Анотація до роботи:
Дремлюга М.М. Кінематографічний дискурс психоаналізу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.04 – Кіномистецтво. Телебачення. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України, Київ, 2001. Дисертація присвячена дослідженню кінематографічної рефлексії теорії З.Фрейда. Здобувачем реконструйовано досвід кіноінтерпретації трьох складових ортодоксального психоаналізу – теорії позасвідомого, теорії дитячої сексуальності та теорії сновидінь і підкреслено необхідність їх цілісного осмислення. Зроблено наголос на доцільності використання у понятійному апараті кінознавчої науки термінів “інтерпретація”, “тілесність”, “компенсація” та ін., які сприяють процесу міжнаукового збагачення, розширенню спектра її методологічних можливостей. Відповідна спрямованість зумовила причину звернення до окремих положень “глибинної психології” К.Г.Юнга та “індивідуальної психології” А.Адлера, що, на думку дисертанта, відкривають нові обрії для сучасного кінознавства. У представленому дослідженні розглянуто доробок митців, які свідомо чи позасвідомо використовували концептуальні положення теорії З.Фрейда у своїх фільмах, та проаналізовано художні можливості кінотворів психоаналітичної орієнтації. Дисертантом запропоновано введення у кінознавчу бібліографію робіт В.Гаузенштейна, В.Фріче та Д.Фернандеса. |