Щербиніна Марина Борисівна. Клінічні та морфо-функціональні особливості перебігу пептичної виразки шлунка та її патогенетичне лікування: дисертація д-ра мед. наук: 14.01.02 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Щербиніна М.Б. Клінічні та морфо-функціональні особливості перебігу пептичної виразки шлунка та її патогенетичне лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02. – внутрішні хвороби. - Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено розробці принципів підвищення ефективності лікування пептичної виразки шлунка на основі розкриття патогенетичних механізмів ульцерогенезу. Проведено вивчення закономірностей взаємодії ацидності, інвазії Нelicobacter (Н.) pylori, імунного захисту та морфологічного стану слизової оболонки шлунка. Доведено, що на формування хронічної виразки впливають порушення епітеліально-стромальних співвідношень, зменшення об’ємної щільності мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка, які є результатом довгострокового перебігу хронічного гастриту, у 70% випадків асоційованого з інвазією Н.pylori.
Виділено шляхи реалізації кислотної агресії. Встановлено, що гіперацидність не може відігравати провідну роль у механізмах ульцерогенезу за рахунок безпосереднього ушкодження слизової оболонки шлунка. Визначальним у процесах ульцерогененезу є погіршення кровопостачання, чим можна пояснити локальність виразкового дефекту. Додаткове зменшення кровопостачання у морфологічно змінених ділянках слизової оболонки шлунка, яке відбувається при секреції соляної кислоти внаслідок фізіологічного перерозподілу кровообігу з переважанням у ділянці кислотопродукції, є опосередкованим механізмом впливу ацидності на виразкоутворювання.
У пацієнтів з пептичною виразкою шлунка визначено також характерні суттєві порушення імунного статусу, які мають вторинний характер та пов’язані з природними особливостями токсигенних штамів Н.pylori.
Оптимальним варіантом терапії пептичної виразки шлунка необхідно визнати тактику впливу на декілька патогенетичних ланок захворювання, а саме корекцію ацидності, ерадикацію Н.руlоrі, ліквідацію явищ хронічного гастриту, покращення стану мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка та нормалізацію імунного статусу.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає в розробці принципів підвищення ефективності лікування ПВШ шляхом розкриття патогенетичних механізмів ульцерогенезу, а саме вивчення закономірностей взаємодії ацидності, інвазії Н.pylori, імунного захисту та морфологічного стану слизової оболонки шлунка.
1.Гіперацидність не відіграє провідної ролі у механізмах ульцерогенезу за рахунок безпосереднього ушкодження слизової оболонки шлунка. Про це свідчать найбільш низькі показники ацидності у пацієнтів з ПВШ серед групи кислотозалежних захворювань. Гіперацидність невизначено при локалізації виразки поряд з кислотоутворюючою зоною, при збільшенні розмірів виразки понад 1 см, при тривалому виразковому анамнезі та у пацієнтів старших вікових груп з вперше виявленим захворюванням.
2.При ПВШ частота виявлення H.рylori досягає 70%. Найбільш вагомим внеском Н.pylori у процес ульцерогенезу є підтримка активного хронічного гастриту, внаслідок якого виникають порушення гістоархітектоніки стінки шлунка, що сприяють формуванню хронічної виразки. Морфологічними передумовами останньої є зміни епітеліально-стромальних співвідношень за рахунок потовщення у 1,4 рази підслизової основи та зменшення у 1,5 рази об’ємної щільності МЦР слизової оболонки шлунка.
3.Вирішальним у процесах ульцерогененезу є погіршення кровопостачання слизової оболонки шлунка, яким пояснюється локальність виразкового дефекту. Додаткове зменшення кровопостачання у морфологічно змінених ділянках слизової оболонки шлунка, яке відбувається при секреції соляної кислоти внаслідок фізіологічного перерозподілу кровообігу з переважанням у ділянці кислотопродукції, є опосередкованим механізмом впливу ацидності на виразкоутворювання.
4.У пацієнтів з ПВШ спостерігаються значні порушення імунного статусу, які мають вторинний характер та пов’язані з природними особливостями токсигенних штамів Н.pylori. Більша виразність імунологічних змін характерна для рецидивуючого перебігу захворювання. Встановлено пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, зниження рівня імунорегуляторного індексу ІКО-86/ІКО-31, підвищення кількості В-лімфоцитів та рівню сироваткового ІgА.
5.В терапії ПВШ слід надавати перевагу застосуванню антисекреторних препаратів з групи ІПП, а не Н2-гістаміноблокаторам. Це зумовлено різним характером впливу, який вони виявляють на відновлення слизової оболонки шлунка та механізми імунорегуляції, про що свідчать клінічні спостереження та результати експериментів на щурах. ІПП значно покращують процеси регенерації, не змінюють стан МЦР слизової оболонки шлунка та імунний статус. Н2-гістаміноблокатори призводять до розвитку виражених фібропластичних процесів у слизовій оболонці шлунка, погіршують мікроциркуляцію, пригнічують Т-клітинну ланку системного імунітету.
6.У комплексному лікуванні ПВШ доцільно вживати пентоксифилін разом з антисекреторними препаратами групи ІПП. При сполученні омепразолу та пентоксифиліну відбувається швидке і якісне загоювання виразки шлунка, відновлення загального рівня Т-лимфоцитів та їх субпопуляцій, нормалізація вмісту сироваткового IgA. При сполученні фамотидину і пентоксифиліну не відзначено підвищення клінічної ефективності лікування та позитивних змін в імунному статусі хворих.
7.АЦК-терапія виявляє коригуючий вплив на показники імунного статусу пацієнтів з ПВШ. Призначення АЦК-терапії разом зі стандартними антихелікобактерними схемами сприяє швидкому досягненню позитивного клінічного ефекту, покращенню морфологічної картини слизової оболонки шлунка, скороченню строків загоювання виразки, більш високому ступеню ерадикації Н.руlоrі, зменшенню частоти рецидивів захворювання. Ефективність лікування ПВШ найбільш суттєво підвищується при поєднанні антихелікобактерних схем на основі ІПП з АЦК-терапією та пентоксифиліном.
8. Аналіз статистичних показників поширеності ПВ та гастродуоденітів у м.Дніпропетровську у 1999-2000р.р. виявив їх приріст відповідно на 48,2%, та 83,3%, що є віддзеркаленням загальної тенденції до збільшення захворюваності населення України на гастродуоденальну патологію. За результатами анкетування тільки 56% терапевтів мають реальні уявлення про сучасний стан діагностики та лікування хелікобактеріозу. За даними експертної оцінки медичних карток стаціонарного хворого обсяг необхідних досліджень пацієнтів з ПВ виконується лише на 34%, антихелікобактерна терапія в повному обсязі проводиться лише 47% пацієнтам, які її потребують.
9.З метою поліпшення якості медичної допомоги доцільно використання лікарями запропонованого нами алгоритму лікування пацієнтів з ПВШ. Оптимальним варіантом терапії слід вважати застосування комплексу заходів, які виявляють вплив на декілька патогенетичних ланок захворювання, а саме корекцію ацидності, ерадикацію Н.руlоrі, ліквідацію явищ хронічного гастриту, покращення стану МЦР та нормалізацію імунного статусу.
Публікації автора:
Оцінка поширеності хелікобактеріозу за допомогою цитологічного дослідження гастродуоденальної зони / Гриценко І.І., Гончар Г.В., Будзак І.Я., Щербиніна М.Б. // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 1999. - Вип. 28. - С.95-100.
Щербиніна М.Б. Клініко-морфологічні особливості медіогастральної виразки, асоційованої з Helicobacter pylori // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 1999. - Вип. 29. – С. 273-276.
Квамател в лечении и профилактике заболеваний пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки / Гриценко В.И., Щербинина М.Б., Будзак И.Я., Новоженина Л.И. // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 1999. - Вип.29.-С.57-60.
Степанов Ю.М., Гриценко І.І., Щербиніна М.Б. Порівняльне вивчення концентрації гастрину сироватки крові у хворих на атрофічні та неатрофічні форми хронічного гастриту // Вісн. Вінниц. держ. мед. ун-та.-2000.-№1.-С.162-163.
Оцінка впливу шлункового рН на ареал розселення та ступень обсіменіння Нelicobacter pylori слизової оболонки при хронічному атрофічному гастриті, ерозіях, виразках шлунка / Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Степанов Ю.М., Будзак І.Я. // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2000. – Вип.30. - С.240-247.
Оцінка кислотоутворюючої функції шлунка при ерозивних та виразкових дефектах слизової оболонки гастродуоденальної зони / Гриценко В.І., Будзак І.Я., Щербиніна М.Б., Новоженіна Л.І. // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2000. – Вип.30. - С.254-259.
Щербиніна М.Б. Вплив Н2-гістаміноблокаторів та інгібіторів протонної помпи на показники Т-ланки загального імунітету щурів // Таврич. мед.-биол. вестн. – 2001. – Т.4, №1-2. – С.177-180.
Щербиніна М.Б. Застосування аутоцитокінів та пентоксифиліну у комплексному лікуванні пептичної виразки шлунка // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. – К., 2001. - Вип.10, кн. 3.- С.918-926.
Гриценко І.І., Щербиніна М.Б. Антихелікобактерна терапія гастродуоденальних роз’ятрень: успіхи, недоліки та напрямки підвищення ефективності // Лікування та діагностика. – 2001. - №4. – С.50-52.
Щербиніна М.Б. Стан загального імунітету пацієнтів на пептичну виразку шлунка на фоні застосування Н2-гістаміноблоківників та інгібіторів протонної помпи // Сучасна гастроентерологія. – 2001.-№4. – С.42-45.
Василишин Р.Й., Щербиніна М.Б., Мішалов В.Д. Особливість стану мікроциркуляторного русла при експериментальної виразці шлунка // Експерим. і клініч. медицина. – 2001. - №4. – С.24-26.
Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Тельнова О.І., Степанов Ю.М. Показники захворюваності населення м. Дніпропетровська на пептичну виразку, гастрити та дуоденіти за останнє десятиріччя // Медичні перспективи – 2001.-№4. – С.138-141.
Щербиніна М.Б. Аналіз рівня інформованості лікарів з проблеми хелікобактеріозу за даними анкетування // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2001. - Вип.32. - С.30-38.
Щербиніна М.Б. Особливості імунного статусу пацієнтів, що страждають на пептичну виразку // Проблемы, достижения и перспективы развития мед.-биол. наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им.С.И.Георгиевского. – 2001. - Т.137, ч.2. – С.251-254.
Щербиніна М.Б. Морфологічні особливості формування хронічної виразки шлунка // Вісн. морфології. - 2002.- №1. – С. 106-109.
Щербиніна М.Б., Короленко А.С., Фещенко С.І. Порівняння клінічної ефективності та морфологічного стану слизової оболонки шлунка у пацієнтів з пептичною виразкою при застосуванні антисекреторних препаратів різних груп // Медичні перспективи. – 2002.-Т.7, №1. – С.66-70.
Щербиніна М.Б. Результати досліджень комп’ютерної внутрішньошлункової рН-метрії у пацієнтів на пептичну виразку шлунка при лікуванні фамотидином та лансопразолом // Медичні перспективи. – 2002.-Т.7, №2. – С.17-21.
Василишин Р.Й., Мішалов В.Д., Щербиніна М.Б. Морфологічні показники регенераторних процесів виразкового дефекту у слизовій оболонці шлунка щурів // Вісн. пробл. біології і медицини. – 2002. - №2. – С.50-54.
Щербиніна М.Б., Короленко А.С. Роль стану мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка в ульцерогенезі / Буков. мед. вісн.– 2002. - №2-3. – С.118-120.
Щербиніна М.Б. Вплив антисекреторних препаратів різних груп на морфологічні зміни слизової оболонки шлунка при експериментальній виразці у щурів // Фізіол. журн. - 2002. - №3 – С.21-23.
Щербиніна М.Б., Кушнеренко І.В. Зміни природного ритму шлункової секреції при пептичних виразках під впливом антисекреторних препаратів // Буков. мед. вісн. - 2002. – №3-4. – С.111-113.
Щербиніна М.Б. Стан мікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка залежно від її секреторної активності у хворих з пептичною виразкою // Лікувальна справа. – 2002. - №5-6. – С.24-26.
Щербинина М.Б. Оценка эффективности применения антисекреторных препаратов и пентоксифиллина в комплексном лечении пептической язвы желудка // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. – К., Луганськ, 2002. – Вип.8. - С.177-182.
Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Тельнова О.І. Оцінка стану медичної допомоги пацієнтам на пептичну виразку у гастроентерологічних відділеннях лікарень м. Дніпропетровська // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2002.- Вип.33. - С.3-8.
Пат. 38434 А Україна, Кл. А61К31/00, А61К39/00 Спосіб лікування пептичної виразки шлунка / Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Кудрявцева В.Є. (Україна). - №2000073926 ; Заявл. 04.07.00; Опубл. 15.05.01, Бюл.№4.
Пат. 39349 А Україна, Кл. А61К31/00, А61К39/00 Спосіб лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori/ Гриценко І.І., Шамшонкова Т.П., Мосійчук Л.Н., Григоренко О.І., Кудрявцева В.Є., Демешкіна Л.В., Гриценко В.І., Щербиніна М.Б., Крекнін О.Ф. (Україна). - №2000052938; Заявл. 23.05.00; Опубл. 15.06.01, Бюл.№5.
Оценка иммунного статуса при заболеваниях гастродуоденальной зоны / Гриценко И.И., Кудрявцева В.Е., Щербинина М.Б., Гриценко В.И., Будзак И.Я. // Гастроэн. аспекты врачеб. практики. Тезисы докл. Всерос. конферен. с междун. участием. - Санкт-Петербург, 1999.-С.47.
Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Кудрявцева В.Є. Застосування пілобакту в лікуванні пептичної виразки шлунка // Медицина світу. Додаток гастроентерологія. - 2000. - С.17-20.
Щербиніна М.Б., Гриценко І.І., Кудрявцева В.Є. Порівняльна характеристика імунного статусу пацієнтів, що страждають на пептичну виразку шлунка та пептичну виразку дванадцятипалої кишки у фазі загострення // Вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. - Харьков, 2000. - С.159-160.
Березницкий Я.С., Щербинина М.Б., Василишин Р.Й. Организационные и методологические проблемы оказания помощи пациентам с желудочно-дуоденальными кровотечениями язвенной этиологии // Укр.журн.малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2001. - №1,Т.5. - С.7.
Щербиніна М.Б., Кудрявцева В.Є., Сорочан О.В. Показники загального імунного статусу пацієнтів з пептичною виразкою шлунка при застосуванні фамотидину та лансопразолу // 2 Нац. з’їзд фармакологів України “Фармакологія 2001 – крок у майбутнє”: (Тези доп.). – К., 2001. – С.294.
Щербиніна М.Б. Стан клітинного імунітету інтактних щурів на фоні вживання фамотидину та лансопразолу. // 2 Національний з’їзд фармакологів України “Фармакологія 2001 – крок у майбутнє”: (Тези доп.). – К., 2001. - С.294
Щербиніна М.Б., Сорочан О.В. Досвід застосування гастро-норма в лікуванні захворювань гастродуоденальної зони, асоційованих з хелікобактерною інфекцією // Укр. мед. вісті. УІ з’їзд Всеукр. лікарського товариства 18-19 травня 2001 року, м.Чернівці. –К., 2001. – Т.4, № 1 (62) – С.122.
Гриценко И.И., Щербинина М.Б. Использование суточной интрагастральной рН-метрии для выбора адекватной антисекреторной терапии при медиогастральных язвах // Материалы Всерос. науч.-практ. конф. с международным участием «Физиологические науки – клинической гастроэнтерологии», Ессентуки, 23-25 мая 2001. – Ессентуки, 2001. – С.38.
Щербинина М.Б. Выбор оптимального режима применения ланзапа при пептических язвах желудка // Материалы Всерос. науч.-практ. конф. с международным участием «Физиологические науки – клинической гастроэнтерологии», Ессентуки, 23-25 мая 2001. – Ессентуки, 2001. – С.189-190.
Березницкий Я.С., Василишин Р.Й., Гриценко И.И., Щербиніна М.Б. Создание клинических классификаций заболеваний как условие медицинского планирования // Материалы конф. “Охрана и укрепление здоровья населения. Международный и отечественный опыт”. – Москва, 2001. – С.34.
Гриценко І.І., Щербиніна М.Б. Рівень інформованості лікарів – основа вироблення стратегії боротьби з хелікобактеріозом // Укр. мед. вісті. У1 з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства 18-19 травня 2001 року, м.Чернівці.– К., 2001. – Т.4, № 1 (62) – С.26.
Щербиніна М.Б., Короленко А.С., Фещенко С.І. Особливості архітектоніки слизової оболонки шлунка у пацієнтів з пептичною виразкою / Сучасна гастроентерологія. – 2002. - №2. Тези доп. Респ. наук.-практ. конф. “Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє”, 14-15 березня 2002, Харків.– С.106.
Вплив антисекреторних препаратів різних груп на стан кислототворної функції шлунка / Щербиніна М.Б., Суліма В.В., Новоженіна Л.І., Косинська С.В., Латфуліна А.В. // Сучасна гастроентерологія. – 2002. - №2. Тези доп. Респ. наук.-практ. конф. “Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє”, 14-15 березня 2002, Харків. – С.107.
Аутоцитокіни у комплексному лікуванні пептичної виразки / Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Кудрявцева В.Є., Демешкіна Л.В., Вчорашня Н.М., Ярош В.М., Сулима В.В. // Імунологія та алергологія. – 2002. - №2. Тези доповідей УІ наук.-практ. конф. Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації. – С.60.
Щербиніна М.Б. Состояние микроциркуляторного русла у пациентов с пептической язвой желудка на фоне лечения фамотидином или лансопразолом // Гастробюллетень. – 2002. - №2-3. Материалы (тез. докл.) 3-го Рос. науч. форума «Санкт-Петербург – Гастро – 2001». – С.98.
Щербиніна М.Б., Кудрявцева В.Є., Кушнеренко І.В. Результати застосування аутоцитокінотерапії та пентокифиліну у пацієнтів з пептичною виразкою шлунка // Тези доповідей ІХ конгресу СФУЛТ. – Луганськ, К., Чикаго, 2002. – С.261.
Шляхи оптимізації лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам з виразковою хворобою шлунка / Березницький Я.С., Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Василишин Р.Й. // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – Т.1. – С.103-105.
