Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Фітопатологія


Левченко Валерій Борисович. Кільцева гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.11 / Державний агроекологічний ун- т. — Житомир, 2006. — 146арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 116-144.



Анотація до роботи:

Левченко В. Б. Кільцева гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2007.

Вивчено поширеність і шкодочинність збудника кільцевої гнилі картоплі в господарствах різних форм власності, досліджено біологічні особливості збудника, обґрунтовано і удосконалено захисні заходи проти кільцевої гнилі в зоні Полісся України. Встановлено, що основним збудником хвороби в даній зоні є нерухома бактерія Corynebacterium sepedonicum Sp. et. K. Вивчено взаємозв’язки кільцевої гнилі з паршею звичайною та паршею порошистою, проведено оцінку сортів і гібридів картоплі на стійкість до кільцевої гнилі.

В дисертації узагальнено та наведено вирішення важливого наукового завдання, яке полягає у визначенні ареалу кільцевої гнилі картоплі, вивченні біологічних особливостей збудника, добору відносностійких сортів та удосконаленні заходів захисту картоплі від кільцевої гнилі в умовах Полісся України.

  1. Підтверджено, що збудником кільцевої гнилі є бактерії Corynebacterium sepedonicum (Sp. et. K).

  2. Кільцева гниль проявляється щорічно, а ураженість рослин досягає 45% при ступені розвитку хвороби від 1,2 до 18,3%.

  3. На території Житомирської області, кільцева гниль викликає 40% захворювань на посадках картоплі. Найбільший ареал кільцевої гнилі за результатами фітопатологічного моніторингу відмічено в Малинському районі – 11,4%, Олевському районі – 12,2% Житомирської області, в Козелецькому – 15,5% районі Чернігівської області. Мінімальне поширення хвороби зареєстровано в Костопольському районі – 3,4% Рівненської області, Овруцькому районі – 7,2% Житомирської області, Чернігівському і Добрянському – 5,7% районах Чернігівської області.

  4. Максимальну патогенність на бульбах сорту Пролісок виявили штами 13а, 38лП, 55 і 68. Їх доцільно використовувати в селекції картоплі на стійкість до кільцевої гнилі.

  5. Збудники фузаріозного в’янення (Fusarium oxysporum) і парші звичайної (Streptomices scabies) проявляють себе як синергіти ураження картоплі кільцевою гниллю у сортів: Дніпрянка, Кобза, Луговська, Пролісок.

  6. Парша звичайна і парша порошиста, уражуючи перидерму створюють сприятливі умови для проникнення кільцевої гнилі в середину бульб картоплі при контакті.

  7. Стійкість до кільцевої гнилі виявили сорти і гібриди картоплі: Адретта, Бородянська рожева, гібрид 1015, гібрид 38, Зов, Іскра, Либідь, Нікіта, Островська, Студентська, Українська рожева, Форум, Явір, які доцільно використовувати для подальшої селекційної роботи.

  8. Розчин борної кислоти в концентрації 0,1%, витяжки золи клену гостролистого (1,5%), розчин мідного купоросу (0,5%) гальмують поширення інфекції кільцевої гнилі від хворих бульб до здорових.

  9. Передсадивне озеленення бульб і прогрівання посадкового матеріалу при +13 - 14оС протягом 2-3 тижнів знижує зараження кільцевою гниллю в 1,5-2 рази.

  10. Внесення перепрілого гною 60 т/га одночасно з N60P60K120 кг. д. р./га підвищує стійкість бульб до кільцевої гнилі.

  11. Запропоновані заходи захисту картоплі від кільцевої гнилі, зокрема обробка бульб розчинами борної кислоти (0,1%), мідним купоросом (0,5%), передпосадкове озеленення та висаджування відносностійких сортів, забезпечують приріст врожаю на 8,2 т/га та підвищують рентабельність вирощування картоплі до 20,2%.

Публікації автора:

1. Левченко В. Б. Вивчення кільцевої гнилі на різних за стійкістю сортах картоплі. Вісник ДАУ. Житомир, 2000. - № 1. - С. 247–250.

2. Левченко В. Б. Розповсюдження кільцевої гнилі картоплі в зоні Полісся України. Вісник ДАУ. Житомир, 2000. - №2. - С. 292–298.

3. Литвак І. П., Левченко В. Б. Оцінка патогенності штамів збудника Cl. michiganensis subsp. sepedonicum на районованих та перспективних сортозразках картоплі Полісся України. Вісник ДАУ. Житомир, 2002. - №2. - С. 62–66.

4. Литвак І. П., Левченко В. Б. Анатомо – морфологічна стійкість сортів картоплі на ушкодження кільцевою гниллю. Вісник ДАУ. Житомир, 2003. - №1. - С. 23-27.

5. Литвак І. П., Левченко В. Б. Регіональні особливості збудника кільцевої гнилі бульб картоплі Українського Полісся. Вісник ДАУ. Житомир, 2003. - №2. - С. 95–102.

6. Литвак І. П., Левченко В. Б. Вплив добрив та їх комбінацій на стійкість районованих і перспективних сортів картоплі до кільцевої гнилі в умовах Українського Полісся. Вісник ДАУ. Житомир, 2004. - №2. - С. 71–74.

7. Левченко В. Б. Спосіб підвищення стійкості бульб картоплі до кільцевої гнилі. Державний деклараційний патент на винахід №49252А від 16. 09. 2002.

8. Положенець В. М., Левченко В. Б., Осипчук А. А. Вплив інфекції парші звичайної на ураження бульб картоплі кільцевою гниллю. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми виробництва екологічно-чистої продукції на межі ІІІ-го тисячоліття”. Вісник ДАУ, спеціальний випуск, 2000. Житомир. С. 72–74.

9. Положенець В. М., Левченко В. Б., Немирицька Л. В. Патогенність штамів збудника кільцевої гнилі бульб картоплі в зоні Полісся України. Тези доповідей міжнародного симпозіуму “Біоетика на порозі ІІІ тисячоліття”. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2000. Харків. С. 181–182.