Проведені нами дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Аналіз літературних даних показав, що існуючі конструкції корсетів (бостонський, Милуокі та ін.) здійснюють недостатню коригувальну дію на сколіотичну деформацію хребта, нетехнологічні у виготовленні, майже повністю відсутній деротаційний ефект від їх використання. Через недостатню коригувальну дію застосовуваних на сьогоднішній день корсетів багато ортопедів взагалі відмовляються від корсетів при лікуванні сколіотичної деформації хребта у дітей та підлітків. Це призводить до розвитку грубих инвалідизуючих деформацій хребта, що потребують складного хірургічного лікування. Дотепер не існує чітких показань для призначення корсета, для початку й закінчення корсетного лікування. Не розроблений режим використання корсета. Немає чітких клінічних рекомендацій з технології виготовлення корсетів. Недостатньо вивчений вплив корсетів на перебіг сколіотичної деформації хребта в процесі лікування корсетом. 2. При моделюванні умов навантаження тулуба в корсетах при різних типах сколіотичної деформації за допомогою розроблених методом кінцевих елементів математичних моделей різних відділів хребта нами було доведено, що діючи тільки на один хребець, що розташований на вершині викривлення, можна отримати зусилля для виправлення деформації, але здійснюючи тиск і на поручрозташовані хребці, можна отримати сильнішу коригувальну дію на деформований хребет; зусилля, що прикладені до бічних відростків хребців в напрямку "збоку досередини", працюють на усунення ротаційної деформації хребта, тоді як зусилля, які спрямовані в протилежному напрямку, навпаки, сприяють зростанню ротаційного викривлення. Натискання на бічний відросток тільки в напрямку "ззаду уперед" практично не дає ніяких змін деформації хребта, тому виконувати такий метод навантаження на практиці немає сенсу; тиск на груднину не має практичного значення, тому що призводить тільки до деформації ребрових елементів моделі; при навантаженні грудної клітки для отримання кращих результатів корекції необхідно здійснювати навантаження задньої частини ребер. Це сприяє усуненню як викривлення, так і ротаційного компонента деформації. 3. Використання розроблених корсетів у дітей та підлітків з ідіопатичним та диспластичним сколіозами дозволило досягти триплощинної корекції у пацієнтів зі всіма типами сколіозів, чотирьох розроблених модифікацій виготовлення корсета достатньо для отримання корекції сколіотичної деформації хребта при грудному, грудопоперековому, комбінованому та поперековому типі сколіотичної деформації. 4. Застосування розроблених корсетів дає не тільки можливість триплощинної корекції сколіотичної деформації хребта, але й змінює клиноподібність трьох верхівкових хребців; зменшення клиноподібності трьох верхівкових хребців найбільш виражено в перший рік використання корсета. Подальша динаміка залежить від величини клиноподібної деформації на початку лікування. Чим менше виражена клиноподібність, тим позитивніше динаміка її зменшення. У групі пацієнтів з величиною деформації до 300 простежується позитивна динаміка протягом 3 років спостереження. При збільшенні величини початкової деформації спостерігається слабка позитивна динаміка тільки до другого року спостереження. 5. Застосування розроблених прийомів ремоделювання корсетів не тільки подовжує строк їх експлуатації, але і покращує їх коригувальну функцію. 6. Ступінь корекції фронтальної деформації і патологічної ротації знаходиться в зворотній залежності від величини початкової деформації і не залежить від типу деформації. Більш великий ступінь корекції був отриманий у пацієнтів з початковою деформацією до 300. У пацієнтів з грудопоперековим типом деформації було досягнуто 89±3,5% фронтальної корекції та 91,5±4% корекції патологічної ротації. При комбінованому типі деформації корекція у фронтальній площині була 73,8±5,5% для грудного викривлення та 68,07±3,9% для поперекового. Корекція патологічної ротації для грудного викривлення 82,7±5,9%, а для поперекового 81,3±4,6%. В групі пацієнтів з грудним типом деформації корекція у фронтальній площині склала 85,9±5,5%, корекція патологічної ротації - 74,2±6,4%. У пацієнтів з поперековим типом деформації у фронтальній площині було досягнуто 69,6±5,8% корекції основного викривлення і 88,1±5,4% корекції патологічної ротації. Це дозволяє зробити висновок, що найбільш оптімально призначати лікування корсетом саме при таких величинах деформацій хребта. Лікування за допомогою корсета повинне застосовуватися при явному або обґрунтовано очікуваному прогресуванні деформації. Крім аналізу рентгенограм і оцінки таких факторів, як величина патологічної ротації, ригідність деформації, тривалість захворювання, ослаблення зв'язок і тип сколіозу, велике значення для показання до використання корсета має оцінка стану росту й ступеня статевого созрівання підлітків. У виняткових випадках у дітей молодшого віку (3 – 5 років) з достатньою гнучкістю й деформацією понад 40 можна також розглядати можливість лікування корсетом. |
