Романюк Микола Георгiйович. Клiнiко-дiагностичнi аспекти резекцiї пiдшлункової залози при мiсцеворозповсюдженому раку шлунка : Дис... канд. наук: 14.01.07 - 2003.
Анотація до роботи:
Романюк М.Г. Клініко-діагностичні аспекти резекції підшлункової залози при місцеворозповсюдженому раку шлунка. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, МОЗ України, Донецьк, 2003.
Дисертацію присвячено питанням діагностики і лікування місцеворозповсюдженого раку шлунка з ураженням підшлункової залози. На підставі аналізу інформативності клінічних, лабораторних, ендоскопічних, рентгенологічних, ультразвукових, комп’ютерно-томографічних і ядерно-магнітно-резонансно-томографічних даних розроблений доопераційний діагностичний алгоритм, який дозволив планувати оперативне втручання і післяопераційні заходи у зв’язку з можливою інтраопераційною травмою підшлункової залози. Запропонована раціональна хірургічна тактика при раку шлунка з утягненням підшлункової залози, критерії операбельності хворих, обгрунтовані способи резекції підшлункової залози. Застосування розроблених діагностичних і лікувальних заходів дозволило досягти п’ятирічного виживання після радикальних комбінованих оперативних втручань у 24,3% хворих.
Дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної онкології – лікуванню місцеворозповсюдженого раку шлунка з утягненням підшлункової залози, які спостерігаються у 30,3% хворих. При цьому були сформульовані основні положення і розроблена концепція доопераційної і інтраопераційної діагностики уражень підшлункової залози при раку шлунка, а також принципи планування і виконання хірургічних втручань.
Найчастіше проростання підшлункової залози спостерігається при раку антрального відділу шлунка (44,8%), ендофітно-інфільтративному рості пухлини (81,6%), при її низькодиференційованій будові (47%). У 33,7% випадків ураження підшлункової залози при раку шлунка носило локальний характер без метастазів у інші органи, у 20,4% була уражена селезінка, в інших випадках брижа ободової кишки, великий сальник, печінка, заочеревинні лімфовузли, судинні структури та діафрагма.
Найбільш інформативнішими клініко-анамнестичними ознаками ураження підшлункової залози при раку шлунка є біль у спині, схуднення на 10 і більше кг, тривалість захворювання понад 6 місяців і пальпуєма пухлина. Ці ознаки, а також локалізація пухлини в антральному відділі, її
розміри понад 5 см, наявність ригідності стінки шлунка і обмеження його зміщення за даними ендоскопії і рентгенологічного дослідження при неможливості ультразвукової візуалізації підшлункової залози є показанням для проведення топічного діагнозу за допомогою КТ і ЯМРТ, інформативність яких складає понад 95%.
Рак шлунка з утягненням тіла і хвоста підшлункової залози або поверхневим ураженням її головки треба розглядати як операбельну пухлину при відсутності очевидних ознак генералізації процесу, утягнення магістральних судин черевної порожнини, невидаляємих, уражених метастатичним процесом, парааортальних лімфовузлів, а також проростання пухлини у заочеревний простір, що визначає показання до виконання радикальної комбінованої операції.
Використання апарата УО-60 під час резекції підшлункової залози за нашою методикою з утворенням тунелю ззаду підшлункової залози не вимагає додаткового ушивання кукси підшлункової залози, що зменшує травматизацію органа.
Комбіновані оперативні втручання при раку шлунка з ураженням підшлункової залози супроводжувались розвитком післяопераційного панкреатиту в 11,3% випадків і
15
післяопераційною летальністю 5,6%, що було вірогідно нижче, у порівнянні з групою не радикально оперованих хворих, але вище у порівнянні з хворими без уражень підшлункової залози.
Застосування комбінованих оперативних втручань з резекцією підшлункової залози і післяопераційною поліхіміотерапією дозволяє досягти трьохрічного виживання 51,3% хворих, п’ятирічне виживання досягає 24,3%.
Публікації автора:
Шальков Ю.Л., Романюк Н.Г., Козубенко М.Ю. Культя поджелудочной железы как причина послеоперационного панкреатита // Харківська хірургічна школа. – 2002. – №2. – С. 10–13. (Автором зібраний клінічний матеріал та його статистична обробка, зроблено висновки).
Романюк Н.Г., Гранкин И.А., Козубенко М.Ю. Котенко А.Е., Сумана Мансур. Резекция поджелудочной железы при раке желудка // Вестник биологии и медицины. – 2002. – №4. – С. 72–75. (Автором удосконалено техніку оперативного втручання, вивчені та проаналізовані результати лікування).
Романюк Н.Г. Дооперационная диагностика поражений поджелудочной железы при раке желудка // Харківська хірургічна школа. – 2002. – №4(5). – С.88–90.
Шальков Ю.Л., Сумана Мансуру, Романюк М.Г. Спосіб дренування біліарної системи. Деклараційний патент України № 43729 А (А61В17/00) (зав. 02.07.2001 №2001074534, опубл. –
16
17.12.2001 бюл. №11) (Автор брав безпосередню участь у розробці методики подвійного дренування гепатобіліарної системи при ураженні головки підшлункової залози).
Романюк Н.Г., Ноздрачева Е.В., Гранкин И.А. Клинико-инструментальные параллели рака желудка с вовлечением поджелудочной железы // Мат. Х з’їзду онкологів України. – Крим, 2001, – С. 128-129.
