Магдалиць Тетяна Іванівна. Клінічна ефективність бета-адреноблокаторів та структурно-функціональні зміни міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2007.
Анотація до роботи:
Магдалиць Т. І. Клінічна ефективність бета-адреноблокаторів та структурно-функціональні зміни міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.
Дисертація присвячена вивченню структурно-функціональних змін міокарда у хворих з постінфарктним кардіосклерозом під впливом терапії бета-адреноблокаторами на амбулаторному етапі реабілітації та удосконаленню методів лікування таких хворих. Зміни структурно-функціональних показників при постінфарктному кардіосклерозі з хронічною серцевою недостатністю характеризуються етапністю розвитку з перевагою порушень діастолічної функції при I-II ФК ХСН та подальшими порушеннями систолічної функції відповідно прогресуванню захворювання. Встановлено, що для таких хворих тип ремоделювання та характер гіпертрофії ЛШ є визначальним для особливостей розвитку ХСН та аритмій. Фармакодинамічні ефекти хронічного застосування бета-адреноблокаторів при цьому виявляються зниженням рівня артеріального тиску, зменшенням функціонального класу ХСН і збільшенням фракції викиду, що реалізується зниженням смертності на протязі лікування. Доведено, що на амбулаторному етапі реабілітації хворих з постінфарктним кардіосклерозом, ускладненим аритміями та ХСН зі збереженою систолічною функцією, найбільш ефективним є лікування карведілолом, бісопрололом і бетаксололом, а також метопрололом. Ефективність атенололу виявилась значно нижчою.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі з удосконалення методів діагностики та підвищення якості лікування хворих з постінфарктним кардіосклерозом на амбулаторному етапі реабілітації на підставі визначення структурно-функціональних змін міокарда та оцінки впливу різних блокаторів бета-адренергічних рецепторів (метопролола, атенолола, карведілола, бісопролола і бетаксолола) на особливості перебігу ХСН у таких хворих.
Зміни структурно-функціональних показників при постінфарктному кардіосклерозі з хронічною серцевою недостатністю характеризуються етапністю розвитку з перевагою порушень діастолічної функції при I-II ФК ХСН та подальшими порушеннями систолічної функції відповідно прогресуванню захворювання.
Наявність у хворих з постінфарктним кардіосклерозом ХСН I-II ФК характеризуеться переважним збільшенням КДО серця та ІММ, що супроводжується знижкою швидкості раннього діастолічного наповнення міокарда з подальшим розвитком серцевої недостатності зі зниженням фракції викиду. При посиленні ХСН відбувається подальше збільшення КДО, КСО та ІММ ЛШ, швидкості скорочення волокон міокарда і зниження Е.
Ремоделювання міокарда лівого шлуночка характеризується формуванням різних типів гіпертрофії міокарда, яким відповідають зміни його функції: для концентричної характерне зниження діастолічного розслаблення, для ексцентричної – зниження як діастолічного розслаблення, так і скоротливих властивостей міокарда.
Виникнення порушень ритму пов’язане з характером змін морфологічних показників міокарда та особливостями порушень діастолічної і систолічної функції міокарда лівого шлуночка. Поява порушень ритма у вигляді шуночкової екстрасистолії і фібриляції передсердь прямо зв’язана зі збільшенням КДО, КСО та ІММ і супроводжується зниженням релаксації міокарда.
Фармакодинамічні ефекти хронічного застосування бета-адреноблокаторів проявляються зниженням рівня артеріального тиску, зменшенням функціонального класу ХСН і збільшенням фракції викиду, що реалізується зниженням смертності на протязі лікування. Позитивний лікувальний ефект застосування бета-адреноблокаторів визначається їх спроможністю викликати регресію морфологічних і функціональних змін міокарда, підвищення діастолічного розслаблення, зменшення розмірів КДО, КСО та ІММ, зменшення частоти аритмій і відновлення процесів реполяризації міокарда.
На амбулаторному етапі реабілітації хворих з постінфарктним кардіосклерозом, ускладненим ХСН (ФВ>40%) та аритміями, найбільш ефективним є лікування карведілолом, бісопрололом і бетаксололом, а також метопрололом.
Публікації автора:
Магдалиц Т.И. Клинические особенности больных с постинфарктным кардиосклерозом на этапе поликлинического восстановительного лечения // Проблеми медичної науки та освіти.– 2005. – №4. – С. 56-59.
Магдалиц Т.И. Взаимосвязь ремоделирования миокарда левого желудочка сердца с нарушениями ритма в постинфарктном периоде // Врачебная практика. – 2005. – №5. – С. 56-59.
Магдалиц Т.И. Влияние бета-адреноблокаторов на выраженность хронической сердечной недостаточности у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Врачебная практика. – 2006. – №6. – С. 93-96.
Структурно-функциональное состояние левого желудочка сердца у больных постинфарктным кардиосклерозом при лечении бета-адреноблокаторами и ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента / Алексеенко Н.А., Власенко М.А., Кочуева М.Н., Годлевская О.М., Псарева В.Г., Магдалиц Т.И. // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. – №4. – С. 37-39.
Структурно-функциональное ремоделирование миокарда левого желудочка сердца у больных в постинфарктном периоде / Власенко М.А., Годлевская О.М., Власенко О.А., Магдалиц Т.И., Ихненко Р.И., Псарева В.Г., Кочуева М.Н. // Лекарства – человеку: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю – Харків, 2004. – С.34-36.
Власенко М.А., Годлевская О.М., Власенко О.А., Магдалиц Т.И. Ремоделирование миокарда левого желудочка в постинфарктном периоде: структурно-морфологические аспекты // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб. Присвячена пам’яті академіка Л.Т. Малої: Матеріали науково-практичної конференції – Харків, 2005. – С.39.
Годлевская О.М., Магдалиц Т.И. Изучение взаимосвязи артериальной гипертензии и геометрической модели левого желудочка у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Терапевтичні читання: алгоритм діагностики та лікування внутрішніх хвороб. Присвячена пам’яті академіка Л.Т. Малої: Матеріали науково-практичної конференції – Харків, 2005. – С.50.
Осипова О.А., Суязова С.Б., Власенко О.А., Магдалиц Т.И. Гемодинамическая характеристика и структурно-функциональные изменения миокарда у больных с аритмиями в постинфарктном периоде // Сетевое электронное издание «Прикладные информационные аспекты медицины». – 2005. – т.8, №1 – 2.
