В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної задачі сучасної стоматології, що полягає у підвищенні ефективності профілактики та лікування захворювань пародонта у дітей, хворих на ЦД 1 типу, шляхом вивчення клінічних проявів, структурних та метаболічних змін в яснах на різних стадіях розвитку запалення та розробки патогенетично обгрунтованих способів їх фармакологічної корекції. 1. Поширеність хвороб пародонта серед дітей, хворих на ЦД 1 типу є високою і становить 76% проти 51,59% в контрольній групі. У 64,8% дітей цього контингенту діагностовано хронічний катаральний гінгівіт, 4,0% мали загострення хронічного катарального гінгівіту, 3,2% – хронічний гіпертрофічний гінгівіт. У 4,0% дітей з цукровим діабетом діагностовано хронічний генералізований пародонтит. 2. Клінічний перебіг хронічного катарального гінгівіту у дітей, хворих на ЦД 1 типу характеризується зміною індексних показників в залежності від тривалості діабету: ЦД терміном до 5-ти років – РМА=23,59% проти 15,53% в контрольній групі; середня кількість секстантів з кровоточивістю – 2,11, проти 1,94 в контролі; значення індексу OHI-S -0,84; ЦД терміном більше 5-ти років – відповідно: 31,63%, 2,57, 1,2 (всі показники p < 0,05), що в цілому свідчить про пряму залежність прогресування змін в тканинах пародонта від тривалості основного захворювання. 3. В патологічному процесі ушкодження тканин пародонта у дітей, хворих на ЦД 1 типу, доцільно виділяти доклінічну стадію. Вона характеризується відсутністю клінічної симптоматики запалення і наявністю комплексу метаболічних і структурних порушень. Важливими серед них є морфологічні зміни артеріолярної та капілярної ланок гемомікроциркуляторного русла ясен з нерівномірним звуженням його просвітів та тенденцією до зниження рівня енергетичного обміну в усіх структурах ясен. Розвиток клінічної симптоматики пов’язаний з виникненням первинно хронічного запалення, про що свідчить клітинний склад інфільтратів (переважання в клітинному складі інфільтратів лімфоцитів та плазматичних клітин з високим енергетичним рівнем). 4. Розвиток запального процесу в яснах дітей з ЦД 1 типу значною мірою обумовлений дискоординацією активності окисно-відновних ферментів в епітеліальних та сполучнотканинних клітинах: зниження активності ферментів дихання (СДГ, МДГ), пентозного циклу (гл-6ф-ДГ) та термінального окислення (НАД-Н ДГ і НАДФ-Н ДГ) при одночасному вірогідному наростанні активності ензимів гліколізу (ЛДГ, ц-–глДГ), величини котрих прямо корелюють з тривалістю основного захворювання. Це свідчить про розвиток в яснах ознак тканинної гіпоксії, яка за доклінічного ступеня запалення знаходиться в стадії компенсації. 5. Наявність у дітей, хворих на ЦД 1 типу доклінічної стадії розвитку гінгівіту робить доцільним застосування комплексу патогенетично спрямованих заходів. Лікувально-профілактичний комплекс включає загальне лікування антигомотоксичними препаратами Лімфоміозот, Коензим композитум, Ангіо-ін’єль та місцеве застосування Траумель С. Результатом цих заходів є вірогідне (p<0,05) подовження терміну доклінічної стадії гінгівіту. Застосування розроблених нами лікувально-профілактичних заходів при наявності захворювань тканин пародонта на тлі цукрового діабету, забезпечує позитивний лікувальний ефект та подовжує строки ремісії гінгівіту, позитивно впливає на його перебіг та скорочує строки лікування у 1,5 рази. Практичні рекомендації Загальне лікування захворювань тканин пародонта слід проводити сумісно з дитячим ендокринологом, шляхом призначення антигомотоксичних препаратів Лімфоміозот, Коензим композитум та Ангіо-Ін’єль. Для первинної місцевої профілактики захворювань тканин пародонта у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу, рекомендується проводити комплекс заходів, що включає професійну гігієну ротової порожнини, санацію ротової пророжнини, навчання дітей методам чищення зубів, підбір засобів індивідуальної гігієни ротової порожнини, масаж ясен м’якою щіткою з маззю Траумель С 2 рази на день протягом 3 тижнів, 2 рази на рік. Для місцевого лікування хронічного катарального гінгівіту, окрім вище вказаного, доцільно проводити аплікації на ясна мазі Траумель С (15-20 хвилин) тричі на тиждень протягом 3 тижнів, 2-4 рази на рік. При загостренні хронічного катарального гінгівіту необхідно додатково призначати препарат Траумель С у вигляді таблеток (по 1 табл. сублінгвально 3 рази на день, протягом 3-х тижнів), проводити професійну гігієну та аплікації з маззю Траумель С (15 хвилин) щодня, № 10. Курсом 3-4 рази на рік. Схема місцевого лікування хронічного генералізованого пародонтиту повинна включати обробку пародонтальних кишень, зрошення водним розчином Траумель С, інстиляцію в пародонтальні кишені мазі Траумель С (10-15 хвилин). Курс – 3-4 рази на рік. Дітей, хворих на цукровий діабет, що мають захворювання тканин пародонта, слід включати до 3-ї стоматологічної диспансерної групи, що має проходити огляди 3-4 рази на рік з обов’язковою підтримуючою терапією в залежності від клінічної ситуації. |