Анотація до роботи:

Шкурат І.А. Клінічна оцінка магістрального периферичного кровотоку, структурних змін судинної стінки та потікзалежної вазодилатації у хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України, Київ, 2007.

В дисертації на основі дослідження МПК, структурних змін судинної стінки, стану ПЗВД у співставленні з показниками клінічного стану, гемодинаміки, виживаності та ефективності фармакотерапії встановлена діагностична та прогностична значущість оцінки стану МПК, структурних змін поверхневої стегнової артерії та ПЗВД у хворих з ХСН та СДЛШ.

Доведено, що у хворих з ХСН та СД ЛШ спостерігаються вірогідне зниження швидкісних параметрів кровотоку та підвищення судинного опору в артеріях стопи та гомілки, а також вірогідне зниження ПЗВД плечової артерії. Крім того, у хворих з ХСН, зумовленою ІХС виявлено вірогідне збільшення ТС та ІВТС ПСА. Зазначені зміни знаходяться у прямому зв’язку з клініко-функціонального станом хворих. Встановлені наступні критерії незадовільного прогнозу (12-місячного виживання) хворих: Vps в ЗВГА<36 см/с, Ved в ЗВГА<6 см/с, RI в ТАС>0,84 умов.од., ТС ПСА0,9 мм, ІВТС ПСА0,15 умов.од., ІВТС ПСА0,16 умов.од. у хворих з ХСН, обумовленою ІХС, ПЗВД6,8%. Результати дослідження тривалого лікування хворих з ХСН та СД ЛШ карведилолом дозволяють розглядати показники МПК та ПЗВД у ряду маркерів ефективності терапії.

На основі дослідження параметрів магістрального периферичного кровотоку, стану потікзалежної вазодилатації та структурних змін крупних магістральних артерій (поверхнева стегнова артерія) у співставленні з показниками клінічного стану, системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки, виживаності хворих, а також динаміки МПК та ПЗВД на тлі фармакотерапії пацієнтів з хронічною систолічною серцевою недостатністю, встановлена діагностична та прогностична значущість оцінки стану МПК, ПЗВД та структурних змін ПСА у зазначеної категорії хворих.

1. У хворих з гемодинамічно стабільною ХСН та СД ЛШ, які знаходяться на підтримуючій терапії діуретиком та інгібітором АПФ, спостерігається вірогідне зниження пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровотоку та підвищення судинного опору в артеріях стопи та гомілки. Для хворих з ХСН та СД ЛШ також є характерним вірогідне зниження потікзалежної вазодилатації плечової артерії.

2. Вираженість зазначених порушень з боку магістрального периферичного кровотоку та вазодилататорної функції ендотелію зростає по мірі погіршення клініко-функціонального стану хворих (зростання ФК, зменшення дистанції 6-хвилинної ходи), а також при неішемічному (ДКМП) походженні ХСН. Потікнезалежна вазодилатація у досліджуваних групах вірогідно не розрізняється. Вираженість порушень з боку МПК у хворих з ХСН та СД ЛШ є більшою при наявності більших значень ЧСС (>91 уд. за хвилину) та більш низьких величин систолічного АТ (<110 мм рт. ст.).

3. У хворих з ХСН, зумовленою ІХС, та СД ЛШ виявляються структурні зміни поверхневої стегнової артерії у вигляді вірогідного збільшення товщини стінки та індексу відносної товщини стінки поверхневої стегнової артерії. По мірі зростання тяжкості СН зазначені ознаки судинного ремоделювання судин прогресують. На відміну від хворих з коронарогенним походженням ХСН, пацієнти з ДКМП характеризуються відсутністю різниці товщини судинної стінки у порівнянні з групою контролю.

4. Інформативними предикторами незадовільного виживання впродовж 12 місяців хворих з ХСН та СД ЛШ є низькі значення пікової систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровотоку в задній великогомілковій артерії, вищій судинний опір в тильній артерії стопи. 12-місячна виживаність хворих з ХСН та СД ЛШ є гіршою у пацієнтів з низькими значеннями приросту діаметра плечової артерії в фазу реактивної гіперемії. Предиктором гіршого виживання протягом року є також значна товщина стінки та високі значення індексу відносної товщини стінки поверхневої стегнової артерії.

5. Тривале лікування карведилолом хворих з ХСН (ФВ ЛШ40%) супроводжується зменшенням функціонального класу за NYHA, достовірним (на 22,7%) збільшенням дистанції 6-хвилинної ходи, достовірним збільшенням кровотоку в плечовій артерії, а також в магістральних артеріях стопи та гомілки поряд з вірогідним зменшенням судинного опору в зазначених артеріях.

6. 12-тижневий прийом карведилолу асоціюється із вірогідним збільшенням потікзалежної вазодилатації плечової артерії в фазу реактивної гіперемії. Отримані результати можуть свідчити про корегуючий вплив карведилолу на судинну ланку патогенезу ХСН (порушення магістрального периферичного кровотоку, ендотеліальна дисфункція).

Публікації автора:

1. Шкурат І.А. Магістральний периферичний кровоплин та плинозалежна вазодилатація: прогностичне значення у хворих із хронічною серцевою недостатністю // Серце і судини. – 2006. – №1 – С. 77-81.

2. Воронков Л.Г., Шкурат И.А. Состояние периферического кровообращения у больных с хронической сердечной недостаточностью // Серце і судини. – 2003. – №2 – С. 47-51. (Особисто проводила обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, підготовку роботи до друку).

3. Воронков Л.Г., Шкурат И.А. Магистральный периферический кровоток и эндотелийзависимая вазодилатация у больных с хронической сердечной недостаточностью: связь с показателями гемодинамики и клинико-функциональным статусом // Кровообіг та гемостаз. – 2003. – №1 – С. 93-97. (Автор приймала участь в обстеженні пацієнтів, написанні та підготовці статті до друку).

4. Воронков Л.Г., Шкурат І.А., Бесага Є.М. Стан магістрального периферичного кровотоку у хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка: зв’язок з клініко-гемодинамічними показниками та прогнозом виживання // Український кардіологічний журнал. – 2005. – №5 – С. 95-99. (Автор проводила обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, підготовку роботи до друку).

5. Воронков Л.Г., Шкурат І.А., Бесага Є.М. Ендотелійзалежна вазодилатація та її прогностичне значення у хворих з хронічною серцевою недостатністю і систолічною дисфункцією лівого шлуночка // Український кардіологічний журнал. – 2005. – №6 – С. 86-90. (Автор проводила обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, підготовку роботи до друку).

6. Воронков Л.Г., Шкурат І.А., Бесага Є.М. Структурні зміни магістральних артерій у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Кровообіг та гемостаз. – 2005. – №3-4 – С. 15-19. (Особисто автором проведено обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, підготовку роботи до друку).

7. Воронков Л.Г., Шкурат І.А., Бесага Є.М. Зміни магістрального периферичного кровотоку та потікзалежної вазодилататорної відповіді під впливом карведилолу у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Український кардіологічний журнал. – 2006. – №1 – С. 48-51. (Особисто здобувачем здійснено обстеження пацієнтів, статистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовка статті до друку).

8. Воронков Л.Г., Шкурат І.А., Бесага Є.М. Функціональний стан скелетних м’язів та периферичний кровоплин при хронічній серцевій недостатності: взаємозв’язок з клінічними проявами // Матеріали Пленуму Правління Українського наукового товариства кардіологів. Тези наукових доповідей. – Київ, 2003. – С. 44-45. (Автор брала участь в обстеженні пацієнтів, аналізі отриманих результатів).

9. Воронков Л.Г., Шкурат И.А. Магистральный периферический кровоток и эндотелийзависимая вазодилатация у больных с хронической сердечной недостаточностью: связь с показателями гемодинамики и клинико-функциональным статусом // Матеріали Пленуму Правління Українського наукового товариства кардіологів. Тези наукових доповідей. – Київ, 2003. – С. 45-46. (Особисто автором проведено клініко–інструментальне обстеження, статистична обробка матеріалу, написання тез).

10. Воронков Л.Г., Бесага Є.М., Шкурат І.А. Периферична міопатія при стабільній серцевій недостатності: зв’язок з клінічними та гемодинамічними порушеннями // Матеріали VII Національного Конгресу кардіологів України. Тези наукових доповідей. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 206. (Особисто проведено клініко–інструментальне обстеження, статистична обробка матеріалу, написання тез).

11. Voronkov L., Shkurat I., Besaga E. Exercise capacity, peripherial arterial blood flow and endothelium-dependent vasodilation under long-term carvedilol treatment in chronic heart failure // Europ. J. Heart Failure. –2005. – V.4. – Suppl. 1. – P. 89. (Здобувачем отримано клініко-інструментальні дані, проведено їх аналіз, підготовлені тези та стендова доповідь на конгрес).