і кінцевих (ТБК-активних) продуктів ліпідпереокислення на 143% і 115%, (р<0,05), відповідно, з одночасним зменшенням рівня компонентів антиоксидантної системи (СОД, каталаза, SH-групи), в середньому на 38% (р<0,05), підвищенням основних показників БХЛ – амплітуди швидкого спалаху (на 79%), кінцевого значення інтенсивності світіння (на 172%) і загальної світлосуми реакції (на 90%). При цьому відмічаються виражені зміни структури життєвоважливих органів (головний мозок, печінка, нирки) – набряк, некроз та лізис клітинних елементів. Всі тварини гинуть на протязі першої доби моделювання ендотоксикозу.

2. Внутрішньоочеревинне введення з лікувально-профілактичною метою ацелізину (43,5 мг/кг) із тіотриазоліном (67,9 мг/кг) щурам на тлі розлитого калового перитоніту істотно знижує основні показники БХЛ – амплітуду швидкого спалаху (на 42%), кінцеве значення інтенсивності світіння (на 70%) і загальну світлосуму реакції (на 38%). При цьому в 1,5 рази знижується рівень в крові ДК та ТБК-реактантів у порівнянні з контролем, з одночасним відновленням активності СОД, каталази та кількості SH-груп, зменшуються набряк тканин, кількість некротизованих клітин (нейроцитів, гепатоцитів, епітелію звитих канальців нирок). Летальність тварин на протязі першої доби не реєструвалась.

3. У хворих з ендотоксикозом посттравматичного ґенезу з моменту розвитку синдрому ендогенної інтоксикації II ступеня на фоні базової терапії відмічається вірогідне підвищення рівня: АТс (на 25%), ЧСС (на 24%), температури тіла (до 37,4^о С). Практично всі пацієнти потребують проведення штучної вентиляції легень. Рівень молекул середньої маси в крові збільшується в 4,7, загального білірубіну в 1,4, сечовини 1,6, креатиніну в 1,7, АлТ та АсТ в – 3,0 та 3,7 разів. При цьому відмічається зменшення кількості загального білка а також погіршення реологічних властивостей крові за показниками рівня гемоглобіну, протромбінового індексу та фібриногену в порівняні зі здоровими добровольцями. Відбувається суттєва активація процесів ПОЛ – підвищення рівня ДК і ТБК-активних продуктів з одночасним виснаженням основних компонентів антиоксидантної системи захисту організму (СОД, каталаза, SH-групи).

4. Застосування у хворих з ендотоксикозом на тлі базової інтенсивної терапії тіотриазоліну (4 мл 2,5% розчину) з ацелізином (1г), розчинених в 400 мл 0,9% розчину NaCl, які вводили внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 60 крапель у хвилину, 1 раз на день протягом 5 діб, на 5 добу нормалізує основні фізіологічні функції (АТс, ЧСС, температуру тіла) і клініко-біохімічні показники гомеостазу організму (рівень молекул середньої маси, сечовини, загального білка, загального білірубіну, АлТ, АсТ, креатиніну), та дозволяє на 16% (р<0,05) зменшити кількість хворих, що потребують проведення штучної вентиляції легень.

5. У хворих з ендотоксикозом комбіноване застосування тіотриазоліну з ацелізином на тлі базової терапії відновлює показники БХЛ, істотно (у 4-8 разів) знижує утворення і накопичення в сироватці крові первинних (ДК) і в 1,5 рази кінцевих (ТБК-активних) продуктів ПОЛ, упереджує витрати основних компонентів антиоксидантної системи захисту організму, та відповідно до шкал TS, SAPS, SOFA, MODS, вірогідно зменшує ступінь ендогенної інтоксикації у порівнянні з хворими, яки отримували традиційну базову терапію.

6. В основі механізму фармакотерапевтичної дії комбінації ацелізину з тіотриазоліном при синдромі ендогенної інтоксикації лежить антиоксидантна активність з антирадикальними властивостями, що упереджує формування розповсюдженої мембранопатії в життєвоважливих органах та розвиток синдрому поліорганної недостатності.

Публікації автора:

1. Бадинов А.В. Биохемилюминисценция сыворотки крови больных с эндотоксикозом посттравматического генеза // Біль, знебілювання і інтенсивна терапія.- 2003. - № 2(Д) - С. 75 - 77

2. Бадінов О.В., Лук’янчук В.Д., Савченкова Л.В. Сучасні уявлення про патогенез ендотоксикозу посттравматичного генезу (огляд літератури) // Современные проблемы токсикологии. - 2003.- №4. - С. 10 – 16. (дисертантом виконані обробка і аналіз літературних даних, підготовка матеріалів до друку).

3. Бадінов О.В. Можливості сучасної фармакології ендогенної інтоксикації травматичного генезу (огляд літератури) // Український журнал екстремальної медицини ім Г.О. Можаєва. - 2003. - № 3 - С. 78 – 83.

4. Бадинов А.В. Состояние окислительного гомеостаза у больных с эндотоксикозом посттравматического генеза и его фармакокоррекция // Український Медичний Альманах. - 2003. - Т. 6. - № 5. - С. 18-20

5. Савченкова Л.В., Бадінов О.В. Біохемілюмінісцентний аналіз фармакотерапевтичної ефективності комбінованого застосування ацелизину і тіотриазоліну у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу // Ліки. – 2004. - №3-4. – С. 81-84. (дисертантом виконані клінічні дослідження, обробка та інтерпретація даних).

6. Бадінов О.В. Вплив комбінації ацелізину з тіотриазоліном на клініко-біохімічні константи гомеостазу організму при ендотоксикозі посттравматичного гензу // Одеський медичний журнал. – 2004. - №3(83). – С. 8-11.

7. Бадинов А.В., Комаревцев А.С., Мамчур С.Ю. Влияние ацелизина в комбинации с тиотриазолином на ферментативное звено антиоксидантной системы защиты организма у больных с эндотоксикозом посттравматического генеза // Український журнал екстремальної медицини ім Г.О. Можаєва. - 2004. Т.5 - № 1(Д) - С. 97 – 100. (дисертантом виконані клінічні дослідження, обробка та підготовка матеріалів до друку).

8. Комаревцев А.С., Мамчур С.Ю., Бадинов А.В. Клинико – фармакологические аспекты влияния ацелизина в комбинации с тиотриазолином на степень тяжести синдрома эндогенной интоксикации посттравматического генеза. // Біль, знебілювання і інтенсивна терапія.- 2005. - № 1 - С. 47 - 51 (дисертантом виконані клінічні дослідження, обробка даних, підготовка матеріалів до друку)

9. Савченкова Л.В., Бадинов А.В. Оценка антирадикальной активности ацелизина в комбинации с тиотриазолином на модели эндогенной интоксикации// Современные проблемы токсикологии. -2005.- №2.- С. 73-76 (дисертантом виконані розділ експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку).

10. Деклараційний патент на винахід 65048 А, Україна, МПК G09B23\28, A61B17\00. Спосіб моделювання ендогенної інтоксикації / О.В. Бадінов, Л.В. Савченкова, М.В. Оглобліна; Заявл. 20.05.03; Опубл. 15.03.04, Бюл. № 3 (дисертантом виконані розділ експериментальних досліджень та оформлення патенту).

11. Деклараційний патент на винахід 65954 А, Україна, МПК 7 А61К31/00. Спосіб комбінованої лікарської профілактики синдрому ендогенної інтоксикації / Л.В. Савченкова, О.В. Бадінов, В.Д. Лук’янчук, С.Ю. Мамчур; Заявл. 08.07.03; Опубл. 15.04.04, Бюл. № 4 (дисертантом виконані розділ клінічних та експериментальних досліджень, оформлення патенту).

12. Фармакокорекція синдрому ендогенної інтоксикації в комплексній терапії невідкладних станів: Методичні рекомендації / Л.В. Савченкова, О.В. Бадінов, С.Ю. Мамчур. – Луганськ, 2004. – 32 с. (дисертантом виконано обробку даних літератури, оформлення та підготовка рекомендацій до друку).

13. Бадинов А.В. Теоретическое обоснование применения тиотриазолина в комбинации с ацелизином при эндотоксикозе различного генеза // Матеріали I Всеукраїнської наук.-практ. Конференції студентів і молодих вчених «Актуальні питання сучасної неврології» - Луганськ, 2002. - С. 9-10

14. Бадінов О.В. Сучасні підходи до фармакотерапії синдрому ендогенної інтоксикації // Матеріали МНПК «Клінічна фармація: 10 років в Україні» -Харьків, 2003 - С. 104.

15. Бадінов О.В. Біохемілюмінісценція, як критерій важкості ендотоксикозу // Українські медичні вісті. Часопис ВУЛТ, 2003. - Том 5, №1(63) - С. 225.

16. Бадинов А.В. Эффективность применения ацелизина в комбинации с тиотриазолином при эндотоксикозе посттравматического генеза // Клінічна фармація. - 2003. - Т. 7. - №4 - С. 59.

17. Бадинов А.В. Методические основы оценки тяжести состояния, прогноза и эффективности фармакотерапии травматической болезни // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. «Україна наукова 2003» - Дніпропетровськ - Сімферополь, 2003. - С. 55-56.

18. Бадинов А.В. Влияние ацелизина в комбинации с тиотриазолином на степень тяжести эндогенной интоксикации у больных с травматической болезнью // Матер. II Міжнар. наук. - практ. конф. «Динаміка наукових досліджень» - Дніпропетровськ, 2003. - С. 37 – 38.

19. Бадинов О.В. Нові підходи до фармакокорекції больового синдрому у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу // Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнар. участю «Внесок молодих вчених в медичну науку» присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії – Харків, 2003. -
    С. 8-9.

20. Бадинов А.В. Фармакотерапевтическая эффективность комбинации ацелизина и тиотриазолина на модели эндотоксикоза при разлитом каловом перетоните // Матер. VII Міжнар. наук. - практ. конф. «Наука і освіта» - Дніпропетровськ, 2004. - С. 24 – 26.

21. Бадинов А.В. Взаимосвязь гепатоцеллюлярной недостаточности и степени тяжести синдрома эндогенной интоксикации посттравматического генеза // Матер. II Межрег. наук. конф. «Актуальні питання біології та медицини» - Луганськ, 2004. - С. 13-14.

22. Бадінов О.В. Фармакокорекція клініко-біохімічних констант гомеостазу організму при ендотоксикозі посттравматичного генезу // Матер. наук. - практ. конф. «Перспективи розвитку медицини та фармації в Україні» - Луганськ, 2004.- С. 10-16.

23. Савченкова Л.В., Бадинов А.В. Ацелизин в комбинации с тиотриазолином в фармакокоррекции ферментного спектра сыворотки крови у больных с синдромом эндогенной интоксикации // Матер. IV Української Міжнар. наук. - практ. конф. з клінічної фармакології – Вінниця, 2004. - С. 121-122.

24. Бадінов О.В. Фармакокорекція параметрів вітальних функцій і гомеостазу організму на моделі ендотоксикозу при розлитому каловому перитоніті // Українські медичні вісті. Часопис ВУЛТ, 2005. - Том 6, №1-2 (64-65) - С. 332.

25. Савченкова Л.В., Бадінов О.В., Мамчур С.Ю. Ефективність тіотриазоліну в комбінації з ацелізином при ендотоксикозі посттравматичного генезу у постраждалих з травматичною хворобою / Інформаційний листок про нововведення в системі охорони здоров’я № 08. – Луганський центр науково-практичної та економічної інформації, 2003 - 4с. (дисертантом виконані розділ клінічних та експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку).