Анотація до роботи:

Бабаніна Н.Ю. Клінічне обґрунтування доцільності комбінованого застосування актовегіну та пірацетаму для лікування дитячого церебрального паралічу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія. ДУ “ Інститут фармакології та токсикології АМН України ”, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню ефективності відновного лікування спастичних форм ДЦП у дітей раннього віку, можливості комбінованого використання препаратів різних фармакологічних груп у комплексної терапії. Застосування в комплексному лікуванні комбінованої терапії актовегін + пірацетам у вигляді внутрішньом’язових ін’єкцій у дозах 40мг/добу/через добу актовегіну та 400 мг/кг/добу/через добу пірацетаму сприяє покращенню

показників вмісту деяких нейропептидів у сироватці крові та антитіл до них (знижується рівень GFAP та NF при одночасному підвищенні NSE),

поліпшуються імунні показники у сироватці крові (збільшується рівень Ig A і Ig G при одночасному зменшенні рівня Ig M). Позитивна динаміка на електроенцефалограмі відбиває активуючий вплив актовегіну і пірацетаму на кору та підкоркові утворення, стовбурні структури. На основі отриманих

результатів розроблені рекомендації для сумісного застосування актовегіну та пірацетаму у малюків з неврологічним дефіцитом.

Використання у дітей раннього віку з спастичними формами ДЦП комбінованої терапії актовегін + пірацетам приводить до збільшення періоду амбулаторного лікування, зменшення кількості госпіталізацій в середньому з 6 – ти до 4 – х раз на рік. В механізмі позитивної дії сумісного використання актовегіну та пірацетаму у дітей у віці від 1 – го місяця до 3 – х років, хворих на ДЦП, має місце зміни у ланках гуморального імунітету та рівня деяких нейропептидів у сироватці крові пацієнтів.

У дисертації, яка присвячена актуальній проблемі – підвищення ефективності лікування дітей з ДЦП, обґрунтовується доцільність сумісного використання актовегіну та пірацетаму у комплексній терапії спастичних форм ДЦП.

1. У розвитку спастичних форм ДЦП у дітей раннього віку важливу роль грають імунологічні та нейробіохімічні порушення: зниження (р<0,05) у групі дітей у віці від 1 – го місяця до 12 – ти місяців рівня Ig A на 49,6 % Ig G на 42 %, підвищення рівня Ig M на 77 %, у групі дітей у віці від 1 – го року до 2 – х років зниження Ig A на 42,2 %, Ig G на 32,4 %, підвищення Ig M на 56 %, у групі дітей у віці від 2 – х до 3 – х років зниження Ig A на 33,8 %, Ig G на 22,5%, підвищення Ig M на 26%, нейропептиди були виявлені у 100 % випадків. Показники імунного статусу та нейропептидів змінюються від віку та під впливом проведеної терапії.

2. Базисна терапія, яка включає різні фізіотерапевтичні методики, використання антиспастичних, ноотропних засобів, сприяє покращенню клінічної картини, зменшенню ступеня парезів та параліч, але на наш погляд, не забезпечує достатньої стимуляції психічного розвитку дитини, мають місце побочні дії у вигляду порушення сну, збудження малюків.

3. Використання пірацетама (в дозі 400 мг/кг/добу) в складі базисної терапії у дітей раннього віку, хворих на спастичні форми церебрального паралічу, супроводжувалося покращенням у стані гуморального імунітету та зниженням рівня деяких нейропептидів: збільшення (р<0,05) у групі дітей у віці від 1 – го місяця до 12 – ти місяців Ig A на 11 %, Ig G на 17 %, зменшення Ig M на 25 %, GFAP на 1 %, NF на 2 %, у групі дітей у віці від 1 – го року до 2 – х років збільшення Ig A на 21 %, Ig G на 14 % зменшення Ig M на 15%, GFAP на 15%, NF на 14 %, у групі дітей у віці від 2 – х до 3 – х

років збільшення Ig A на 28 %, Ig G на 8 %, зниження Ig M на 10 %, GFAP на 12 %, NF на 10 %.

4. Фармакотерапія актовегіном (в дозі 40 мг/добу) в складі базисної терапії у дітей раннього віку, хворих на спастичні форми ДЦП, призвела до більш вираженого ефекту, ніж монотерапія пірацетамом, а саме: збільшення (р<0,05) у групі дітей у віці від 1 – го місяця до 12 – ти місяців Ig A на 16 %,

16

Ig G на 14 %, зменшення Ig M на 18 %, GFAP на 14 %, на NF на 8 %, у групі дітей у віці від 1–го року до 2 – х років збільшення Ig A на 17 %, Ig G на 11 % зменшення Ig M на 11 %, GFAP на 22 %, NF на 15 %, у групі дітей у віці від 2 – х до 3 – х років збільшення Ig A на 26 %, Ig G на 3 %, зниження Ig M на 6 %, GFAP на 16 %, NF на 12 %, показники при проведені ЕЕГ дослідження майже не змінилися.

5. Сумісне використання актовегіну у дозі 40 мг/добу/через добу в/м, чергуючи з пірацетамом у дозі 400 мг/кг/добу/через добу в/м протягом 20 днів призводить вже на 6 – 7 добу до позитивної динаміки в неврологічному статусі у всіх хворих, що спостерігалися: зменшенню ступеню парезів, збільшенню обсягу активних рухів у кінцівках, нормалізації сну, у

передмовному розвитку зявилися гуління і белькіт ( у групі хворих від 6 – 12 міс.), активізувався мовний розвиток у групі хворих від 1 року до 3 – х, на 14 добу застосування актовегіну, пірацетаму у 23 дітей зявилися нові рухові навички 5 дітей почали утримувати голову в положенні на животі (у групі хворих від 1– го місяця до 6 місяців – 4, у групі хворих від 6 місяців до 12–ти місяців одна дитина), 9 – стали самостійно сідати (у групі від 6 до 12 – ти місяців), 4 дітей вставали на ніжки і робили крокові рухи (у групі дітей від 6– 12 місяців – 2 дитини, у групі хворих від 1 – 3 – х років – 2 дитини) 5 – стали самостійно ходити (у групі від 1 – 3 – х років).

6. Зміни у ланках гуморального імунітету та рівня нейропептидів були більш позитивно вираженими, ніж при проведені монотерапії актовегіном або пірацетамом: збільшення (р<0,05) у групі дітей у віці від 1 – го місяця

150

до 12 – ти місяців Ig A на 28 %, Ig G на 26 %, зменшення Ig M на 29 %, GFAP на 8 %, на NF на 7 %, у групі дітей у віці від 1–го року до 2 – х років збільшення IgA на 32 %, IgG на 28 % зменшення IgM на 23 %, GFAP на 28 %, NF на 15 %, у групі дітей у віці від 2 – 3 – х років збільшення Ig A на 37 %, Ig G на 16 %, зниження Ig M на 17 %, GFAP на 24 %, NF на 17 %. Отже, за величиною ефектів сумісне використання актовегіну та піроцетаму більш ефективне ніж монотерапія цими ж ліками.

7. Використання у дітей раннього віку з спастичними формами ДЦП комбінованої терапії актовегін + пірацетам приводить до збільшення періоду амбулаторного лікування, зменшення кількості госпіталізацій в середньому з 6 – ти до 4 – х раз на рік. В механізмі позитивної дії сумісного використання актовегіну та пірацетаму у дітей у віці від 1 – го місяця до 3 – х років, хворих на ДЦП, має місце зміни у ланках гуморального імунітету та рівня деяких нейропептидів у сироватці крові пацієнтів.

Публікації автора:

1. Н.Ю. Бабаніна Корекція імунної відповіді у пацієнтів з порушеннями нервової системи / Н.Ю. Бабаніна, О.М. Макаренко, // Вісник біології. – 2003. – Вип.39 – 41. – С.157 – 158 (особистий внесок здобувача: пошук літературних даних, проведено аналіз результатів, підготовлено матеріал до друку).

2. Н.Ю. Бабанина Комбинированное применение ноотропов и биостимуляторов у детей раннего возраста с детским церебральным параличом / Н.Ю. Бабанина, А.Н. Макаренко //Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2003. – Том 3, вип. 2 (6). С. 44 – 46 (особистий внесок здобувача: пошук літературних даних, статистична обробка та аналіз результатів).

3. О. М. Макаренко Актуальні питання лікування дитячого церебрального паралічу / О. М. Макаренко, Н. Ю. Бабаніна // Вісник фармакології та фармації. –2003. – № 7 – 8. С. 15 – 18 (дисертантом особисто проведено набір матеріалу).

4. В. Й. Мамчур Використання актовегіну при застосуванні комбінованої терапії у хворих раннього віку на дитячий церебральний параліч / В.Й. Мамчур, Н.Ю. Бабаніна// Медичні перспективи. –2008. –Т 13,2. С. 23 – 28 (Н. Ю. Бабаніна провела аналіз різних шляхів підвищення ефективності фармакотерапії ДЦП у дітей раннього віку).

5. Н.Ю. Бабаніна Морфофункціональні зміни у дітей, хворих на ДЦП залежно від проведеної терапії / Н. Ю. Бабаніна // Запорожский медицинский журнал. – 2008 – № 3. С. 71 – 75.

6. Н.Ю. Бабаніна Клініко – фармакологічні аспекти лікування

дитячого церебрального паралічу у дітей раннього віку / Н.Ю. Бабаніна // Вісник біології та медицини. – 2008. – № 2. С. 55 – 58.

7. В.Й. Мамчур Особливості змін рівня нейроспецифічних білків у дітей раннього віку, хворих на дитячий церебральний параліч при застосуванні ноотропної та нейрометаболітної терапії / В.Й. Мамчур, Н. Ю. Бабаніна // Вісник Вінницького національного медичного університету. –

2007. – 11 (2/2). С.788 – 789.

8. Деклараційний патент Спосіб корекції імунної відповіді при спастичних формах ДЦП, переважно у віці від 1 – го місяця до 3 – х років / Н.Ю. Бабаніна, В.Й. Мамчур № 11312 від 15.12.2005.

18