Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Гастроентерологія


Сулима Василь Васильович. Клініко-експериментальне дослідження морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони при виразковій хворобі та хронічному гастриті : дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2005.



Анотація до роботи:

Сулима В.В. Клініко-експериментальне дослідження морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони при виразковій хворобі та хронічному гастриті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення діагностики та лікування виразкової хвороби, хронічного неатрофічного та атрофічного гастриту. Результати роботи розширюють та поглиблюють уявлення про особливості клініко-ендоскопічних та морфо-функціональних проявів у цих пацієнтів, частоту інфікування Нelicobacter (H.) pylori. Визначено особливості відновлення рівня кислотопродукції та клітинного складу залозистого апарату слизової оболонки фундального відділу шлунка у пацієнтів з виразковою хворобою після ефективної ерадикації Н.pylori. Показано більш потужний ефект зниження кислотопродукції шлунка та його тривалості в інгібіторів протонної помпи (ІПП) пантопразолу та рабепразолу натрію у порівнянні з блокатором Н2-гістамінових рецепторів фамотидином. Встановлено різний напрямок змін ультраструктури парієтальних клітин на фоні застосування блокатору Н2-гістамінових рецепторів фамотидину та ІПП пантопразолу і рабепразолу натрію, та відсутність різниць за змінами ультраструктури парієтальної клітини під час застосуванні препаратів з групи ІПП. Обґрунтовано можливість використання спектрофотометрії для спостереження морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони, що вказує на перспективи застосування цього методу в діагностиці хвороб шлунка та дванадцятипалої кишки.

1. Клінічні прояви та морфо-функціональні особливості стану шлунка при виразковій хворобі, хронічному неатрофічному та атрофічному гастритах характеризуються поліморфізмом та залежать від тривалості захворювання, інфікованності Н.pylori, активності запалення слизової оболонки, наявності її атрофії та виразкових дефектів. Встановлено кореляційні взаємозв’язки між середнім рівнем мінімального рН шлунка та частотою виявлення гастроезофагеального (r=-0,95) та дуоденогастрального (r=-0,79) рефлюксів, наявністю атрофічних змін (r=0,93), частотою виявлення H.pylori-інфекції
(r = – 0,88 при застосуванні швидкого уреазного тесту, r = – 0,95 при використанні морфологічного методу).

2. Застосування ІПП пантопразолу (контролоку) чи рабепразолу натрію (парієту) викликає підвищення середнього рН в 1,46-1,51 разів вище та тривалість ефективної дії в 1,90-2,21 рази довше в порівнянні з блокатором Н2-гістамінових рецепторів фамотидину, при цьому латентний період у 1,16-1,65 рази довший для ІПП. Встановлено, що на ультраструктурному рівні вищезазначені ІПП, крім блокади Н++-АТФази, переважно впливають на мітохондріальний апарат, що призводить до зниження енергетичного потенціалу парієтальної клітини. Проте вплив різних представників з групи ІПП не має різниць за змінами ультраструктури парієтальної клітини. Блокатор н2-гістамінових рецепторів фамотидин викликає перерозподіл мембранних структур у бік утворення тубуловезікул, що підвищує секреторний потенціал парієтальної клітини.

3. При досліджені секреторної функції шлунка визначено середнє значення у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (рНmin 1,21±0,03), з хронічним неатрофічним гастритом (рНmin 1,52±0,05), при цьому спостерігали збільшення загальної кількості клітин залозистого епітелію шлунка відповідно на 29% та 23% (р<0,001 щодо контролю) за рахунок збільшення у 1,5 рази популяцій головних та парієтальних клітин та зниження кількості додаткових мукоцитів відповідно на 25% та 48% (р<0,001 щодо контролю).

Після ерадикації Н.pylori у пацієнтів рівень кислотопродукції шлунка мав тенденцію до зміщення у бік нормацидності, що супроводжувалось відновленням кількості та співвідношення епітеліоцитів фундальних залоз. Такий напрямок змін більш повно представлений при хронічному неатрофічному гастриті.

4. Дослідження при моделюванні з різною концентрацією гемоглобіну, а також при медикаментозному створенні у собак гіперацидності та гіпоацидності шлунка, свідчать, що зміни концентрації гемоглобіну в тканинах як штучні, так і в залежності від функціонального стану слизової оболонці шлунка, суттєво впливають на характер спектрограм. Чим вище концентрація гемоглобіну в тканинах, тим сильніше поглинання світла у видимій частині спектру. Це знаходить своє відбиття у розміщенні максимального піку кривої спектрограми, збільшенні його висоти та площі.

5. Спектрофотометрія слизової оболонки гастродуоденальної зони доповнює візуальну оцінку, отриману під час проведення звичайної ФЕГДС. Коефіцієнти насичення гемоглобіном слизової оболонки фундального, антрального відділів шлунка та цибулини ДПК у здорової людини співвідносяться відповідно 1,2 : 1 : 1,4, у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки 2,3 : 1 : 2,5, з хронічним неатрофічним гастритом 1,6 : 1 : 1,7, з хронічним атрофічним гастритом 1 : 1 : 1. Вміст гемоглобіну у слизовій оболонці фундального відділу шлунка при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки збільшено майже у 1,5 рази (р<0,05), а при хронічному атрофічному гастриті зменшено у 2 рази (р<0,05) відносно аналогічного показника здорової людини.

Публікації автора:

1.Сулима В.В., Залевский В.І., Гриценко И.И., Руденко А.И., Косинский А.В. Результаты спектрофотометрии слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у больных с хроническим гастритом // Гастроэнтерология. - Днепропетровск, 1997.- Вып.27. - С.52-54.

Дисертант провів відбір літератури за темою статті, виконав ендоскопічні та спектроскопічні дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів, підготував статтю до друку.

2.Сулима В.В. Результати застосування оптичної спектроскопії при гастродуоденальних дослідженнях // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 1999. - Вип.29. - С.198-201.

3.Сулима В.В. Результати досліджень внутрішньошлункової рН-метрії у пацієнтів на виразкову хворобу при лікуванні контролоком // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2004.- Вип.35. - С.214-217.

4.Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Короленко Г.С. Морфо-фукціональний стан фундальних залоз шлунка при гастродуоденальних захворюваннях до та після ерадикації Helicobacter pylori // Лікарська справа. - 2004. - №2 – С.29-31.

Дисертант провів аналіз літератури за темою публікації, проводив клінічні спостереження, ендоскопічні та морфологічні дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів, підготував статтю до друку.

5.Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Короленко Г.С. Оцінка впливу сучасних антисекреторних препаратів на стан ультраструктурної організації парієтальних клітин // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип.36. - С.53-57.

Дисертант провів аналіз літератури за темою публікації, проводив клінічні спостереження, ендоскопічні та морфологічні дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів.

6.Гриценко І.І., Будзак І.Я., Гриценко В.І., Щербиніна М.Б., Сулима В.В. Внутрішньошлункова експрес рН-метрія при гастродуоденальних захворюваннях // Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: Практичне керівництво/ під ред. В.М.Чорнобрового. – Вінниця: Логос, 1999. – С.27-30.

Дисертант самостійно проводив рН-метричні дослідження, виконав аналіз отриманих результатів.

  1. Пат. 67589 А Україна, Кл. G 01N33/49 Спосіб діагностики хронічного гастриту методом спектрофотометрії / Степанов Ю.М., Залевський В.І., Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Косинський О.В., Будзак І.Я. (Україна). - №2003109780; Заявл. 31.10.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл.№6.

Дисертант провів інформаційно-патентний пошук, клінічні, ендоскопічні та спектроскопічні дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів, здійснив впровадження даного способу.

8.Сулима В.В. Спектрофотометрія – перспективний метод ранньої діагностики захворювань верхніх відділів органів травлення // Перший Український конгрес гастроентерологів 19-21 вересня 1995 р. – Дніпропетровськ, 1995. -– С.50.

9. Вплив антисекреторних препаратів різних груп на стан кислототворної функції шлунка / Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Новоженіна Л.І.,
Косинська С.В., Латфуліна А.В. // Сучасна гастроентерологія. – 2002. - №2. Тези доп. Респ. наук.-практ. конф. “Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє”, 14-15 березня 2002, Харків. – С.107.

Дисертант провів клінічні спостереження, експрес рН-метрії, виконав їх статистичний аналіз.

10. Особливості кислотоутворюючої функції шлунка при гастродуоденальних ерозіях / Гриценко І.І., Будзак І.Я., Кушніренко І.В., Сулима В.В., Кононов І.М. // Сучасна гастроентерологія. – 2002. - №2. Тези доп. Респ. наук.-практ. конф. “Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє”, 14-15 березня 2002, Харків. – С.107.

Дисертант самостійно проводив експрес рН-метрії, виконав аналіз отриманих результатів, підготував публікацію до друку.

11. Щербиніна М.Б., Короленко Г.С., Сулима В.В. Об’ємна площа парієтальних клітин до та після лікування кислотозалежних захворювань, асоційованих з Helicobacter pylori // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т.10, №4. – С.149.

Дисертант виконав клінічні дослідження, ендоскопічні та морфологічні дослідження, провів оцінку та аналіз отриманих даних.

12. Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Будзак І.Я., Кудрявцева В.Є. Вплив бактеріального VacA та CagA статусу на ефективність ерадикації Helicobacter pylori // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Клінічна фармація: 10 років в Україні”. – Харків, 2003. – С.40.

Дисертант провів клінічні дослідження та статистичну оцінку отриманих результатів.

  1. Сулима В.В. Оценка эффективности препарата Контролок при проведении антисекреторной терапии у пациентов с язвенной болезнью // Матер. Всеукраїнської наук. – прак. конференції «Терапевтичні читання пам’яті акад. Л.Т.Малої». – Харків, 2004. - С.225.

  2. Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Короленко Г.С. Ультраструктурні зміни парієтальних клітин під впливом інгібіторів протонної помпи // Тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. „Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб”. – Харків, 2004. – С.140.

Дисертант проводив ендоскопічні та морфологічні дослідження, статистичну обробку отриманих результатів.