Анотація до роботи:

Труфанов Є.О. Клінічні співвідношення у хворих на розсіяний склероз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню клінічних співвідношень між неврологічними, конституціонально-демографічними та медико-психологічними показниками у хворих на розсіяний склероз. Психодіагностичне обстеження проводилося за допомогою особистісного опитувальника Бехтерєвського інституту, методики багатопрофільного дослідження особистості (МБДО), методу колірних виборів із застосуванням інтерпретаційних коефіцієнтів Амінєва і Собчик.

Встановлено, що у 80,6% хворих на розсіяний склероз спостерігається неадекватність суб'єктивної картини хвороби її об'єктивним клінічним і параклінічним проявам. Аномальні типи профілів МБДО були виявлені у 82,4% хворих на розсіяний склероз, аномальні конфігурації профілів МБДО мали місце у 85,2% хворих.

Неврологічні (важкість, тип перебігу, тривалість, вік початку хвороби) і демографічні (вік і стать) ознаки розсіяного склерозу були сполучені з типами психологічного реагування на хворобу, конфігураціями та типами профілів МБДО, а також із динамікою рівня емоційної напруженості, типом вегетативного балансу та рівнем працездатності хворих.

Розсіяний склероз як хронічне прогресуюче захворювання нервової системи супроводжується психологічними порушеннями, які включають емоційно-динамічні патерни: тип ставлення до хвороби та психологічне реагування на хворобу, рівень емоційної напруженості, тип вегетативного балансу та стан емоційно-мотиваційної сфери. Неврологічний органічний дефіцит у хворих на розсіяний склероз взаємопов'язаний із психологічними показниками.

1. У 70,4% хворих на розсіяний склероз є патологічний – гіпернозогностичний тип психологічного реагування на хворобу, що істотно порушує їхню соціально-психологічну адаптацію. Незважаючи на прогредієнтний характер розсіяного склерозу, у частини хворих зустрічається гармонічний (19,4%) і захисно-компенсаторний – гіпонозогностичний (10,2%) типи психологічного реагування на хворобу. Встановлено, що гармонічний тип психологічного реагування на хворобу значно частіше реєструється в хворих із легким (I-II) ступенем важкості, тривалістю хвороби до 6 років, первинно-прогредієнтному типі перебігу, переважно спинальній формі розсіяного склерозу, а також у віці хворих 26-35 років і в жінок.

2. Аномальні типи профілів МБДО були виявлені у 82,4% хворих на розсіяний склероз, аномальні конфігурації профілів МБДО мали місце у 85,2% хворих. Нормативні типи профілів (17,6% усіх хворих) і лінійні конфігурації профілів (14,8% усіх хворих) вірогідніше зустрічалися у хворих із відносно сприятливими клініко-прогностичними ознаками розсіяного склерозу (ремітируючий тип перебігу, легкий (I-II) ступінь важкості, тривалість хвороби до 6 років), а також при дебюті хвороби у віці до 26 років, віці хворих до 36 років і в жінок.

3. Неврологічні та демографічні ознаки розсіяного склерозу були сполучені з динамікою рівня емоційної напруженості, типом вегетативного балансу та рівнем працездатності хворих. Сприятливий клінічний перебіг розсіяного склерозу (легкий (I-II) ступінь важкості, ремітируючий тип перебігу) статистично вірогідно співвідносився з невисоким рівнем емоційної напруженості без ознак її наростання, домінуванням ерготропних тенденцій у вегетативному балансі, високим рівнем працездатності.

4. Дослідження методом кольорових виборів виявило у психологічно дезадаптованих хворих на розсіяний склероз два типи емоційно-мотиваційних розладів: перший – із фрустрацією ведучих потреб, дистресом і малоефективною захисною поведінкою; другий – із гіпостенічним реагуванням. У хворих на розсіяний склероз без ознак психологічної дезадаптації домінує інший емоційно-мотиваційний патерн, головними ознаками якого є схоронність системи потреб, спрямованість на досягнення успіху та утримання своєї позиції, перевага позитивних, стенічних емоцій і почуттів, що свідчить про схоронність захисно-компенсаторних механізмів їх особистості.

5. Особистісний опитувальник Бехтерєвського інституту, методика багатопрофільного дослідження особистості та метод кольорових виборів повинні широко використовуватися в клініко-неврологічній практиці як експрес-методики, що дають різноманітну психофізіологічну інформацію про хворих на розсіяний склероз та сприяють визначенню обсягу клініко-психологічного та психіатричного втручання.

6. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність проведення ранньої діагностики психологічних порушень у хворих на розсіяний склероз, з урахуванням яких проводити адекватні лікувально-реабілітаційні заходи з диференційованою психокорекцією та психотерапією.

Публікації автора:

1. Труфанов Е.А. Особенности конфигураций профилей MMPI у больных рассеянным склерозом // Український медичний альманах. – 2001. – №3. – С. 161-163.

2. Труфанов Е.А. О влиянии индивидных и социально-психологических факторов на внутреннюю картину болезни при рассеянном склерозе // Український медичний альманах. – 2001. – №4. – С. 162-164.

3. Труфанов Е.А. Особенности соотношения клинико-конституциональных и психометрических показателей у больных рассеянным склерозом // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2001. – №4. – С. 48-51.

4. Труфанов Е.А. Клинико-психометрические соотношения у больных рассеянным склерозом (по данным ММИЛ) // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. – №4. – С. 102-105.

5. Труфанов Е.А. Особенности психологического реагирования больных рассеянным склерозом (по данным Методики многопрофильного исследования личности) // Український медичний альманах. – 2003. – №6 (додаток). – С. 39-40.

6. Труфанов Е.А., Михайленко С.И., Дзюба А.Н. Распределение типов профилей MMPI у больных рассеянным склерозом // Таврический журнал психиатрии. – 2001. – №2 (17). – С. 69-70. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

7. Дзюба А.Н., Михайленко С.И., Труфанов Е.А. Клинико-психологические соотношения у больных рассеянным склерозом // Український медичний альманах. – 2000. – №6. – С. 81-83. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

8. Дзюба А.Н., Михайленко С.И., Труфанов Е.А. Отношение к болезни при рассеянном склерозе // Український медичний альманах. – 2001. – №1. – С. 71-73. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

9. Михайленко С.И., Дзюба А.Н., Труфанов Е.А. Субъективная картина болезни у пациентов с рассеянным склерозом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології (Ювілейний випуск). – 2001. – №6 (38). – С. 117-120. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

10. Дзюба А.Н., Михайленко С.И., Труфанов Е.А. Особенности соотношения клинических показателей и психологических профилей личности у больных рассеянным склерозом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології (Ювілейний випуск). – 2002. – №1 (40). – С. 173-180. (Автором самостійно проведені набір і аналіз клінічного матеріалу, зроблені статистичні розрахунки, сформульовані висновки. Самостійно підготовлений текст до друку).

11. Труфанов Е.А. Реагирование на болезнь при рассеянном склерозе // Тези доповідей “V міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, приурочений до 10-ї річниці незалежності України”. – Тернопіль: УКРМЕДКНИГА. – 2001. – С. 130.

12. Труфанов Є. Клініко-психометричні співвідношення у хворих на розсіяний склероз // Тези доповідей “VI міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених”. – Тернопіль: УКРМЕДКНИГА. – 2002. – С. 191.

13. Труфанов Є. Взаємозв'язок клінічних проявів розсіяного склерозу з конфігураціями профілів ММИЛ // Тези доповідей “VII міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених”. – Тернопіль: УКРМЕДКНИГА. – 2003. – С. 176.